“Можу себе порівняти з футболістом, який бував у Мадриді та Парижі, але бачив одне футбольне поле. Так і я: приїжджаю у незнайоме місто, йду на прес-конференцію, де із вікна бачу краєвиди”, — ділиться враженнями про політичну поїздку до Хмельницького народний депутат VII і VIII скликань, координатор сили “Альтернатива” Єгор Фірсов. На початку травня його партія “Альтернатива” підтримала лідера політичної сили “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка як єдиного кандидата в президенти від демократичної опозиції. Сам політик наполягає, що тільки єдиною колоною, можна досягти необхідного результату.
— За рік до президентських виборів, 31 березня Ви написали у блозі на “Українській правді”: “Серед рейтингових кандидатів є достатні, адекватні люди, котрі здатні вивести країну на шлях реформ. Насамперед я говорю про Гриценка і Садового”. Чому Ваш вибір зупинився на Гриценку?
— Для нас Анатолій Гриценко відповідає трьом критеріям: порядність, патріотизм і професіоналізм. Він був при владі у часи президентства Ющенка, але його не можна звинуватити у корупції. Ви не знайдете жодної людини, яка сказала б, що давала йому хабар. У Гриценка такі ж самі діти, як у звичайних українців, їх також можна побачити на вуличних акціях. Анатолій Степанович не користується охороною, йому немає сенсу робити закиди про приховані офшори і компанії у Росії.
Найголовніша риса, яка імпонує, — це професійність. Адже новий президент України зіштовхнеться зі складними перемовинами з американським президентом Трампом, німецьким канцлером Меркель і французьким президентом Макроном. І у нього не буде часу для розкачки.
Ми повірили, що Гриценко може виграти ці президентські вибори. Адже партія “Альтернатива” могла би піти на ці вибори заради піару, взяти певну кількість голосів, але не перемогти. Я відверто не хочу, щоб ляшки, порошенки чи бойки вкрали наступні п’ять років.
До речі, з Гриценком я часто зустрічався та говорив багато про подальший розвиток країни. Перед об’єднанням ми поставили Гриценку низку питань у лоб і почули вичерпні та жорсткі відповіді.
— Назвіть кілька тих питань, які турбували Вас найбільше.
— Цікавилися позицією Гриценка щодо вирішення конфлікту на сході України; запуску чи не запуску ринку землі; боротьби з корупцією; якими мають бути кандидати на посади, умовно, генпрокурора чи міністра оборони.
— У політикумі точаться розмови стосовно теоретичної підтримки Гриценка з боку лідера Об’єднання “Самопоміч” Андрія Садового. Як Вам здається, Садовий піде на вибори окремою колоною чи шукатиме союзників?
— Питання треба адресувати команді Садового, яку ми поважаємо. Сподіваюся, що вони разом з нами йтимуть на вибори. Бо, як каже Анатолій Степанович, без монолітного кулака мало що вийде.
За останній рік мешканці практично всіх куточків країни ставили одне і теж запитання: “Коли ви вже об’єднаєтеся? Не треба “втюхувати” всілякі політичні проекти, бо хочемо бачити вас на одній сцені”. Зі свого боку ми виконали запит суспільства і доєдналися до партії “Громадянська позиція”. Долучився й керівник партії “Народний контроль” Дмитро Добродомов, який спільно з “Громадянською позицією” Анатолія Гриценка створять спільну політичну платформу “Народна довіра”.
Сподіваюся побачити у спільній команді Віктора Чумака і його партію “Хвиля”, Василя Гацька і “Демальянс”, нардепів-“єврооптимістів” Сергія Лещенка і Мустафу Найєма, а також інших близьких за духом політиків. Тільки разом зможемо перемогти популістів та проросійські сили.
— І все ж таки, дайте відповідь по Садовому. Коли Ви особисто з ним востаннє спілкувалися і який був предмет розмови?
— Востаннє говорив із Андрієм Садовим приблизно у березні. Розмова тривала кілька годин, я був вражений його відкритістю. Правда, торкалися теми й можливого об’єднання і висунення єдиного кандидата на президентські вибори.
— Якщо не секрет, які домовленості досягнуті між Єгором Фірсовим і Анатолієм Гриценком на предмет розподілу політичних посад у разі перемоги?
— Я сказав Гриценку: “Анатоліє Степановичу, я не хочу з Вами говорити про конкретні посаді, мовляв, Фірсов хоче стати генпрокурором. Найголовніше — це взаємна довіра. Коли Ви станете президентом і побачите, що я або моя політична сила можуть дати користь державі, використовуйте”.
— Спільна платформа, запропонована Добродомовим і Гриценком, передбачає формування і презентацію команди кандидата в президента з претендентами на п’ять ключових посад: глави СБУ, міністра оборони, голова Нацбанку, міністра закордонних справ і генпрокурора. Як уберегтися від ситуації, яка існує у нинішніх реаліях, коли люди на вказаних посадах, повністю залежні від рішення та примх президента?
— Люди на посади, про які говорив Добродомов, повинні з’явитися до почату виборчих перегонів. Обов’язково кандидати мають відповідати трьом критеріям: порядність, патріотизм і професіоналізм. До прикладу, Юрій Бойко (нинішній нардеп від “Опозиційного блоку”, міністр в уряді Миколи Азарова — авт.). Ви можете назвати його професіоналом у галузі нафти і газу? Думаю, що так. Однак не можу сказати, що він порядний і патріотичний, оскільки боїться промовити фразу, що Росія — це агресор.
Крім цього, майбутні генпрокурор, глава СБУ, голова Нацбанку не повинні бути кумами або сватами обраного президента. Скажіть, чи знаєте, хто куми Гриценка? Не знаєте, бо вони не на слуху. А ось кумів Ющенка, Януковича і Порошенка всі добре знають, окремі з них тепер займають високі посади.
— На 24 каналі Ви сказали дослівно: “Якщо ми “з’їмо” ситуацію з Саакашвілі (у середині лютого екс-президента Грузії примусово видворили з України до Польщі — авт.), то ця ситуація може повторитися з будь-ким: зі мною, Лещенком, Гриценком чи Тимошенко”. Попри негативний прогноз суспільство “проковтнуло” цю історію. Це означає, що люди розчарувалися або немає достатньої критичної маси?
— Не погоджуюся, що суспільство “проковтнуло”, просто влада переграла технологічно. Нам не треба далеко ходити, давайте проаналізуємо “безпрєдєл” під егідою влади, починаючи з 2014 року: закрили телеканал Савіка Шустера, позбавили мандатів двох народних депутатів (Томенка і Фірсова — авт.), силоміць видворили людину за межі країни… В ефірі 24 каналу я дав сигнал іншим політикам — пристебніть ремні безпеки, бо Порошенко просто так не віддасть владу.
З іншого боку, суспільство відчуває певну втому, перманентно реагуючи на неадекватні дії влади. Через 11 місяців люди повинні “вибухнути” на президентських виборах, поставивши діагноз нинішній владі. Буде непросто, адже адмінресурс і втручання у підрахунок голосів ніхто не скасовуватиме.
— Чи вистачить сили волі парламенту до виборів оновити склад Центральної виборчої комісії, більшість членів якої неповноважні кілька років?
— Своєю бездіяльністю Порошенко дискредитував склад ЦВК, щоб можна було фальсифікувати, хитрити, оскаржувати потрібні рішення. Я впевнений, що він змінить ЦВК, завівши туди, даруйте, перевірених “підрахуїв”. Але їм не вдасться тотально сфальсифікувати результати виборів, якщо один з кандидатів впевнено демонструватиме відрив від інших.
— В Україні тема створення Антикорупційного суду стала притчею во язицех. З одного боку, нескінчені потуги і піар, з іншого — супротив і нерозуміння. Ви справді вірите, що нова судова інституція поборе топову корупцію?
— Загально відомо, що будь-яку хорошу річ можна похоронити. Тим паче, що Президент Порошенко дав сигнал своєму оточенню, мовляв, не турбуйтеся до кінця моєї каденції Антикорупційного суду не буде. Це означає, що Національне антикорупційне бюро продовжуватиме ловити високопосадовців, але вони не матимуть суттєвих проблем, бо в Україні працює достатньо кишенькових судів.
Очевидно, що нардепи приймуть багатостраждальний закон про антикорупційний суд, щоб поставити “галочку” перед Заходом. Однак де-факто він не діятиме. Бо Порошенко пропонує цікаву хитрість, яка полягає в ухваленні спеціального додаткового закону Верховною Радою. Тобто те, що обранці приймуть ближчим часом, по суті, буде теорією про антикорупційний суд.
— Ви відвідали Хмельницьку область, яку Президент віддав під політичний вплив відомому олігарху Олександру Герезі. Як вважаєте, чому це сталося і чи лише за цим стоїть досягнення необхідного результату на президентських виборах?
— Нового керівника Хмельницької області призначили не з метою вирішення соціальних або екологічних проблем, — він повинен забезпечити перемогу Порошенку. Сьогодні важко судити про самі відсотки, але таке завдання точно стоїть.
На мою думку, побідні високі посади мають займати політики, а не бізнесмени. Без комерційних інтересів і шлейфу корупції.
— Погодьтеся, що неважливо, хто займатиме президентський пост в Україні, йому буде вигідне існування вертикалі у вигляді обл/райдержадміністрацій. Це те ж саме, що пиляти гілляку на якій ти сидиш. Щоправда, на початку 2014-го чинний Гарант порушував питання створення префектур на зміну облдержадміністраціям.
— Звичайно, Ви маєте рацію, що кожному президенту зручно мати у прямому підпорядкуванні тисячі людей, котрі завжди виконуватимуть потрібні вказівки та доручення. Але система має змінюватися, бо того вимагають люди і сам час.
Мені не цікаво виграти парламентські вибори за для того, що потрапити до будинку під куполом і там скандалити чи битися. Я хочу прийти з командою і спільно міняти систему. Для цього має бути політична воля наповнена змістом. А не просто бажання любити країну, а ставити конкретні цілі на кшталт скасування депутатської недоторканності, зміни виборчої моделі, антикорупційний суд тощо.
Петро Поліщук.