Формальним приводом для зустрічі з начальником управління охорони Хмельницької міської ради і депутатом облради Борисом Ткачем став старт всеукраїнської кампанії “Лікар для кожної сім’ї”. Починаючи з 2 квітня, пацієнти можуть підписати декларації з сімейним лікарем, педіатром чи терапевтом без прив’язки до місця прописки чи проживання. Це відбувається за допомогою електронної системи “eHealth”.
В ідеалі, за словами пана Ткача, реформа первинної ланки медицини приблизно на 80% зосередиться на профілактиці хвороби. Автоматично це повинно вивести на новий рівень престижність професії сімейних лікарів та педіатрів.
“Багато людей звикли бігти до отоларинголога, коли в дитини з’явився нежить. При цьому вони навіть не здогадуються, що цьому симптому може зарадити звичайний сімейний лікар, виписавши необхідні препарати”, — вважає головний медик Хмельницького.
Наша бесіда, крім насущної медреформи, торкнулася й питань функціонування госпітальних округів і будівництва обласної дитячої лікарні.
Фото з “Фейсбуку”
— Розпочнемо з питання, яке вочевидь хвилює більшість хмельничан, як в місті відбувається кампанія з відбору сімейних лікарів і з якими проблемами стикаються люди у “білих халатах” та їхні пацієнти?
— Стартували не дуже, оскільки не всі медики встигли зорієнтуватися в електронній системі “eHealth”. В окремих амбулаторіях сімейної медицини бракувало принтерів, наявність яких є обов’язковою умовою під час підписання медичної декларації (електронний варіант декларації виводиться на папір для підпису пацієнта — НГП). На сьогодні кожна амбулаторія має мінімум один комп’ютер. Також сесія міськради виділила 1 млн грн на придбання комп’ютерів для амбулаторій. Далі запускаються тендерні процедури.
Зараз досягли певної стабілізації, але є невелика проблема із заповненням декларацій з дітьми — “eHealth“ не пропускає цих документів. Зв’язувалися з відповідними службами, які пообіцяли, що цього тижня все буде налагоджено.
Що стосується реєстрації лікарів, то електронна система відображає 170 медиків первинної ланки. Не зареєструвалися одиниці, окремі з яких виходять на пенсію або йдуть в декретну відпустку. Ми одержали навіть телефонний дзвінок від пацієнта, який висловив бажання оформити декларацію з лікарем, а йому відмовили. Причина — медик через кілька місяців йде на пенсію.
Станом на ранок 18 квітня у Хмельницькому пацієнти підписали близько 7 тисяч декларацій з лікарями Є такі з медиків, які уже мають 350 декларацій. Нормативні документи Міністерства охорони здоров’я обмежили міських лікарів у наборі пацієнтів — не більше 1800 осіб на одного медика. По-іншому рахується у сільській місцевості.
Я вважаю ці “нормативи” МОЗу є підйомними, оскільки теперішні терапевти обслуговують схожу кількість людей.
— Якими чином це відображатиметься на заробітній платі сімейних лікарів? Адже виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун озвучила сенсаційну інформацію, що максимальна сума доходу у первинній ланці медицини може сягнути до 100 тис. грн на місяць.
— Не хотів би забігати на перед, оскільки лише з 1 липня новостворена Національна служба здоров’я підписуватиме відповідні контракти. Якщо ж ті течії, про які говорить пані Супрун підтвердяться, то цілком можливо, що активні сімейні лікарі Хмельницького зможуть отримувати 16-18 тисяч гривень зарплати на місяць.
Є важлива деталь. Ті медики, які не підпишуть контракти з Національною службою здоров’я, будуть одержувати кошти за нині діючими розрахунками. Вони ж будуть занесені до так званого “червоного списку”.
— Чи траплялися випадки, коли хтось з хмельницьких лікарів “відфутболив” пацієнтів, не підписавши з ними декларації?
— Ні. Проте на початках були випадки, коли лікарі вимагали у пацієнтів надати копії паспорта та ідентифікаційного номера. Справді, у наказі Міністерства охорони здоров’я зазначено цей пункт, але я проти того, щоб амбулаторії збирали ці документи. Це створить додаткові незручності з пошуку спеціального місця, де зберігалися б персональні дані кожного пацієнта. На мою думку, достатньо електронного варіанту, де вводиться номер паспорта, а також інші персональні дані.
При кожній амбулаторії сільської медицини визначено відповідальну особу за підписання декларації. Це — старша медична сестра або завідувач. Існували деякі побоювання, що коли люди масово долучаться до цієї кампанії, виникнуть накладки у самій роботі медичного закладу і персоналу. Нині ж бачимо нормальний робочий процес, без ажіотажу.
— Невід’ємним атрибутом первинної ланки є оновлення матеріально-технічного забезпечення амбулаторій. Керівництво ОДА заявило, що на Хмельниччині збудують 9 нових амбулаторій сімейної медицини. Ще 16 буде капітально відремонтовано. У Хмельницькому також є амбулаторії, яким не завадив би бодай косметичний ремонт. Чи передбачений відповідний фінансовий ресурс?
Фото з “Фейсбуку”
— Восени минулого року депутати Верховної Ради підтримали закон про підвищення доступності та якості надання медичних послуг у сільській місцевості. Він передбачає комплексний підхід, який включає будівництво і ремонт амбулаторій сімейної медицини у сільській місцевості разом із житлом для лікарів.
На жаль, дія закону не розповсюджується на міста. Тому ремонти приміщень амбулаторій здійснюємо за кошти міського бюджету. На мою думку, найгірший стан з точки зору інтер’єру мають амбулаторії у мікрорайонах Книжківці та Лезневе — медзаклади розміщені у невеликих хатинках. І знайти альтернативні, більш кращі приміщення наразі не має можливості.
— Відомо, що в обов’язки сімейного лікаря входитиме виписка направлень до профільних лікарів. Тут цікаво, як далі “працюватимуть” обіцяних 370 гривень, які міністерство охорони здоров’я прив’язало до пацієнтів: кошти переходять на вторинний рівень, чи повністю залишають у сімейного лікаря?
— Поки що фінансування залишається на первинці. Коли ж дочекаємося реформи вторинного рівня, який попередньо передбачатиме оплату за послугу, тоді, можливо, частина коштів розщеплюватиметься.
— То виходить, що сімейному лікарю взагалі не вигідно перекидати пацієнтів до інших колег?
— Власне, це і є суттю реформи первинного рівня медицини. Маємо максимально проводити профілактичний огляд, щоб запобігти більш значному лікуванню.
— Друга ланка медиків ризикує залишитися без роботи…
— Може. Звідси маю скепсис до запровадження госпітальних округів в області. По-перше, досі не запущено адміністративну реформу, при цьому кожна лікарня фінансується за рахунок регіонального бюджету. По-друге, госпітальні ради з правом дорадчого голосу, навряд чи зможуть переконати районну чи міську ради у доцільності, до прикладу, збільшення або зменшення ліжкового фонду у медзакладах.
— Давайте змоделюємо ситуацію на прикладі Хмельницької міської лікарні. МОЗ запустило реформу вторинної ланки. Що зміниться в обслуговуванні?
— Планується, що міська лікарня перетвориться у заклад з впровадження інтенсивного лікування. Вона обслуговуватиме 650 тисяч осіб, котрі входитимуть в госпітальний округ. Не до кінця впевнений, що вистачить нинішніх потужностей медичної установи, доведеться щось розширювати. Фінансовий тягар розділиться між державним та місцевим бюджетами. Також проговорювався варіант співоплати медпослуг: 80% за рахунок Національної служби здоров’я і 20% — кошти пацієнтів. Однак цей пункт наразі викинули. Хоча, як на мене, на сьогодні люди витрачають більше 20% на лікування.
Що стосується роботи лікарів пенсійного віку, то тут не треба мислити категорично. Серед них є дійсно фахівці. Але є й такі, котрі не справляються з професійними обов’язками. А тому мають прийняти відповідне рішення.
— Хмельницький часто порушує питання перед обласним бюджетом доплати за пролікованих іногородніх хворих. Передовсім це стосується Хмельницької міської дитячої лікарні, яка виконує функції й обласного закладу. Що маємо у сухому залишку за 2017 рік?
— Минулого року дитяча лікарня пролікувала неміських мешканців на майже 18 млн грн, що становить 40% від бюджету цієї установи. Натомість обласний бюджет надав субвенції лише на суму 3 млн грн. У 2018 році область при уточненні бюджету передбачила 4 млн грн.
Як бачите, цих коштів не вистачає. У відповідь область каже, що філармонія і театр імені Старицького є закладами обласного підпорядкування, але їх відвідують міські мешканці. Не забуваймо, що глядачі ще й купують квитки, надходження від яких перераховуються до бюджету.
Крім цього, нам закидають, що хмельничани лікуються в обласних закладах охорони здоров’я. Так це ж закономірно, оскільки вони мешкають в обласному центрі. Якщо ж розвивати цю логіку, то доцільніше було б розділити надання вторинної та третинної допомоги: міські медзаклади забезпечують вторинку, обласні — третинний рівень.
— Депутати Хмельницької облради визначили будівництво лікувально-діагностичного корпусу Хмельницької обласної дитячої лікарні пріоритетним об’єктом на 2017-2019 роки. Наскільки цей план-максимум підлягає виконанню, зважаючи, на дорогі капіталовкладення (338 млн грн.), що записані поки що на папері?
— Тут дві сторони медалі. Насамперед у Хмельницькій області досі не має повноцінної дитячої лікарні з третинним рівнем надання медичної допомоги. З іншого боку, темпи будівництва (депутати облради виділили на будівництво 10 млн грн — НГП) розтягнуться на кілька років, а тому міська дитяча лікарня й надалі виконуватиме функції обласного закладу.
— Загалом, Ви підтримуєте медичну реформу Уляни Супрун?
— Реформу первинної ланки медицини я підтримую повністю. Єдине побажання — реалізувати так, як озвучувалося. Маю сподівання на покращення ситуації з профілактикою захворювань, що люди менше звертатимуться до вторинної ланки. Однак закрадаються сумніви, що може виникнути і збій.
Розмовляли
Віталій Тараненко,
Вадим Олексюк.