62-річний хмельничанин Володимир Макогон на велосипеді об’їздив 11 країн Європи.
Про це читайте у свіжому номері “Незалежної громадської газети”, який вийде на початку листопада.
За його словами, подорож тривала 32 дні наприкінці цього літа. Ідея виїхати велосипедом за кордон виникла у Володимира Макогона під час одного з відряджень до Києва. На рекламному проспекті однієї з туристичних фірм був вказаний цікавий туристичний маршрут, який пролягав майже через усю Європу і закінчувався у Франції, в Парижі.
“І хоча поїздка була автобусною, я подумав, а чи не зробити її велосипедною.
Спершу вирішив об’їздити прикордонні з Україною країни, які не потребували тоді візового режиму: Угорщину, Румунію. Зібрав свій рюкзак, перевірив справність велосипеда – і вперед, у Європу. Маючи чималий туристичний досвід за плечами, подорож проходила без сюрпризів”, – розповів він.
Велосипедний екстремал зізнався, що кінцевою точкою подорожі мав стати Париж, проте маршрут довелося відкоригувати уже після перших днів поїздки. Зрозумів, що у визначений для себе час – близько місяця – не вкладеться. Шлях велосипедиста пролягав через Польщу, Чехію, Австрію, Італію, Словаччину, Словенію, Хорватію, Боснію-Герцеговину, Чорногорію, Сербію, Угорщину.
“Довелося їздити багатьма гірськими дорогами. Проте у пам’ять врізалися дві, що мали цікаві назви: Вовча дорога – у Словенії та Дівоча – десь у Хорватії чи Чорногорії. Вовча дорога – поганенька, як для їзди велосипедом, але, дякувати Богу, коротка. Та й вовків там не зустрів. На Дівочій дорозі, на жаль, не зустрів і дівчат. Проте встелена вона була зміїними шкірками. Може й справді є зв’язок”, – віджартувався мандрівник з Хмельницького.
Варто зауважити, що подорожував Володимир Макогон без жодного електронного приладдя – не брав iз собою ані навігатор, ані мобільний телефон. Нічого не брав і для самооборони, бо вважає подорож європейськими дорогами абсолютно безпечною.
“Режим подорожі був досить напруженим. Щодня долав понад сотню кілометрів, ночував, як правило, у малолюдних місцях під відкритим небом. Згодом прилаштувався відпочивати на облаштованих автобусних зупинках. На харчування витрачав 2-4 євро на день, купуючи в основному хлібобулочні вироби та молоко. Так званим “підножним кормом” слугували яблука, сливи, інжир”, – зауважив хмельничанин.
Загалом, пан Макогон проїхав понад 4 тисячі кілометрів. Фінансові витрати при цьому становили всього 80 євро.