Панорама з вікон багатоповерхівки в одному зі спальних мікрорайонів Хмельницького створює картинку, мовляв, нічого не змінилося: щоранку мешканці бачать, як дисципліновані комунальники дбають за чистоту, навантажуючи кілограми відходів на сміттєвоз; як бригада будівельників, не реагуючи на примхи небесної канцелярії, виганяє по сусідству чергову “свічку”, бо їх піджимають дедлайни; як колись захаращена водойма (до речі, одне з улюблених місць для відпочинку молоді — НГП) стає невпізнанною під ковшами бульдозерів.
Проте реальність “за склом” не така вже і райдужна. Останні декілька днів перевернули з ніг на голову буденний ритм не лише 260-тисячного обласного центру, а й України та частини світу. Активні та креативні, успішні та впливові, бідні та багаті опинились розгубленими, слабкими і роззброєними. Коронавірусна інфекція COVID-19, що рушила з Китаю на європейський континент, залишаючи за собою тисячі людських смертей, починає “господарювати” в Україні. Три летальних випадки, півсотні інфікованих і один вилікуваний — останні показники офіційної статистики.
“У Хмельницькому запроваджено карантин через небезпеку поширення коронавірусу. Просимо вас без особливої потреби не виходити на вулицю, не відвідувати місця скупчення людей, у зоні ризику особи, яким понад 60 років, подбайте, аби старші люди залишалися вдома”, — з таким закликом курсував малолюдними вулицями похмурої неділі сірий бус з гучномовцями.
Карантин і самоізоляція для більшості перетворилися не стільки на модний тренд, скільки на вимушену дію. Життя, наче поставили на “затяжну паузу”.
Але, коли на певний проміжок часу вдається вирватися з квартирної “ізоляції” за ковтком повітря, розумієш — життя продовжується! Без переповнених маршруток, без загальноміських розваг і фестивалів, без перегляду кінопрем’єр у 3D… Вимушені обмеження ми встановили самі собі, щоб потім знову стати сильними.
Тому тримаймося купи і будьмо здорові!
Незалежний громадський портал.