Незалежний громадський портал

Автомобіль – це не просто засіб пересування. В Україні автівки – це передусім об’єкт, який визначає статус власника. Автопарки з коштовних іномарок, вартість, яких часто сягає кілька мільйонів гривень абсолютно звична ситуація для народних депутатів та потужних бізнесменів. Це так звані автомобілі преміум класу. Тут тобі і броньовані седани та позашляховики, просто спорткари, або моделі, кількість яких у світі ледь сягає двох десятків. Якщо до шикарних залізних коней у столиці вже звикли, то ось в населених пунктах, де кількість мешканців не перевищує 350 тисяч, наявність автівки будь-якого класу, вже говорить про статки родини. Власне, це все фактично відображає реальний економічний стан в державі. В Україні розрив між бідними та заможними занадто великий. Не менший цей розрив і в самому середньому класі. При річних статках 42 тисячі гривень на рік, найбільш доступними є автівки, вартість яких не перевищує 500 доларів, тобто третя частина річних заробітків. Вибір тут, звісно, не дуже великий, як правило, це все моделі, які були зібрані ще у радянський час або сучасні іноземні моделі, місце яким на металобрухті.

 

 

 

Ще одна категорія, вона з’явилась в останні кілька років і стала проблемою національного масштабу, – «бляхи». Такі автівки теж не рідкість на вітчизняному ринку. Їх збувають за копійки на запчастини.

 

 

До 2 500$ можна придбати іноземні автівки, які років на 5-10 старші за Україну. У цій ціновій категорії також є і вітчизняний автопром – це всім відомі Daewoo. Та за такі кошти збувають, як правило авто із критичним пробігом, або несправностями, або проблемними документами. Справний автомобіль без жодних юридичних нюансів коштуватиме українцю 3500$. Це знову ж таки автомобілі виключно українського виробництва, які сьогодні не проходять екологічні стандарти не лише в Європі, а й в Україні.

Водночас за кордоном на ринку вживаних автівок за 3 500$ можна придбати машину, яка пройде екологічний стандарт «Євро-5» (автівки не старші 2010 року випуску). Такий автомобіль вже в Україні буде коштувати від 6 500$.

 

 

Аналізуючи декларації депутатів місцевих рад, а саме міст Нетішин, Славута, Шепетівка, Старокостянтинів, Волочиськ, Кам’янець-Подільський та Дунаївці, виявили, що автопарки обранців доволі різноманітні. Тут і старенькі велосипеди, більш сучасні мопеди, є мотоцикли, багато хто кермує старенькими радянськими автомобілями, не соромляться і вітчизняного автопрому, та попри це все у фаворі все ж транспорт іноземного виробництва. Безумовно, лідером у цьому огляді будуть аж два депутати. Це брати Пономарьови із Старокостянтинова. Вони разом із своїми сім’ями володіють 102 транспортними засобами. Зокрема, Сергій Пономарьов є кінцевим беніфіціарним власником 5 підприємств, одне з них – ТОВ “НАРС-ХАНДЕЛС” зареєстровано у Німеччині, які пов’язані із торгівлею автотранспортом та деталями до них.

 

 

Загалом особисто на себе депутат зареєстрував 34 транспортні засоби. Чотири стали власністю у 2017 році. Сім автомобілів у власності його сім’ї. Найцікавіший експонат – це MINI COOPER 2014 року випуску. У вересні 2017 року саме такий транспортний засіб з’явився у власності дочки депутата Марії Нараєвської. Така новенька автівка із салону коштуватиме не менше, ніж півмільйона гривень. А ось найдешевшу на ринку вживаних ми знайшли за 281 772 грн. У декларації депутат не вказав вартість майна, а це дивно, адже доходи і самого депутата, і його дружини разом трохи більше 5 мільйонів гривень. Готівкою подружжя на двох зберігає 9 300 000 гривень і 350 000 євро.

 

 

А ось брат Сергія Пономарьова, Руслан, теж депутат, і він у рейтингу найбідніших депутатів міста –  за 2017 рік він заробив лише 35000 гривень на продажі авто. Жила сім’я з чотирьох осіб, певно, на заощадження дружини: минулоріч готівкові активи зменшились на 150 000 гривень. Тим не менше у власності Руслана Пономарьова 62 транспортних засоби. Саме у 2017 році в переліку майна з’явився RENAULT TRAFIC, 2005 року випуску (середня вартість 195 000 гривень), та RENAULT KANGOO, 2001 р.в. (у гарному стані така авітвка на ринку буде коштувати 3 000 доларів, що еквівалентно 78 600 гривень).

Далі ми знову пропонуємо ознайомитись з найцікавішими на наш погляд експонатами з   автопарків обранців окремо по кожній раді. Почнемо з півночі.

 

Шепетівська міська рада

 

І на першому місці у нас Галина Веселкова. Депутатка водночас є директором і власником ТОВ «Шепетівка-Компані». У цій же компанії, а ще за сумісництвом у двох, працює її чоловік. За минулий рік подружжя сукупно заробило 4 488 113 гривень. І придбало одразу три автівки та один причіп. Дві вантажівки – DAF TE47XS, 2008 р.в., VOLVO FH12, 2006 р.в., у середньому на ринку коштують не менше 20 000$ кожна. Причіп BENALU 3524, 1984 р.в. трохи дешевший, його реально придбати за 13 000$. Якщо депутатка Галина купувала багатотонажний транспортний засіб, то ось її чоловік вирішив на статусі не економити, і став щасливим власником VOLKSWAGEN TOUAREG, 2015 р.в. Такий вживаний на ринку не менше 41 000$. Варто зазначити, що кросовер брали у лізинг. І у зобов’язаннях зазначили лише 480 000 тисяч гривень.

 

 

Тож за 2017 рік у своїй декларації депутатка не вказала вартості транспортних засобів, тому за ринковими підрахунками на рухоме майно сім’я Веселкових витратила 2 436 600 гривень, а це половина їхнього сукупного річного заробітку.

Не інакше як дивом можна назвати поповнення активів рухомого майна ще одного обранця з Шепетівської міської ради. Священик Василь Гетьман за 20 000 гривень придбав ВАЗ 21104, 2008 р.в. Нічого особливого у цьому автомобілі немає, окрім, власне, ціни, яку вказав депутат. На ринку вживаних найдешевшу знайшли за 73 000 гривень. Але і це сума не така вже й страшна, якщо є офіційні доходи. У своїй декларації депутат у розділі доходи вказав лише 36 000 грн благодійної допомоги, а його дружина 3 880 грн отримала за майно, яке здавала оренду.

 

 

Нетішинська міська рада

 

Минулоріч депутати-нетішинці свої автопарки не поповнювали. Єдиним обранцем, який зважився на купівлю транспорту у 2017 році був Анатолій Олійник. Його дружина придбала старенький ВАЗ 2105, 1990 року за 36 тисяч гривень. А ось у 2016 році депутати  міста атомників були більш щедрими і витрачали гроші на автівки. Тому пропоную нижче переглянути, хто що і за скільки купував у 2016 році.

У 2016 році приватний підприємець Володимир Погонець придбав «BMW 530і» 1990 р.в. за 75 тисяч гривень. Нині такі автівки можна знайти на 10 тисяч дорожчі. Задекларовані доходи дозволяють обранцю придбати такий автомобіль.

31.12.2016 року в користуванні Олександра Степанюка з’явилась невеличка вантажівка Iveco Daily груз. 35C17V, 2005 р.в. Вартість, звісно, декларант не вказав, але коштує вживана така від 9 000$ – 12 000$. У будь-якому разі сукупний дохід сім’ї обранця не дав би змогу придбати цю автівку ні на українській реєстрації, ні на іноземній.

«Mercedes-Benz Vito 110 СDi» (2001 р.в.) придбав чоловік секретаря Нетішинської міської ради Олени Хоменко. Найдешевший варіант, який нам вдалось знайти, коштує 86 тисяч гривень. Проте це автівка із критичним пробігом та технічними несправностям. Аби придбати автомобіль цієї марки у кращому стані варто ще доплюсувати, як мінімум 1 000$. Як би ми не рахували, але задекларовані статки, не покривають витрат на автівку.

Сімейний автопарк Юрія Мирончука, директора ТОВ «Укренергомонтаж», у 2016 році поповнився, судячи з декларації, новеньким кросовером «BMW X5», 2016 року випуску. Вартість декларанти не вказали. Немає у декларації також жодної інформації і про позики, кредити чи лізинг. Тож шукаємо, скільки б коштувала ця автівка на авторинку і це більше ніж півтора мільйони гривень. Сукупний дохід сім’ї у 2016 році 298 609 гривень. Ні на що не натякаємо, але у відкритому доступі відсутня декларація депутата за 2015 рік. Може, там якраз і криється відповідь на запитання, звідки, кошти на кросовер у 2016 році, квартиру на 105 квадратів у 2017 році?

 

 

 

Славутська міська рада

 

Славутські депутати не дуже полюбляють витрачати кошти на автомобілі. Обранці тут скромні. Минулоріч свої автопарки поповнило лише три депутата: Анатолій Очкур, Сергій Якимчук та Юрій Федотов.
Дід Мороз таки існує. Депутат Славутської міської ради під ялинку (31.12.2017) отримав ВАЗ 2107, 2004 року. Його вартість у декларації вказав 2780 гривень. Цим щасливцем став пенсіонер, а за сумісництвом ще й радник-консультат однієї з політичних сил Анатолій Очкур. Ми теж віримо в дива, особливо тоді, коли такі транспортні засоби на ринку вживаних авто не менше 1 000 доларів.

 

 

Інший депутат поповнив сімейний автопарк одразу двома автівками. Одну придбав у червні собі – це Skoda Octavia, 2001 року випуску. Її вартість вказав 49 000 гривень.  На ринку вживаних стільки коштують машини на іноземній реєстрації. А от вже за автівку з українською реєстрацією доведеться викласти не менше 120 000 гривень. Дружина депутата теж стала власницею автомобіля. Вона надала перевагу вітчизняному виробнику. Придбала ЗАЗ 1103, 2005 року. Щоправда, вартість у декларації не зазначили. Тож, вважаємо, що жінка навряд купувала машину із технічними пошкодженнями чи після ДТП. А такі екземпляри від 26 000 гривень. Все б нічого, але за минулий рік на двох подружжя заробило майже 90 тисяч гривень. До речі, пан Сергій затятий автолюбитель. Позаминулого року він придбав Volkswagen Passat, 1994 року випуску за 30 000 гривень. Це ціна автівок на іноземній реєстрації.

 

 

Інший депутат Юрій Федотов придбав минулоріч КАМАЗ 693545, 2006 року випуску. Ціна такої спецтехніки на торгах конфіскованого майна не менше 170 000 гривень, обранець задекларував вартість техніки – 24 000 гривень.

 

Старокостянтинівська міська рада

 

Про автомобільних магнатів Старокостянтинова ми говорили вже на початку матеріалу. Але в місті автівки полюбляють й інші місцеві депутати.

Тут варто одразу згадати про ще одного щасливого власника «MINI COOPER» у Старокостянтинові – депутата Дмитра Лісовського. Реальна вартість вживаного «MINI COOPER» від 500 тис грн, навіть після ДТП цей залізний кінь коштує близько 200 тисяч гривень. У сусідній Польщі за нього просять не менше 284 559 гривень. Але депутат Лісовський знає, так би мовити, рибні місця, де автівки роздають за безцінь. І тому з гордістю записав у декларацію вартість автомобіля 169 643 гривень за машину 2016 року випуску. Думаю, не лише у нас, а й багатьох автолюбителів з’явилось непереборне бажання дізнатись місце, де так дешево торгують такими автомобілями. Проте залишимо це для відповідних органів, зокрема НАЗК.

Ще один знавець місць із недорогими автівками – депутат Сергій Гаєвський. Інакше, як розпродаж із 90% знижкою, пояснити його поповнення автопарку у 2016 році неможливо. Чоловік придбав кросовер Toyota Land Cruiser (2003 р.в.) всього-на-всього за 49 900 гривень. Хоча реальна вартість такого автомобіля – 12 000$. Але купувати машину за такі кошти підприємцю не вистачить офіційних коштів. Можливий варіант – чоловік займається ремонтом транспортних засобів, тож і купував цього коня виключно як запчастини?

 

 

Така автівка після ДТП навіть у Німеччині коштує 5 440 євро (це найдешевший варіант автомобілів цієї моделі, які нам вдалось знайти, але у будь-якому випадку до ціни автівок на іноземній реєстрації необхідно додавати також акцизний збір, ввізне мито та податки). На фото можна чітко побачити у якому стані кросовер. А далі лишається тільки здогадуватись, що ж насправді придбав депутат Гаєвський за 1 600 євро.

Як Ви думаєте, із заробітною платою у 10 тисяч гривень можна довзолити собі придбати ось такий автомобіль? ↓

 

НІ? Тоді Вам варто поспілкуватись із директором Старокостянтинівської школи №3 Василем Михайлюком. Позаминулого року депутат придбав ось такий позашляховик. Щоправда, у своїй декларації чоловік не вказав вартість.

У користуванні та власності сім’ї секретаря Старокостянтинівської міської ради Олександра Степанишина 16 транспортних засобів, це переважно пасажирські автобуси. Вони записані і на нього, і на його дружину. Вона і веде підприємницьку діяльність, пов’язану із пасажирськими перевезеннями.

У 2016 році Олександр Возний придбав кросовер «Мitsubishi  asx 1998» (2011 р.в.). Ціну депутат не вказав. А от ми переглянули, скільки нині просять за таку автівку – понад 300 000 гривень. От тільки, якщо рахувати офіційні заробітки депутата, то на таку машину назбирати не просто. І ні кредитів, ні позик, ні угоди лізингу.

 

 

В сімейному активі завідувачки дошкільного закладу «Золотий ключик» Людмили Городової 19 транспортних засобів. Дві автівки – майже 30-річний «Wartburg» (його ціна не перевищує 500$) та «Renault trafic» 2004 р.в. у власності третіх осіб, кого саме, декларант не вказав. 16 транспортних засобів записані на чоловіка депутатки. І всі ці транспортні засоби продані по дорученню. Ким працює чоловік обраниці у декларації не вказано, як і не вказані його офіційні доходи.

 

Волочиська міська рада

 

Ближче до центру області в депутатських деклараціях з’являється більше транспортних засобів, які вони просто використовують, без права власності, хоча їхні доходи фактично дозволяють придбати такі автомобілі.

Так чоловік колишнього секретаря Волочиської міської ради Аліни Коваль задекларував п’ять позашляховиків орієнтовною вартість 15 000$ кожний, та це лише користування.

Чоловік депутатки Людмили Панфілової займається вантажними перевезеннями, тож у його власності чотири вантажівки та чотири причепи.

Однак у Волочиській міській раді є депутат Петро Гаврилюк. Чоловік працює головним спеціалістом у Волочиського РС УДМС у Хмельницькій області. Його річний заробіток 124 558 грн. І майже півтора мільйона гривень готівки. Його сімейний автопарк теж вражає. Подружжя володіє п’ятьма автівками на двох, і три залізних коня були придбані у рік їхнього випуску, тобто, припускаємо, що купували не вживані, а з салону.  А це «MAZDA 6», «Audi A6» та «KIA SPORTAGE», орієнтовна вартість цих моделей без пробігу була не менше 20 000$ кожна.

 

 

Дунаєвецька міська рада

 

Схожа ситуація, а саме користування автомобілями, які належать третім особам, характерна і для Дунаєвецької міської ради. В автопарку депутатів чинне місце посідає сільськогосподарська техніка. З дорогих автомобілів варто відзначити «TOYOTA VENZA» (2013 р.в.). Депутат задекларував вартість залізного коня 836 140 гривень. І щасливий власник – це вже відомий нам латифундист області Микола Тімош.

 

Кам’янець-Подільська міська рада

 

У 2016 році депутат Кам’янець-Подільської міської ради, проректор з науково-педагогічної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Василь Кобильський придбав «MAZDA CX-7» за 10 тисяч гривень. Ринкова вартість цієї автівки 10 000$.

Ще один депутат цієї ради теж вказав вартість автомобіля, яка відрізняється від ринкової. У 2017 році Геннадій Невенчан придбав «Suzuki Grand Vitaro» за 193 410 грн, тоді як ринкова вартість цієї моделі фактично удвічі більша – 12 000$. Автопарк цього обранця поповнився ще одним залізним конем вітчизняного автопрому. Декларант вартість ВАЗ 21214, 2008 р.в. не вказав, але знову нам в нагоді стає ринок вживаних машин, тож там за такий автомобіль просять 162 тисячі гривень.

Варто також придивитись і до автівок Андрія Бойко. У 2014 році він став власником двох автівок: «Renault Megane» (2014 р.в.) та «Lexus LX 470» (2004 р.в.) сукупна вартість цих двох автомобілів перевищувала річний дохід подружжя.

 

 

У 2017 році автопарк родини Гамалій поповнила новенька «VOLVO XC60» (2017 р.в.). Її вартість становила більше мільйона гривень. Сукупний дохід родини у 2016 році перевищив три мільйони гривень.

Інший депутат Валерій Слободян придбав у 2016 році унікальну автівку «Wpassat Limousine» (2016р.в.). Цей автомобіль рідкість на українських дорогах, і на українських ринках. Схожу модель все ж вдалось знайти. На українському ринку і її вартість понад півмільйона гривень, але наголошуємо, що це подібна модель і яка вже була у користуванні. Валерій Слободян придбав новеньку та виклав за неї мільйон гривень, принаймні саме таку суму він вказав у своїй декларації.

 

 

Та попри всі статусні речі, автомобіль не має бути розкішшю, яка не викликає заздрощі. Автомобіль має бути доступний, адже це засіб пересування. І перетворювати його на щось інше – це ознака хвороби цілого суспільства.

Отже, враховуючи здійснений аналіз е-декларацій депутатів семи міських ради за 2016 та 2017 рр. можна зробити висновки, що не всі депутати мають у володінні чи користуванні власне авто. Однак можна виокремити певну групу депутатів, які мають не просто автомобілі, а автомобілі рідкісні для українських доріг. Звичайно доходи деяких із них могли покрити ці унікальні придбання, поряд з тим є і депутати, до яких доходи не дозволяли здійснювати придбання, а тому е-декларації цих обранців потребують уваги контролюючих органів.

 

Розслідування вперше було розміщено на сайті ЖАРу за посиланням.