Голова Ізяславської райдержадміністрації і депутат обласної ради Борис Яцков не довів в суді, що журналісти обласної газети “Подільські вісті”, оприлюднивши відомості з його електронної декларації, заплямували честь, гідність і ділову репутацію посадовця.
Борис Яцков
Про це свідить рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 квітня.
Чиновник оскаржував публікацію «Багаті дружини «бідних чиновників», яка вийшла у друкованому виданні 22 грудня 2016 року. Журналісти проаналізували електронну декларацію чиновника за 2015 рік і передрукували наявний фактаж, використовуючи оціночні судження.
Зокрема, говорилося, що сім’я голови Ізяславського голови РДА володіє трьома земельними ділянками і будинком на 185,6 квадратних метра. Ще є один будинок на 500 квадратів, який вони добудовують. Дружина чиновника орендує приміщення заправок Ізяславі і в Славуті. Ще в оренді є приміщення магазину і автомийки. Автопарк Яцкова налічує пять автівок: Skoda Yeti, вантажні» DAF CF 83 360» і МАЗ, також є дві Audi Q7.
«Злі язики», які страшніші пістолета, щоправда, розводять із цього приводу різні інсинуації. Мовляв, є очевидний конфлікт інтересів у діяльності бізнес-леді Інни Яцкової і голови РДА Бориса Яцкова. Наприклад, тендер відділу освіту Ізяславської РДА на понад 500 тисяч гривень був проведений за переговорною процедурою. Переможець, ну, звісно ж, ФОП Інна Яцкова. У пояснювальній записці туманно вказано, що послуги може надати тільки ФОП Яцкова», – йшлося в інформації газети “Подільські вісті”.
На думку посадовця, ця згадка з його е-декларації порочать його честь і гідність та честь і гідність членів його сім’ї, що негативно впливає на ділову репутацію як голови Ізяславської районної державної адміністрації.
Суддя Оксана Мазурок дійшла висновків, що оприлюденена інформація в газеті про статки чиновника містить оціночні судження та має суспільний інтерес. Феміда навела окремі пункти з Резолюції 1165 (1998) Парламентської Європи про право на недоторканість приватного життя, в яких сказано: “Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися “виставити” себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами”.
Таким чином, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, переконаний суд.