Державне агентство енергоефективності та енергозбереження на прикладі Хмельницького розібрало модель з комплексної переробки твердих побутових відходів з повним використанням їх енергетичного потенціалу.
Про це йшлося на нараді з експертами щодо найефективніших шляхів стимулювання використання сміття з метою виробництва електричної та теплової енергії в Україні.
Як зазначає прес-служба відомства, для переробки 80 тис. т побутових відходів, які щорічно продукує Хмельницький, необхідно залучити 19,2 млн євро інвестицій в побудову переробного комплексу. Це дасть можливість виробляти 2,2 МВт електроенергії і 1,73 МВт теплової енергії.
Окупність проекту – від 7 років.
Проаналізувавши різні фінансові моделі будівництва сміттєпереробних заводів для подальшої генерації енергії, учасники наради дійшли висновку про ефективність проекту, що передбачає сортування сміття, отримання біогазу з біологічної фракції і обов’язкову когенерацію – виробництво електричної і теплової енергії.
“Для інвесторів такі проекти будуть вигідні, адже електричну енергію з біогазу можна реалізовувати за підвищеним «зеленим» тарифом в розмірі 12,4 євроцентів/кВт*год, а тепло подавати в мережу міста за стимулюючими тарифами”, – запевнив глава Державного агентства енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.
При цьому відзначаються ризики для подібних проектів. Зокрема, це відсутність гарантованого обсягу надходження сміття на переробку.
Як писав НГП, хмельницький міський голова Олександр Симчишин обіцяв побудувати сміттєпереробний завод до 2022 року. Наразі депутати Хмельницької міської ради можуть проголосувати за викуп земельних ділянок, які розташовані поблизу обласного центру.
Довідка НГП. Хмельницький міський полігон твердих побутових відходів заснований в 1956 році як відкрите звалище на місці глиняного кар’єру площею 8,88 га. Досі невідома його точна глибина, при цьому висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. Це приблизно, як одна 16-поверхівка. Кількість ТПВ, які захороненні на полігоні, на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн. тонн. Щодобове поступлення сміття та відходів — 2300 куб. м.
А что там у Кличка:
“Викидаючи сміття, чи задумуємося ми, що з ним відбувається далі?
Скидаючи всі перемішані відходи в один контейнер, ми відправляємо їх на сміттєзвалище, де вони лежать та розкладаються десятки років.
Неутилізоване належним чином сміття є вкрай небезпечним, адже забруднює води та ґрунти.
Щоб позбутися загрозливих сміттєзвалищ, сміття необхідно сортувати та відправляти на переробку. Ця практика ще не cтала масовою, але все більше українців долучаються до сортування сміття і попит на послуги сортувальних станцій зростає.
Так, в рамках проекту “Україна без сміття” за останні два роки у Києві було відкрито три сортувальні станції, які співпрацюють з заготівельними та переробними підприємствами, а також виготовляють бокси для сортування сміття в офісах.
Минулого місяця свої двері відкрила третя станція сортування сміття #NoWasteRecyclingStation.
Економічна правда розповідає детальніше про діяльність проекту і про те, як кияни можуть долучитися до сортування сміття.
Про проект
Україна без сміття відкрила вже три сортувальні станції, дві з яких мають свої окремі локації, а одна знаходиться на базі магазину Сільпо. Це громадський проект, який існує завдяки благодійним внескам та соціальному підприємництву.
Перша сортувальна станція #NoWasteRecyclingStation площею 80 квадратних метрів відкрилась 2017 року неподалік від станції метро Васильківська.
Попит на користування станцією перевершив очікування засновників проекту, тому незабаром на столичній Оболоні вони відкрили другий сортувальний пункт на базі супермаркету Сільпо, який отримав назву #SilpoRecycling.
Магазин “Сільпо” надав морський контейнер для перевезення вантажів, в якому розташувався сортувальний пункт, а “Україна без сміття” забезпечила сервіс для цієї станції.
За здачу сировини в цей магазин відвідувачам нараховуються бали на картку “Власний рахунок”. За 1 кг пластику чи паперу можна отримати 600 балів на карту, де один бал “Сільпо” дорівнює одній гривні.
І от у червні з’явилася третя станція сортування сміття #NoWasteRecyclingStation, про яку піде мова далі.
На відміну від двох попередніх пунктів, це станція повного циклу, де вся вторинна сировина проходить глибоке сортування, пресується і відвантажується переробним підприємствам і заготівельникам з одного пункту. Станція розташована на вулиці Саперно-Слобідській, 25 і має площу у 200 кв м. Це найбільша станція з усіх попередніх, яка має найкращу інфраструктуру для сортування сміття.
За даними Держстату за 2017 рік в Україні було утворено 366 423,5 тисяч тон відходів, включаючи небезпечні відходи, у 2016 році ця цифра становила 295 870,1 тис. тон.
Відкрити простір та зробити ремонт проекту “Україна без сміття” допомогла компанія “Pernod Ricard Ukraine” — український офіс французького дистриб’ютору алкогольних напоїв. Компанія зробила внесок в розбудову станції, проте подальшої фінансової підтримки проекту не надає, функціонування станції залежить лише від проекту “Україна без сміття”.
На станції розміщено понад 40 контейнерів для різних видів упаковки і тари, виготовлених з пластику, скла, паперу та металів. Також туди можна принести вживані батарейки, залишити у спеціальних баках одяг і взуття, яке ще можна використати.
Станція не забезпечує централізованого збору сміття по Києву. Це пункт, у який всі бажаючі можуть самостійно принести сортоване сміття або за допомогою працівників станції відсортувати його на місці.
На станції працює близько 10 людей: декілька людей, які сортують та пресують відходи, людина, яка відвантажує коробки, водій, прибиральниця, вантажники, бухгалтер та керуючий станцією. Також на станцію часто приходять волонтери.
Засновниця проекту “Україна без сміття” Євгенія Аратовська сподівається, що така площа дозволить залучити до користування сортувальним пунктом кілька тисяч родин, які будуть приносити достатньо сміття, щоб станція стала самоокупною.
“Ми не робимо прогнозів, але сподіваємось, що це дозволить нам збирати 50 чи 100 тон вторсировни, які зможуть покрити роботу станції: зарплати, оренда, витратні роботи, паливо. Бо все одно доводиться своїми силами дещо вивозити до заготівельника”, — коментує Аратовська.
Станція існує завдяки благодійним внескам та прибутку від соціального підприємництва: продажу сортованої сировини та виготовленню коробок для роздільного збору в офісах. Таким чином, українські компанії замовляють коробки для розподілу офісних відходів, які потім вивозять працівники проекту “Україна без сміття” та досортовують на своїх станціях.
Рекорд продажу вторсировини на місяць становив 40 тис. грн. з усіх станцій сміття, чого поки що недостатньо для того, щоб покрити утримання та функціонування станцій.
“Насправді немає ніякого прибутку, нам доводиться продавати коробки, щоб не просити кошти. Але без внесків людей і соціально відповідального бізнесу, ми б не могли продовжувати свою роботу”, — пояснює Аратовська.
В день до станцій приходить від 20 до 50 людей, залежно від дня тижня. А за місяць станція збирає 10-20 тон загальної кількості сировини по всім категоріям.
За словами Аратовської, зараз ведуться перемовини ще по трьох станціях переробки сміття, в тому числі в регіонах.
“Запит на переробку дуже великий. Ми показуємо всім скептикам те, що люди в Україні готові до сортування. Але їм треба пояснити, як це треба робити і надати інфраструктуру для цього”, — каже Аратовська.
Про сортування сміття
Усі відходи спочатку діляться на чотири види: пластик, скло, папір та метали. По кожному з цих видів є заготівельники, які забирають лише той компонент, за який вони відповідальні.
Перелічені види сміття досортовується ще на 40 позицій. Якщо кількість сировини надто велика, заготівельники досортовуть вторинні ресурси свого профілю, з якими не справляється NoWasteRecyclingStation.
Таким чином станція віддає 10 п’ятитонних авто сміття на місяць, або по дві автівки на тиждень. Насправді, масштаби не передбачають, що сміття важить саме 5 тонн, йдеться саме про об’єм п’ятитонної машини.
Переробників сировини в Україні досить багато. Лише переробкою пластику займаються близько 40 підприємств у різних регіонах України.
У паперовій галузі таких підприємстві близько 12-15. “Україна без сміття” співпрацює з картонно-паперовим комбінатом Київським. На місяць сортувальна станція відправляє до комбінату максимум 5-10 тон, що є зовсім не великим внеском, адже обороти комбінату сягають до 30 тис. тон паперу на місяць.
Станція відправляє сировину й іншим переробниками, таким як фастівський завод “Полігрим”, який відповідає за переробку полімерів, та склозавод “Ветропак” у Гостомелі.
Але оскільки заводи зацікавлені викупати від 20 тон матеріалу певного виду, станція не може співпрацювати з ними напряму, адже не володіє такою кількістю сировини.
Тому сортоване сміття відправляється спочатку заготівельникам, які накопичують необхідну кількість компонентів і відправляють на переробку. Серед них такі київські заготівельники, як Київміськвторресурси , заготівельні бази Обухіського комбінату та Тетрапак.
Іншим партнером організації є соціальний проект “Батарейки, здавайтеся!”. Оскільки професійних підприємств, які б могли переробляти небезпечні відходи, в Україні немає, метою проекту є відправити накопичені батарейки на переробку закордон.
На травень 2018 волонтери та бізнес накопичили більше 200 тон батарейок, з яких більше 40 тон — на центральних складах “Батарейки, здавайтеся!”. Ціна відправки однієї тони батарейок в Німеччину становить €725,77.”
https://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/29/638258/