Гречані кульбіти

Так склалося, що гречка для українців стала символом політичного підкупу з боку осіб, котрі рвуться до влади. Щовиборів зернова культура перетворюється на подачку малозахищеним та пенсіонерам взамін на потрібну “пташку” у виборчому бюлетені навпроти прізвища “щедрого дяді”.

У “мирний час” гречана крупа потрапляє до рук шулерів: граючи на тенденції до постійного зменшення посівних площ під цю культуру, накачують ціну таким чином, що вона не піддається здоровому глузду. Бо як ще можна пояснити дивакувату ситуацію, до прикладу, на центральному продуктовому ринку Хмельницького, де місцева гречана крупа дорожча за рис, що є імпортною культурою.

Китайська гречка для українців, українська — для китайців

Пригадаймо весну 2011 року: тоді уряд Миколи Азарова знайшов панацею українській хворобі недосіву і неврожаю гречки у вигляді китайської. У терміновому порядку були укладені контракти з азіатськими партнерами. З нашого боку поставку кількасот тисяч тонн імпортної гречки взяло новостворене ТОВ “Хліб Інвестбуд”, яке мало спільні зв’язки з діючим на той час Міністром АПК Миколою Присяжнюком. Сам же Присяжнюк попередив співвітчизників, що китайська гречка дещо відрізнятиметься від української.

“Але не тому, що вона кормова, а тому що це інші сорти гречки. До того ж ми підходимо до цього питання зважено і побачимо з першої партії, чи сприйме наш споживач цю продукцію”, — випромінював сподівання  високопосадовець.

Якраз із сприйняттям і не склалося. На всю країну своє “фе” заявив Держрезерв в особі голови Олексія Лелюка. Той категорично дав зрозуміти, що його відомство “закуповує тільки продукцію, яка відповідає державним нормам і стандартам”. А закупівля китайської гречки не в компетенції Держрезерву.

На дибки стала і влада у регіонах. Так, керівництво Вінницької області навідріз відмовилося від імпортної гречки, пішовши на пошуки внутрішніх резервів.

Фото korrespondent.net

Фото korrespondent.net

Кінець кінцем дійшло до того, що придбання китайської гречки виявилося не що іншим, як фінансовою аферою. Тільки це слово боялися вживати буквально. Ось, як це звучало мовою цифр: ціна гречки, яку Україна закупила в Китаї, в 2,5 рази перевищила стандартну її вартість — 1750 дол/т замість 700 дол/т; китайська гречка в Україні мала коштувати близько 9 грн/кг, а не 14 грн/кг, як запланувала Партія регіонів.

Керівник СФГ “Пролісок” (Хмельницький район) Віктор Тіней, який зуби з’їв на гречкосійстві, також пригадав цю показову гречану історію (правильніше, істерію!), зауваживши, що цьому окремі особи заробили чималі гроші, тим самим, витіснивши з ринку традиційну гречану крупу.

Аграрій пояснив, що є суттєва різниця китайської гречки від української. Насамперед причина криється у фізико-хімічному складі.

“Зокрема, це еквівалент заліза в українській гречці, яку варто оцінювати не як споживчу культуру, а як лікарську. Вона дуже корисна людям, які хворіють на цукровий діабет і цінна великим вмістом заліза, що впливає генетичну спадковість. Натомість китайська гречка є суто кормовою. Навіть лушпиння гречки з Китаю не годиться для набиття подушок і матраців”, — заявив Тіней.

Думку пана Тіней про паскудність китайської гречки підтвердили самі ж представники цієї азіатської країни. У 2015 році до департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації завітав директор ТОВ “Максі Діфен” Ван Фейтен з перекладачем. За даними Єдиного державного реєстру, підприємство зареєстровано у Шостці Сумської області і спеціалізується на оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Цей китаєць випитував у чиновників, яку кількість гречки сіє Хмельниччина і з ким теоретично можна налагодити поставки на закупівлю.

“Незалежному громадському порталу” вдалося зв’язатися з представницею ТОВ “Максі Діфен” Юлією Діденко. Вона зауважила, що її фірма купляла лушпиння гречки, але не у великих обсягах. І додала: що порівняно з минулим роком, нинішня ціна на відходи значно впала. Щоб придбати сьогодні тонну лушпиння гречки, треба заплатити приблизно 50 доларів.

Кілька слів про чудодійні властивості лушпиння, за яким так полюють азіати. Насамперед, воно володіє ортопедичними властивостями, і є традиційним наповнювачем для подушок в Японії, де вважається, що подушки позбавляють від головного болю. Гречане лушпиння відрізняється високою міцністю і легкістю. Коли ви лягаєте на таку подушку, вона повторює контури голови і шиї. Водночас вона є міцною і надійною опорою для хребта.

Основні переваги подушок з гречаного лушпиння — вони виправляють деформацію хребта (сколіоз і остеохондрозу) і мають здатність зберігати форму. Завдяки цій якості подушок з наповнювачем з гречаного лушпиння, можна позбутися хронічного головного болю і атеросклерозу мозкових судин.

На вагу золота

Нинішня зима б’є рекорди з вартості гречаної крупи. На центральному продуктовому ринку Хмельницького за неї продавці просять 30 гривень за кілограм, у супермаркетах вона дещо дешевша — 28 грн/кг. Цей ажіотаж має кілька пояснень.

За словами начальника відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку ОДА Ванди Сердюк, серед основних причин — різке скорочення посівних площ.

“Якщо поставити себе на місце товаровиробників, то я розумію, чому вони відмовляються сіяти гречку. Адже коли вартість зернових культур постійно зростала, то ціна на гречку залишалася стабільно незмінною. Це спровокувало різке падіння посівних площ на Хмельниччині. Якщо у 2012 році було посіяно 36 тисяч гектарів гречки, то 2013-ому — 24 тис. га, 2014 році — 13,3 тис. га, 2015 році — 11,1 тис. га. У 2016 році аграрії планують виростити гречку на 9,5 тис. га”, — сказала вона.

Сердюк наголосила, що навіть при такому падінні Хмельницька область зберігає першість із вирощування гречки в Україні. До речі, минулоріч перевиробництво культури становило 85%. Аби розвантажити внутрішній ринок, обласною владою пророблялася ідея укладання договорів з переробними підприємствами інших областей на поставку нашої сировини. Однак справа не зрушилися з мертвої точки.

“Чому ще не сіють гречку? Бо аграрію вигідніше на одному гектарі засіяти кукурудзу, з якої він заробить 5 тисяч гривень, аніж гречку, яка дасть лише 1 тис. грн”, — спостережливо підмітила вона.

Фото НГП

Фото НГП

“В агросекторі України все прив’язано до курсу долара: аграрій купує запчастини за долари, засоби захисту і мінеральні добрива також є імпортними. Таким чином, з 2013 року відбулося зростання курсу долара до гривні у три рази. Відповідно, у цінах потягнулися вгору все зерно, у тому числі гречка. Сьогодні її вирощування є нерентабельним для фермерів. Чекати від держави дотацій також не приходиться — вона, скоріше, більше вижме з села, ніж надасть підтримки. Жоден підприємець не сіятиме будь-які культури собі у збиток”, — погоджується з Сердюк пан Тіней.

На прохання “Незалежного громадського порталу” в обласному департаменті агропромислового розвитку провели обрахунки собівартості вирощування гречки. За очікуваними даними, у 2015 році собівартість становила 5600 грн/т. По суті, це необроблене зерно, яке аграрій отримав з поля. На продаж культура виходить за ціною 9100 грн/т без ПДВ. При цьому рівень рентабельності гречки становить близько 60%.

Наступним ланцюжком є круп’яні заводи. Вони перетворюють культуру на очищені ядра, що потім потрапляють на ринки та полиці магазинів. Орієнтовний вихід гречаної крупи після обробки становить 15-16 грн/кг. Вся “магія” цін починається на етапі посередницьких структур.

Фото НГП

Фото НГП

“Як показує мій понад 20-річний досвід, виробники гречки одержують мізер, левову частину коштів з цього мають переробники. А торгівля знімає вершки”, — наголосила спеціаліст.

Аграрій Тіней вважає, що сьогоднішня ціна гречаної крупи у розмірі 30 грн/кг є завищеною.

“Реальна ціна продажу цієї культури має становити не більше 25 гривень за кілограм. Однак аж ніяк не 30. Калькуляція гречки впирається у затратну частину під час сівби. Якщо при долару 8 грн на один гектар посівів я витрачав 6,7 тис. грн, то тепер цю суму помножте на три, враховуючи девальвацію гривні, і одержите справжню картину”, — сказав він.

У Хмельницькій облдержадміністрації кажуть, що держава позбавила їх реальних механізмів впливу на подібну “лихоманку”.

“Коли зростає ціна на ринку, ми не можемо змусити продавати її дешевше. Не маємо повноважень. До того ж та постанова, яка забороняє перевірки досі не скасована. Минулого року робили спроби побачити на базарі, звідки береться така ціна: від хлібокомбінату і до ринку. Проте, коли відправили робочу групу на ринок, з’явились люди з посвідченнями силових структур, які запитали, чого ви тут і чи знаєте ви, що постанова передбачає порушення кримінальної справи за несанкціоновані перевірки”, — заявив аграрний заступник губернатора Володимир Кальніченко.

Щодо скорочення посівних площ, які раніше відводились під гречку, посадовець зазначив, що така державна політика.

“Не фіксується ціна, витрати сільгоспвиробника не виправдовують його затрат. До того ж гречка — це складна і ризикована культура. Необхідно вгадати із часом посіву, аби на період цвітіння не було ні дощів, ні спеки, щоб бджола її запилила”, — констатував він.

Водночас Кальніченко порадив хмельничанам частіше відвідувати сільськогосподарську ярмарку, яка адміністративними зусиллями влади час від часу збирається на одній з вулиць обласного центру. Там, до речі, гречана крупа коштувала 22,7 грн/кг.

Опитані НГП аграрії і посадовці погоджуються, що переломити спекуляції на ринку гречки могли би форвардні закупівлі, запроваджені Аграрним фондом України. Для доступнішого розуміння, скажемо, що форвард — це зобов’язання особи придбати (продати) товари у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення відповідного контракту.

Згідно з затвердженим Порядком, форвардні закупівлі передбачають придбання продовольчого зерна у сільгоспвиробників в установлений маркетинговий період за фіксованою ціною та за умов авансового платежу у розмірі 50% його повної вартості на момент укладення форвардного біржового контракту. Постачання зерна, згідно з контрактом, здійснюють до 1 жовтня, а остаточні розрахунки проводять до 1 грудня поточного року.

Як зазначив керівник Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду Андрій Янчук, у 2015 році пройшла лише одна поставка гречки об’ємом 80 т від СТОВ “Колос” Красилівського району. Цьогоріч АФ поки що не дав чіткого сигналу гречкосіям. Янчук запевнив, що ближче до кінця березня про щось предметніше можна буде говорити.

Ще один вихід з ситуації, Ванда Сердюк бачить у держпідтримці сектора АПК. А саме  — надання аграріям дотацій на суму близько 100 грн за гектар посіву гречки. Однак, схоже, держава в особі Мінагрополітики не квапиться рятувати селян, яких з початку року обклали додатковими податками.

Віталій Тараненко.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Віталій Тараненко

Віталій Тараненко

Журналіст сайту "Незалежний громадський портал".
Loading...
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.