Незалежний громадський портал

Відтепер буду намагатися у своєму блозі інформувати про можливі доленосні та важливі для громади рішення в ході сесій міської ради.

Так от, 30 жовтня відбудеться  чергова сесія міської ради. В порядку денному чимало важливих для громади питань, однак хочу загострити увагу на перший погляд малопримітне для людей питання: «Про погодження пропозиції щодо передачі нерухомого майна з комунальної власності територіальної громади м.Хмельницького у державну власність».

Аби зрозуміти суть і наслідки розкрию зміст проекту рішення. Міською владою вчергове планується віддати комунальне майно. На цей раз міський голова Сергій Мельник і його команда вирішили зробити щасливим власником приміщень загальною площею понад 2800 квадратних метри Генеральну прокуратуру.

Мова про безкоштовну передачу приміщення по прв.Військоматському, 3 площею 1819,9 кв.м;приміщення по вул.Проскурівській, 63 площею 481 кв.м;приміщення по вул.Пилипчука, 28 площею 536,4 кв.м. Всі ці приміщення належать хмельничанам, але влада задумала відібрати їх у громади.  Рішення протягнули через виконком, повністю підконтрольний пану Мельнику. Причому протягнули в прямому сенсі цього слова.

Ще один цікавий момент цього питання: за останні роки із міського бюджету, тобто з коштів громади на ремонт цих приміщень було виділено  і освоєно майже 2,3 млн. грн.

Це доволі значні кошти, які б могли піти на ремонт доріг, шкіл, дитсадків, обладнання дитячих та спортивних майданчиків і це чималі кошти, бо скажімо ремонт спортивного майданчика з штучним покриттям у парку імені І.Франка обійшовся міському бюджету у 316 тисяч гривень, а середня ціна спорудження дитячого майданчика – 40-60 тисяч гривень.

Усі рази, коли виділялися кошти не на реальні потреби хмельничан, а для того аби покращити і без того  комфортні умови для силовиків, ми принципово голосували проти, бо вважали, що у місті є куди важливіші проблеми, на які слід витрачати кошти, ніж ремонт прокуратури. Чому кошти на ремонт класу в школі чи групи в дитячому садку збирають з батьків, а для силовиків виділяють з міського бюджету і виділяють чимало, а потім вже повністю відремонтовані приміщення ще й дарують їм у власність. Хіба так відстоюються інтереси громади?

З точки зору місцевого самоврядування такі рішення не можна ухвалювати не порадившися з громадою. Мали б відбутися громадське обговорення. Влада просто зобов’язана чути думку людей. Це майже 3000 квадратних метри майна кожного хмельничанина і маю сумнів, що вони підтримують такі рішення.

Тому, залишається сподіватися, що сесія під тиском громади не підтримає проект рішення і приміщення залишаться у власності хмельничан. З іншого боку маємо неприємний досвід як чимало приміщень в центрі міста з легкістю роздавалися  і дарувалися у приватні руки близьким до влади людям і проти виступала тільки фракція ВО «Свобода», намагаючись навіть у судовому порядку відстояти майно громади.