Міський голова Хмельницького Сергій Мельник розпочав чистку серед своїх заступників. Після тривалих років співпраці з крісла заступника з економічних питань “пікетувалася” Ірина Ковальчук. Та сама пані, яку Сергій Іванович з Головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації 2006 року забрав працювати до міської ради, коли переміг на позачергових мерських виборах. До того він разом з Ковальчук відповідали в команді губернатора Хмельниччини Івана Гладуняка за фінансово-економічний блок.
Чорна кішка перебігла дорогу на останньому засіданні міськвиконкому, що відбувся 27 вересня. Як розповіла сама Ірина Ковальчук, мер Мельник дозволив собі випустити пар на підлеглу через дрібницю. “Ми розглядали питання продовження договорів оренди комунального майна. Дійшли до приватного підприємця з Деражні, який у Хмельницькому винаймає приміщення під переробний цех і на паперах не зареєстрував жодного працівника. Я запропонувала нехай підприємець офіційно покаже робітників та перереєструє переробний цех у Хмельницькому, оскільки до цього всі податки від його діяльності сплачувалися у Деражні. На що Сергій Іванович відреагував досить агресивно і назвав мене “дуже розумною”, — пояснила вона.
Ірина Ковальчук. Фото з сайту "Є"
Далі події розгорталися ще більш динамічніше. Пані Ковальчук після засідання міськвиконкому кинула заяву на звільнення на стіл і поїхала відпочивати до Криму. В інформаційний простір запустили “гармату”, начебто доньку Ковальчук узяли на хабарі, що потягло за собою звільнення заступниці мера. Ірина Іванівна цю версію категорично спростовує. “Моє звільнення намагаються виправдати певною дезінформацією щодо моєї родини, зокрема, доньки, котра працювала заступником директора ринку “Ранковий” на секторі Бартер. Чутки пускають з вищих ешелонів влади. Закидають, що її взяли на хабарі. Щоправда, вона близько місяця не працює і щойно повернулася зі спортивних змагань, що відбулися у Польщі. До речі, доньку неодноразово провокували на хабар. Тому вона звільнилася за згодою сторін, аби не було підстав для різних розмов. Але нині я комусь неугодна. Можливо це виглядає неправдоподібно, але я працювала на посаді без схем для збагачення себе і власної родини”, — сказала І.Ковальчук.
Певна містичність у цій історії стосується загадкових осіб-інкогніто під ніком “неугодні”. Ми спробували вийти на зв’язок із міським головою Мельником. На жаль, Сергій Іванович виглядав доволі дратівливим і відмовився будь-що коментувати з цього приводу. Таким чином спробуємо змоделювати, що відбувається з градоначальником обласного центру, який має значний вотум довіри хмельничан.
Версія №1: замикання на собі фінансових потоків. Через пані Ковальчук підписувалося багато рішень, що стосувалися впорядкування роботи хмельницьких ринків. Не секрет, що будь-яка торгівля, — це безперебійне джерело надходження коштів до бюджету. Припускаємо, що міський голова має спокусу, аби один з фінансових потоків направити позабюджетним шляхом. Перепоною могла виступати сама Ковальчук.
Версія №2: зовнішній тиск. Ця версія надто малоймовірна тому, що, приміром, керівництво біло-блакитної облдержадміністрації вже мало можливість зачепитися у міській раді завдяки однопартійцю Анатолію Лаврентію, що пропрацював на посаді заступника міського голови близько року. Його благополучно позбулася бютівська команда.
Версія №3: заміна “свого” на “більш свого”. Останнім часом до Хмельницької міської ради влаштовує часті відвідини колишній заступник Мельника і перший заступник губернатора Гладуняка Анатолій Нестерук. Після кульбіт восени 2010 року він втратив посаду міського голови Кам’янця-Подільського і більше півроку перебував у СІЗО за досить сумнівними корупційними зловживаннями, які потім скасував Апеляційний суд області. Тепер безробітному меру необхідно зачепитися за роботу у Хмельницькому. Мельник, очевидно, не проти запропонувати йому місце заступника з економічних питань, тим самим граючи роль добро джина.