Аналізуючи матеріали останнього з’їзду ВО «Свобода», принаймні офіційну частину, виникла думка, що останні перегони до ВР чітко дали беззмінному партайгеноссе повну свідомість того, що фракція ВО «Свобода» не з’явиться в наступній парламентській каденції, якщо знову не повернутися на «вулицю»…
Договори «під ковдрою»
Офіційна частина проходила під знаком верховенства ідеології та безмежної віри в політичну непохитність, то на «закритому політбюро» рекомендації для регіональних очільників та «партійних фаворитів» були діаметрально-протилежними. Логіка стратегії проста: аби подолати 5% прохідний бар’єр до ВР партії необхідно створити мережу так званих низових структур та забезпечити максимальну кількість депутатського представництва в радах всіх рівнів (сільських, селищних, міських, районних, обласних тощо). Реалізувати цю стратегію планувалось за рахунок збільшення кількості переконаних однодумців та залучення інертної електоральної маси. Щодо зростання лав прихильників – то все зрозуміло. Сільського маргінессу та «інтилігентів в першому поколінні» – вистачає всюди, агітуй до несхочу. А ось щодо залучення аполітичних громадян – ситуація виглядає більш цікавою. Розуміючи, що рейтинг ВО «Свобода» скоро проб’є історичний мінімум, міським головам, які пройшли під егідою Олега Тягнибока було рекомендовано заявляти свої кандидатури як САМОВИСУВАНЦІВ. На одному і тому ж заході одним делегатам втлумачують, що вірність партії та її ідеалам – це головне, а іншим пропонують зректись партії для майбутніх електоральних баришів.
Технологія лохотрона проста: після визначення ЦВК порядкового номеру політичної сили ця цифра з’явиться в виборчій агітації нібито неполітизованого «самовисуванця». До прикладу, порядковий номер ВО «Свобода» в бюлетені нехай буде (6), тоді агітаційний матеріал від «нашого незалежного і сонцесяйного мера» буде виглядати #команда Симчишина#6. Це і буде орієнтиром і для залученого адмінресурсу і для аполітичних шанувальників міського голови і для нелатентних свободівців. Звісно, перемога – понад усе! Понад чесність і повагу до тих, хто наївно повірить в пропагандистські байки латентних «свободівців» про вільну і економічно незалежну Українську державність.
Уявіть собі пересічного голосуючого, який повірив в те, що його обранцю не будуть заважати ідеологічні конфлікти і політичне протистояння вести діалог с законодавцями та високопосадовцями за ради певних галузевих субвенцій чи певних преференцій для міста. Людина, щиро вірячи в те, що господарські справи для його кандидата – головні і першочергові голосує за побутовий добробут, а отримати очікуване не зможе, адже парламентаря, бажаючого виконувати обіцянки дані представником іншої політсили ще не обрано, і не факт, що буде обрано в 2024 році. На відміну від введеного в оману виборця залишеного наодинці з власними болючими питаннями, персонаж, який вдало збрехав отримає і партійну підтримку і політичний трамплін для подальшої кар’єри. «Нажаль, місто Хмельницький також потрапило в «групу ризику», тому перш за все хмельничанам треба з обачливо ставитись до «безпартійних» лжепророків» – вважає джерело інформації. На думку інтерв’юера такий технологічний трюк може вартувати партії Президента від 7 до 11 відсотків.
Олег Матусків