За півгодини до початку пленарного засідання фракція “За конкретні справи” дружно ввійшла до сесійної зали. Вони зайняли відведене “крило” і ще на кілька хвилин затрималися на своїх робочих місцях. В якийсь момент усі дисципліновано піднялись і пішли блокувати президію і трибуну Хмельницької облради.
Як не дивно, але “герегівці” обрали сценарій розвитку подій, запропонований депутатами від ВО “Свобода” на минулій сесії. Тобто силою та натиском проштовхнути питання, які їх цікавлять.
Також блокада президії поступово входить у життя місцевих “парламентарів”, як можливість для самопіару. Адже апелювання “законкретників” практично не знайшли підтримки у депутатського корпусу. Не кажучи вже про кадрові питання, які “коаліція” власноручно з тріском провалила.
Голова Михайло Загородний вкотре був поставлений у непросте становище. З одного боку його підпирали зобов’язання перед депутатами, котрі за нього дали стовідсоткову підтримку на виборах голови облради 27 листопада. З іншого — він пробував грати власну гру (як би це голослівно не звучало), спустивши обранцям імена претендентів на посади заступників голови ради.
— Проблема Михайла Васильовича у тому, що він отримав одностайну підтримку під час обрання на посаду голови обласної ради. Це дуже погано. Краще, якби за нього проголосувало 50 або 55 депутатів при кворумі 43. Тоді можливостей для маневру було б значно більше. А так він став заручником “однотуровості”, яка дві останні сесії б’є по його авторитету, — вважає депутат-“порошенківець”.
Якщо з блокування “герегівців” вдалося вийти з середніми втратами, то “свої” загнали Загородного в ідіотичний тупик. Юридичний казус (а може це був такий політичних хід?) стосувався трактування кадрового питання у порядку денному. А саме — 4 і 5 питання звучали однаково: “Про обрання заступника голови обласної ради”.
При цьому стаття 82 Регламенту Хмельницької обласної ради VII скликання розмежовує: у голови обласної ради має бути перший заступник і заступник голови. А не два простих, як зазначили у порядку денному. Ця невідповідність спровокувала майже годинне тупцювання депкорпусу щодо юридичної корекції. У підсумку “парламентарі” відновили справедливість букви закону.
— На жаль, Загородний виглядає одиноким. Йому немає на кого опертися. За моєю інформацією, якщо так далі вестимуться сесії, то окремі депутати готові відмовитися від депутатських мандатів, — зазначив депутат-“герегівець”.
Поза тим “спікер” за кілька годин до провалу кадрових питань в інтерв’ю журналістам дав зрозуміти: нічого немає страшного у тому, якщо на сесії не оберуть заступників.
— Будемо надалі проводити політичні консультації… Знаєте я п’ять місяців працював без заступників голови облдержадміністрації і зараз два місяці працюю без заступників голови облради. Однак найголовніше, що нам необхідно — це відкоригувати роботу виконавчого апарату задля його посилення. Натомість вважаю, що на посади заступників (за два дні до сесії він озвучив прізвища двох керівників фракцій ВО “Батьківщина” і ВО “Самопоміч” — авт.) підібрав адекватних людей, які зможуть достойно мене підсилювати, — заявив Загородний.
Чому ж тоді на посаду першого заступника голови облради не пройшов Олександр Драган від “Самопомочі”? Очевидно, що до цього доклали руку “союзники”.
Річ утім, що на сесії облради 22 грудня минулого року виносилося питання про обрання заступника голови ради. На цю посаду претендував пан Драган. Водночас існували ситуативні домовленості, що посаду першого заступника має посісти “батьківщинівець” Валерій Лесков. Останній, вважаючи, що його хочуть “кинути” (питання обрання першого на грудневу сесію не виносилось — авт.), оприлюднив на тій сесії заяву, в якій звернувся до Загородного з вимогою винести до сесійного залу дві кандидатури. Це спровокувало легкий скандал, який закінчився зняттям з розгляду кадрових питань.
17 лютого Загородний запропонував Драгана, а не Лескова, на посаду першого заступника. Однією з ймовірних причин нових кадрових розкладів в облраді стала ранішня заява лідера ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко про вихід з парламентської коаліції, що є рівноцінним переходу в опозицію. Хоч і загальнополітична кухня не може бути дзеркалом місцевої політики, але ігнорувати такий факт також не можна.
— Я не маю впевненості, що моє обрання відбудеться, як доконаний факт. Це політика і тут не можна щось прогнозувати. Дуже не хотілося б, аби обласна рада уподібнювалася героям байки, де лебідь, щука і рак тягнуть у свій бік. Якщо ж політичні сили займуть менш адекватну позицію, тоді питання до їхнього світогляду і бажанню прислужитися державі, — так розмірковував Драган за два дні до фатального голосування.
Провальне голосування за першого заступника змусило Загородного відмовитися від іншого політичного жеребу — висувати кандидатів на посаду звичайного заступника. Тим самим, відклавши кадрові питання до наступної сесії.
Що далі? Пошук компромісів та визначення чіткого статусу в “коаліції” для фракції “За конкретні справи”. Бо де гарантії, що на наступній сесії “герегівці” знову не заблокують роботу сесії.
Іще. Слугуючи прислів’ю, “краще пізно, ніж ніколи”, Загородний має шанси, аби його кандидатури на посади заступників одержали підтримку у сесійній залі. Мінус у тому, що час грає проти нього.
Віталій Тараненко.