Порахувати реальну кількість пасажирів, перевезених громадським транспортом, керівництво Хмельницької міської ради мріє давно. До цього його підштовхують безпосередньо приватні перевізники, щоразу приносячи у владні кабінети нові розрахунки тарифів, а також окремі небайдужі містяни, котрі нарікають на відсутність елементарного порядку в транспортних відносинах. Більше того команда Олександра Симчишина для себе мала би дати простий звіт: за яку кількість перевезених пільговиків щорічно з міського бюджету перетікає 5 млн грн у гаманці приватників?
Починаючи з 2016 року, хмельницька влада із залученням відповідних підрозділів і громадських активістів кілька разів робили вилазки, які офіційно називалися обстеженням пасажиропотоків на маршрутах міського електричного транспорту і автобусних маршрутах. Ефект цих перевірок, здебільшого, нагадував середню температуру по лікарні: наче й пасажирів бачили та рахували, але повноцінної картини немає.
У квітні 2017 року управління транспорту та зв’язку Хмельницької міської ради витратило на тендер 124,8 тис. грн, де обрало переможцем Харківський національний автомобільно-дорожній університет, який погодився провести комплексне обстеження пасажиропотоку на маршрутах міського пасажирського транспорту. Перед харківським вишом стояло амбітне завдання — дослідити 48 автобусних маршрутів загального користування та 19 тролейбусних маршрутів Хмельницького і надати інформацію про кількість перевезених платних пасажирів та пільговиків.
Окрім цього, переможець тендера повинен був надати замовнику рекомендації щодо розкладів руху на кожному маршруті, в розрізі режимів руху (час початку та закінчення роботи, кількість рейсів за годинами доби, інтервал в години «пік» та між «пік»). Плюс — розробити пропозиції щодо оптимізації маршрутної мережі у Хмельницькому (в частині самих маршрутів: скорочення, подовження, об’єднання, закриття діючих та/або організації нових маршрутів); розрахунок річного обсягу перевезень за кожним маршрутом (режимом руху).
Важко ствердно відповісти, чим завершилася ця невдячна і дуже громіздка робота студентів та викладачів з Харкова. Але той факт, що влада Хмельницького через рік, у квітні 2018-го, повернулася до практики самостійного обстеження пасажиропотоку, може свідчити про недовіру або ставлення під сумнів напрацювань з боку Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Експерименти з валідатором і QR-кодом
На законодавчому рівні питання обліку пасажирів і запровадження прозорих правил гри на ринку перевезень парламентарі ухвалили ще у січні 2017 року. Щоправда, датою офіційного старту електронного квитка в Україні є 7 травня минулого року. Фактично з цього дня почався відлік, коли органи місцевого самоврядування отримали повноваження вводити автоматизовану систему обліку оплати проїзду у міському транспорті. Тільки від них залежить, хто встановлюватиме і адмініструватиме обладнання, за допомогою якого можна сплачувати проїзд і відслідковувати рух пасажирів.
Хмельницький розпочав із своєрідного експерименту, коли у 2016 році закупив 85 валідаторів для тролейбусів. Тоді ціна питання для бюджету становила 1,5 млн грн. А вже з червня 2017 року цими апаратами кондуктори почали обілечувати містян і продовжують це робити сьогодні. Як висловився міський голова Симчишин, таким чином мінімізуватиметься контакт кондуктора та зібраних грошей за проїзд.
Дещо раніше у травні 2017 року влада спільно з керівництвом відділення ПриватБанку презентували оплату проїзду у тролейбусах за допомогою QR-коду та мобільного додатку Приват24. З першого погляду, вигоду від цього ходу одержувала і влада (популяризація комунального транспорту серед молоді), і банк (заманювання нових клієнтів). Але з часом ця технологія втратила популярність.
Єдиний конкурсант — єдині пропозиції
9 серпня цього року виконком Хмельницької міської ради зробив важливий крок до наближення запуску електронного квитка — проголосував за впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті загального користування. Цей документ є “маленькою конституцією”, якою мав керуватися новостворений орган — конкурсний комітет під головуванням заступника міського голови Андрія Бондаренка на час відбору потенційного переможця. Із 12 його членів, 8 мали прямий стосунок до міської ради.
Під час презентації проекту рішення заступник управління транспорту і зв’язку Сергій Шепурев повідомив, що близько 10 компаній цікавляться конкурсом і готові позмагатися за право впроваджувати електронний квиток у Хмельницькому.
“До нас надходять усілякі цікаві пропозиції, а тому вирішили провести конкурс. Маємо визначити переможця-інвестора, який без залучення бюджетних коштів, встановить валідатори та інше відповідне обладнання. Зароблятиме він на відсотках від операцій з продажу електронних квитків. До речі, свої пропозиції мають Ощадбанк і ПриватБанк. Найцікавіше, що я чув, — це були одесити, котрі самостійно виробляють валідатори”,— розкрив “кухню” мер Олександр Симчишин. І таки мав рацію.
Адже, як з’ясувалося, на конкурс, який відбувся 12 вересня, подало заявку одне підприємство — ТОВ “Фінансова компанія “Герц” (Одеса). Згідно з пропозиціями, одесити обіцяють реалізувати проект у чотири етапи, які розтягнуться на 600 днів.
Перший етап включає встановлення оновленого програмного забезпечення на прилади прийому оплати проїзду, що належить управлінню транспорту та зв’язку міськради; організацію та налаштування каналів бездротового зв’язку і виготовлення партії тестових електронних квитків у кількості 1000 штук.
Другий — виготовлення 100 бортових комп’ютерів і 180 валідаторів, які встановлять у комунальному транспорті міста; розгортання та забезпечення серверного обладнання Центру обробки даних; переведення АСООП з тестового режиму до режиму постійної експлуатації; виготовлення та початок роздрібної реалізації електронних квитків у вигляді пластикової картки з NFC-чіпом; забезпечення мешканців міста, які мають право пільгового проїзду, електронними квитками, згідно з реєстром управління праці та соціального захисту населення міськради; організація роздрібного продажу паперових квитків з QR-кодом (разових квитків) у платіжних терміналах самообслуговування.
У третій етап входить встановлення бортового обладнання на транспортні засоби приватних перевізників.
Завершальний, четвертий етап складатиметься з формування статистичної аналітики розподілу пасажиропотоку у розрізі маршрутів та ініціювання оптимізації маршрутно-транспортної мережі пасажирських перевезень у Хмельницькому.
Грубо кажучи, на осінь 2019 року насамперед у комунальному транспорті Хмельницького може з’явитися електронний квиток.
“Цей проект реалізовуватиметься з нашими постійними партнерами ТОВ “Герц”, ТОВ “Сімбол Системс”, ТОВ “Телекарт-прилад”. При цьому хочу застерегти: якщо зараз оголосити, що з 1 січня у транспорті Хмельницькому не можна буде платити готівкою, станеться провал. Єдине, що оператор забере свої манатки, понісши певні збитки. Найбільше постраждають перевізники ,котрі не доберуть плату за проїзд. Тому готівка —це необхідне зло перехідного етапу, яка протягом року сама по собі відпаде”, — пояснив представник ТОВ “Фінансова компанія “Герц” Олександр Малін.
Він зауважив, що заробіток його компанії, яка власником коштом поставить необхідне обладнання для Хмельницького і надалі його обслуговуватиме, складатиме 6,75% комісії від проданих квитків. На сьогодні це становить 0,33 грн від разового проїзду в автобусах чи маршрутках при тарифі 5 гривень. “Відбивати” планують не лише затрати на технічну частину (приміром, вартість встановлення обладнання на один тролейбус коштуватиме 1,2 тис. дол.), а й утримання персоналу (приблизно 30 працівників у Хмельницькому із зарплатами понад 20 тис. грн у місяць). Самоокупність інвестиційного проекту ТОВ “Фінансова компанія “Герц” настане після 5 років.
Водночас хмельницькі перевізники, які працюють на ринку пасажирських перевезень, обурилися високою комісійною ставкою, запропонованою одеською фірмою.
“6,75% — це монополія, яка не витримує критики і є непідйомною для перевізників… Як мені ставитися до ваших технологій, коли ви для мене додаткове навантаження. Може відмовитися від кондуктора і автоматично відпаде питання його зарплати і податків. Але хто ж тоді проконтролює перевезення пасажирів, котрі не хочуть платити за проїзд?.. Перед тим, як віддати комісію, я також повинен заробити”, — наголосив член конкурсного комітету, перевізник Олександр Мішин (працює на автобусних маршрутів №21, 22).
Інший член конкурсного комітету і фіндиректор ТОВ “Хмельницьке таксі” Валентина Мороз була конкретнішою. Вона підрахувала, яким прибутком місцевим перевізникам доведеться поділитися з ТОВ “Фінансова компанія “Герц”. У результаті вийшла пристойна сума — 62 млн грн щорічно при теперішніх тарифах на перевезення!
Не зважаючи на 3-годинну з “хвостиком” дискусію, все вирішило голосування конкурсного комітету за закритими дверима. Заступник мера Андрій Бондаренко озвучив фінальне рішення: переможцем визнано ТОВ “Фінансова компанія “Герц”. “За” проголосувало 7 членів комітету із 11 присутніх.
Хто ж насправді ці “везунчики”-одесити?
Спочатку може здатися, що одесит Олександр Малін і хмельничанин Андрій Бондаренко — абсолютно чужі люди і чи не вперше побачилися саме на цьому конкурсі. Насправді ж це не так. Як виявилося, вони разом після Революції гідності займали ключові пости у Міністерстві інфраструктури України. 4 червня 2014 року Кабмін Арсенія Яценюка призначив Маліна на посаду першого заступника Міністра. Кількома місяцями до цього, 19 березня своє призначення отримав Бондаренко на посаду заступника Міністра інфраструктури.
Що цікаво: першим високе крісло покинув саме Малін (13 жовтня 2014 року) через загрозу бути люстрованим, написавши заяву за власним бажанням. Річ утім, що він підпадав під дію закону про очищення влади, оскільки в часи Януковича працював заступником голови Одеської облдержадміністрації.
Андрію Бондаренку вдалося досидіти у своєму кріслі до 17 грудня 2014 року, коли власне йшло формування нового складу Кабміну після позачергових парламентських виборів.
За даними аналітичної системи YouControl, фірму-переможець “Фінансова компанія “Герц” засновано у квітні 2015 року іншою одеською ТОВ “Герц”. Кінцевими бенефіціарами записані троє тамтешніх мешканців: Геннадій Беседовський, Костянтин Ткач і Дмитро Нікітін. За інформацією видання “Наші гроші”, через одеську фірму «Герц» проходить більшість комунальних платежів одеситів. Нею володіють згадані Ткач, Беседовський і Нікітін – власники ТОВ «Аверс» разом із китайськими фірмами «Авалон Трейдінг Інтернешнл Лімітед» і «Тек Стронг Груп Лімітед».
Видання “Коментарі” назвало фірму «Герц» близькою до мера Одеси Геннадія Труханова.
Крім цього, є неординарна історія, яка пов’язує Маліна і одного з власників «Герцу» Нікітіна. Так ось, після втрати міністерської посади Малін став радником бувшого прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Сайт “Главком” стверджує, що Яценюк і Малін дружать давно. У 2009 році останній став однопартійцем екс-прем’єра і очолив одеський «Фронт змін».
Восени 2015-го саме Малін проштовхував на посаду керівника «Укрпошти» свого давнього ділового партнера Дмитра Нікітіна.
У цій карколомній історії з впровадженням електронного квитка у Хмельницькому одеській ТОВ “Фінансова компанія “Герц” залишилося подолати останній бар’єр. Протягом місяця виконавчий комітет Хмельницької міськради повинен вирішити, чи затверджувати результати конкурсного комітету, чи ні. За іронією долі, цей орган теж має провладну більшість.
Віталій Тараненко.
Усі фото автора.