Ще з шкільних часів всі ми добре пам’ятаємо просту істину, яка каже нам: без води людина може прожити максимум три дні…
Навіть сучасні мега-держави, незважаючи на всю свою економічну міць і потенціал, є залежними від такої простої на перший погляд речовини, як вода…
Не потрібно бути професійним гідрологом, щоб сказати, що води всім на планеті не вистачить. Колосальні темпи збільшення населення Землі, зростаючі наслідки глобального потепління та кількість води, яку зараз використовує людина для забезпечення своїх життєвих потреб – все це робить воду стратегічним ресурсом №1.
За оцінками ООН, кожна шоста людина у світі не має доступу до 20-50 літрів питної води на день, потрібних для забезпечення найнеобхідніших потреб – пиття, приготування їжі, гігієни та прибирання.
Таких проблем, на щастя, Україна не має. Однак, основне завдання, яке стоїть перед нами зараз, це збереження та дбайливе ставлення до водних ресурсів в нашій державі і області зокрема.
Про якість води, котру споживають хмельничани, НГП уже писав. Пропонуємо вам ознайомитись зі звітом громадських діячів-екологів.
В грудні 2014 року – лютому 2015 року Хмельницький місцевий осередок ВЕГО «МАМА-86» проводив ситуаційний аналіз забезпечення рівного права на воду та санітарію в рамках відповідного мережевого проекту відповідно до угоди з Шведським агентством міжнародного розвитку та співробітництва (Sida).
Аналізуючи системи водопостачання міст та селищ області, екологи зазначили, що вони, як правило, забезпечуються питною водою з підземних джерел (артсвердловин). Лише два водозабори: у Кам’янці-Подільському та Полонному є поверхневими.
Базою створення централізованого муніципального водопроводу є протерозойські та сеномано-сарматські підземні води, широко розвиненні на Поділлі на глибинні 40-150 метрів.
На території міста Хмельницького є п’ять водозаборів: Центральний, Південно-Західний, Кудрянка, Західний, Шаровечка.
Окрім того, мешканці населених пунктів області використовують для забезпечення свої потреб воду джерел децентралізованого водопостачання, тобто криниці громадського користування та приватні колодязі.
Позаминулого року Держсанепідемслужбою області здійснювався контроль за 15305 криницями громадського користування.
На санітарно-хімічні показники досліджено 2579 криниць. З них 1150, а це 44,6% показали відхилення від санітарних норм. З 1692 криниць, досліджених на мікробіологічні показники, 532, а це 31,4% також мали відхилення від норми.
Перевищення вмісту нітратів становило від 1 до 7 раз. Незадовільна якість питної води в криницях обумовлена, на думку екологів, несвоєчасним проведенням їх ремонту та очистки від намулу, недотримання нормативних відстаней від ймовірних місць забруднення до джерела, інтенсивне застосування засобів захисту рослин та отрутохімікатів.
Під час реалізації проекту в м. Хмельницькому проводився моніторинг якості питної води на крані з водогону і з децентралізованих джерел водопостачання. Аналізи відбиралися в 5-ти районах міста: Центрі, Виставці, Дубово, Раково, Гречанах в грудні 2014 року в липні 2015 року.
Моніторинг якості води, що проводився в грудні 2014 року показав, що вода в крані з урахуванням спеціальних дозволів відповідає Гігієнічним вимогами до питної води згідно ДсанПін 2.2.4.-171-10. Спостерігалося незначне перевищення показників по кальцію у 4-х з 5-ти районів міста. Найбільше перевищення було у Центрі – 110,20 ш/дмз (Ґ ДК = 75 мг/дмз). В районі Дубове спостерігалося перевищення показників по нітритах – 0,170 мг/дмз (Г ДК = 0, 05(О,1)мг/дм3).
Повторний аналіз води в липні 2015 року на крані, а також у колодязях показав значне погіршення якості води. Перевищення спостерігалося по 2 показниках – по амонію і по нітритах. Найбільше перевищення по амонію є у Ракове, найменше зафіксовано у Центрі і на Виставці (район, де водогін із Чернелівки заходить в місто). Подібна картина спостерігалася щодо показників по нітритах.
Найкращі результати по всіх показниках, крім амонію, в літньому моніторингу спостерігаються у районі Ракове, де існує забір води із власної свердловини. Що стосується результатів води із децентралізованих джерел, то у З-х із 4-х колодязів зафіксовано забруднення води по бактеріологічних показниках По амонію – перевищення у деценралізованому джерелі у Центрі і у Дубове. По нітритах у децентралізованих джерелах показники значно нижчі за ГДК.
Стосовно очисних споруд населених пунктів, екологи зазначили, що більшість із них збудовано ще в радянські часи, не оновлюються і не можуть забезпечити необхідний рівень очистки.
Модернізації та реконструкції вимагають очисні споруди в містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Старокостянтинів, Ізяслав, Полоне, Волочиськ.
Надзвичайно проблемною є ситуація, що склалася у селищах Білогір’я, Теофіполь, Летичів, де очистка стічних вод не проводиться і очисні споруди відсутні.
З огляду на те, що якість питної води, яку ми споживаємо, погіршується з кожним роком, більше того, запаси її вичерпуються, екологи наголошують, що забезпечення населення постійним постачанням безпечною питною водою в достатній кількості повинно стати одним із головних пріоритетів як влади, так і територіальних громад області.