Хмельничанам добре відомо, що восени їм доведеться обирати нового міського голову. Втім, якщо для більшості містян це питання віддаленої перспективи, то в політичному середовищі йде жваве обговорення кандидатур, які би максимально відповідали інтересам плебісциту. «Зацікавлені сторони» прораховують можливі варіанти розвитку подій, чим народжують низку чуток, що сприяють введенню в оману доволі широких верств населення. Сегмент істеблішменту, опозиційний Олександру Симчишину, занадто широкий та неорганізований, поки що не спромігся висунути єдиного кандидата. Проте перспективи нині діючого градоначальника вже набувають певної міфологізації.

 «Хітом тижня» стала чутка про можливе об’єднання електоральних потенціалів діючого міського голови з парламентарем від президентської фракції Миколою Стефанчуком задля здобуття мерського крісла на паритетних засадах. Канвою такої плітки стала теза, що ніби то особистий рейтинг «свободівця» Олександра Симчишина, виступаючого під нейтральним прапором, значно вищий за рейтинг президентської партії і особистий рейтинг народного обранця. Якісь містичні соціологи, ніби то, надали таку інформацію, і з нею, ніби то, беззаперечно погодились і очільник міста, і представник «Слуги Народу».

Нотатки про політичне самогубство

Попри те, що існують певні твердження, що «рейтинг «ЗЕлених» вже не той, що раніше» відсоток прихильників президентської партії доволі міцний і,в середньому, коливається від 25 до 27% по країні. Ці підрахунки суто вуличні і не враховують вплив та кількісне зростання бюрократичного апарату лояльного до Президента. Втративши частину інертного електорату, «Слуги Народу» будуть відстоювати право називатися більшістю шляхом адміністративного підсилення та оволодіння органами місцевого самоврядування в найбільш населених містах. Втім, навіть за умов такої концепції «партійного будівництва», чи може мати місце честна угода між Миколою Стефанчуком і Олександром Симчишиним?

Більшість політичних оглядачів визнала такий «союз Тягнибока – Зеленського» неможливим, не тільки через те, що міський голова не вартий довіри і легко позбавляється колишніх партнерів та однодумців. Пролунала думка, що за умов такої угоди Микола Стефанчук, залишивши Симчишина «міцним» і, даючи останньому зміцнювати свою владу, в майбутньому, залишиться ні з чим. Якщо «Слуги Народу» не об’єднавшись з позапартійною опозицією до міського голови, не виставлять власну єдину кандидатуру – політичні перспективи Миколи Стефанчука на Хмельниччині зникнуть разом з рейтингом партії Президента. Цього можна уникнути лише в разі створення власної електоральної платформи, яка би виступала об’єднавчим центром для громадянських та профільних неполітичних соціальних об’єднань. Адже: політична поступка – політична втрата. Якщо не об’єднати людей вчасно і з розумною метою – їх свідомістю заволодіє найбільш спроможний з найгірших. Гарантувати, що Симчишин більш схильний мати в парламенті партнера, а не посіпаку – ніхто не наважиться.

Інша версія неможливості такого об’єднання стало земельне питання. Відомо, що одним з головних стратегічних завдань Володимира Зеленського та його політичної сили, є створення ринку землі. Навряд чи в Офісі Президента хтось схвалить політичну угоду з людиною, яка словом і ділом шкодила створенню механізму земельного оберту. Активісти «Свободи», за безпосередньої інформаційної підтримки Олександра Симчишина, брали участь в денонсуванні та зриві круглих столів, спрямованих на пошук порозуміння влади і громади в земельному питанні. Героїзація і медійна підтримка супротивників створення ринку землі – не найкращі свідчення лояльності в очах Офісу Президента.

Найбільш цікавим припущенням було те, що від такого об’єднання інтересів партія «Слуга Народу» може істотно втратити довіру виборців-хмельничан. Мешканці Хмельницького зробили все, аби не обрати до ВР кандидатуру, яку всілякими правдами і неправдами, діючий мер просовував до парламенту. Голосуючи за Миколу Стефанчука, люди голосували за альтернативу свавіллю і узурпації міських ресурсів Олександром Симчишиним. Саме те, що незадоволених міською владою хмельничан більше ніж задоволених, зіграло ключову роль в перемозі Миколи Стефанчука над промерським кандидатом. В разі, якщо угода між Стефанчуком та Симчишиним відбудеться, то це трактуватиметься як те, що в Хмельницькому «Слуги Народу» лягли під «Свободу», від чого рівень довіри до пропрезидентської партії катастрофічно втратить.

Максим Моргун   

Версія для друку