Валерій Мурза. Фото logos.biz.ua
Відносини між депутатом обласної ради Валерієм Мурзою і Всеукраїнським об’єднанням “Батьківщина” довжиною у дев’ять років обірвалися різким, без пояснення, розірванням “шлюбного контракту”. Обранця витурили з партії “за дії, які порочать “Батьківщину”. Таке трактування придумала Політрада партії — вищий орган, який сьогодні, в основному, складається з “любих друзів” Арсенія Яценюка і має право знімати/призначати/кооптувати будь-кого з біло-сердечних.
Агресивну реакцію у Політради викликав лист пана Мурзи до лідера УДАРу Віталія Кличка, датований серединою листопада 2013 року. Бютівець просив повідомити політика-боксера про достовірність останнього на право постійно проживати в Німеччині і США.
Відповідь Кличка надійшла 25 грудня і мала дуже ліричний характер: “Тому на непростому шляху боротьби важливим є пошук однодумців та соратників, які мають спільні цінності та готові їх відстоювати. Я впевнений, що наші політичні сили у тяжкий час мають підставити один одному плече та бути готовими до конструктивної співпраці заради спільної мети — побудови правової держави, забезпечення достойного рівня життя та стабільного розвитку”. І жодної згадки про запитуване Мурзою.
Виконувач обов’язків голови Хмельницької обласної партійної організації ВО “Батьківщина” Валерій Лесков у формі таврування відреагував на лист Мурзи до Кличка. “Для нас Мурза — ізгой. У час, коли опозиційні сили гуртуються, він пише листа Кличку під копірку Партії регіонів. Це провокація! Якщо Валерія Мурзу так сильно цікавить постійне місце проживання лідера УДАРу Віталія Кличка за кордоном, то спочатку варто було б порушути це питання на обласному партійному бюро, а не діяти від імені невідомих виборців. Таких депутатів не потрібно “Батьківщині”, — наголосив Лесков.
Щось подібне у риториці прозвучало у члена Політичної ради ВО “Батьківщина” і екс-керівника Хмельницької облорганізації Фронту змін Олександра Ксенжука. Він зазначив, що останнім часом у практиці рішень Політради партії є виключання тих членів, котрі дозволяють собі висловлення думок, які потім можуть позначитися на взаєминах трьох опозиційних сил.
“Незалежний громадський портал” узяв ексклюзивне інтерв’ю у Валерія Мурзи. Він зазнався, що має певний осад на душі не через те, що його виключили, а через ситуацію, що відбувається у середині партії “Батьківщина”.
— Хто Вас підштовхнув до написання листа Кличку з такою постановкою?
— А хто мене підштовхував до написання ще двох листів Кличку, коли відбувалися парламентські вибори 2012 року? Перший лист я написав за місяць до офіційного старту виборчих перегонів. Тоді у мене було чітке усвідомлення: на одному електоральному полі (191 виборчий округ — НГП) йдуть два кандидати у народні депутати: Микола Гнатюк від УДАРу і я — від “Батьківщини”. Я написав Віталію Кличку, мовляв, давайте проведемо хоча би мінімальний праймеріз і підіб’ємо, у кого вищий рейтинг. Нехай балотується один кандидат від опозиційних сил, бо за інших умов програємо кандидату-самовисуванцю, який перебіжить до Партії регіонів. До того ж я був готовий узяти на себе фінансові витрати на залучення соціологів у виборчий округ. Кличко проігнорував мій лист, а штаб Гнатюка відмовився від праймерізу.
Через два місяці після закінчення парламентських виборів написав другого листа Кличку. Я проаналізував, зіславшись на офіційні результати ЦВК, що Мурза і Гнатюк разом більше отримали підтримки, ніж переможець Віктор Бондар.
Мурза може комусь не подобатися, але виборці, орієнтовані на опозицію, просто втратили можливість мати свого народного депутата. По Україні ця картина виглядає ще плачевніше: партія УДАР по мажоритарці не зуміла провести до ВР 26 кандидатів. Лише 6 мажоритарників від УДАРу стали нардепами.
Тепер щодо третього листа. 25 жовтня 2013 року Верховна Рада ухвалює рішення з так званою “поправкою Кличка”. Це означає, що особа, яка має право на постійне користування не може обиратися Президентом України. Інтернет-видання “Українська правда” чітко довело, що дія такого рішення ставить під загрозу балотування Віталія Кличка на президентський пост у 2015 році. Якщо він піде, його “зіб’ють” у першому турі виборів. Тому-то я звернувся до Кличка, щоб той роз’яснив моїм виборцям і мені, чи має він право постійно проживати в Німеччині і США.
У ситуації з третім листом мене насторожує дещо інше: чому мене виключили з партії 10 січня? Можливо, через те, що цього ж дня Вищий адмінсуд України відмовився скасовувати ухвалення ВР змін до Податкового кодексу за поправки про те, що особа, яка має право на постійне проживання на території іноземної держави, вважається такою, що не проживає в Україні?
— Нині керівництво “Батьківщини” стверджує, що цим листом Ви створили провокацію.
— Поясність, а де тут провокація? Лист Кличку написаний у середині листопада минулого року — заздалегідь до подій Євромайдану. А чого цей лист сплив зараз? Я не розумію.
— На Вашу думку, чому Політрада ВО “Батьківщина” прийняла саме таке рішення щодо Вас?
— Не знаю. Не хочу переходити у площину спілкування “сам дурень”, але з “Батьківщиною” провів дев’ять років і, коли мені кажуть, що можеш поновити членство через контрольно-ревізійну комісію, то, друзі, найскладніші часи я пройшов два роки тому. Тоді на моїх фірмах щоденно сиділи перевіряючі органи. Натомість весь цей час в обласній раді я голосував разом з “Батьківщиною”.
Якщо йти за процедурою, то спочатку мій лист мало розглянути обласне партійне бюро. Я пояснив б соратникам, чому написав листа Кличку. Між іншим, про суть перших двох листів знали члени бюро. Логічно, якби це питання розглядалося в області, то мене не виключили з партії.
— Скажіть конкретно — будете поновлювати членство у “Батьківщині”?
— Я дев’ять років у “Батьківщині”, маю партійні відзнаки за проведення виборів, у 2010 році був довіреною особою у Хмельницькому кандидата у президенти України Юлії Тимошенко, низку заходів партії фінансував і цього не приховою… Переписка з Кличком — це моя особиста справа. Як лист потрапив до ЗМІ і кому це потрібно? Мені не відомо. Чим я скомпрометував авторитет “Батьківщини”? А проходити через контрольно-ревізійну комісію не буду. Адже вони мали би запросити мене, коли розглядали відповідне питання.
— Ви зав’язуєте з політикою і зосереджуєтеся виключно на бізнесі?
— Мені — 52 роки, і це не той вік, що йти на політичну пенсію. Я вступав до партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко і сьогодні ця політична сила суттєво змінилася. Якщо раніше ми могли говорити, що думаємо з будь-якого питання, то тепер є вказівка з Києва і на цьому крапка. Знайте, якби Яценюк і Турчинов нині перебували при владі і щодо мене було прийняте рішення про виключення з партії, мені необхідно було б виїжджати з країни.
— Що для Вас значить Євромайдан?
— Колись я казав, що 2004 року отримав щеплення від Майдану. Зараз ситуація інакша. Коли беркутівці у ніч з 30 листопада на 1 грудня минулого року побили студентів, я зрозумів, що не можна мовчати і дві неділі поспіль брав участь у заходах на столичному Євромайдані. Треба сказати цим студентам “велике дякую”, які вийшли на Євромайдан без політики. Це покоління незалежної України, яке встигло побувати за межами країни і побачити рівень європейського життя.
Також дуже було приємно, коли, перебуваючи у Брюсселі на Новий рік, дивився CNN, яке транслювало в прямому ефірі виконання українського гімну на Євромайдані. Європа просто у захваті від України!
З іншого боку, Євромайдан — це не Помаранчевий Майдан, який за 17 днів домігся поставлених завдань, змінивши владу. Нині Євромайдан не контролюється опозиційними лідерами. Скоріше, троє опозиціонерів виступають у ролі весільних генералів, котрі організовують віче. Згадайте: перші два віче після побиття студентів розвивалися хаотично і збирали найбільшу масу людей — понад мільйон людей вийшли на київський Майдан Незалежності. Тоді й не вистачало такого лідера, який нині перебуває у в’язниці — вона надала би конкретний план дій. А так Євромайдан завічували — віче, віче, віче… Вони займаються непотрібними справами на кшталт виключенням партійців, партійною перепискою. Якщо нічого не зміниться в опозиції, то Партія регіонів ближче до 2015 року так затягуватиме паски демократії, що українці їздитимуть до Білорусії з єдиною метою — подихати свободою.
Розмовляли
Віталій Тараненко,
Вадим Олексюк.