Коли той чи інший спортсмен стає чемпіоном Європи, світу чи Олімпійських ігор, з бажаючих зустрітися з ним формується чималенька черга. Президенти, урядовці, депутати, місцеві чиновники не втрачають можливості додати кілька пунктів до своїх рейтингів спільними фото і пафосними промовами.
І якщо для столичних керманичів такі заходи стали регулярними і традиційними, то для чиновників на місцевому рівні офіційні прийоми чемпіонів мають особливе значення, дозволяючи позиціонувати себе складовою успіху земляків. Адже, як стверджує народна мудрість, у перемоги багато батьків, а поразка – завжди сирота.
Але ж ми чудово знаємо, що найчастіше наші чемпіони досягають спортивних вершин не завдяки, а всупереч умовам, в яких доводилося тренуватися. А створення більш-менш людських умов стає проблемою виключно спортсмена та його тренера.
Крім того, занепад спортивної інфраструктури, зниження рівня охоплення населення масовим спортом в поєднанні зі значним погіршенням фінансового становища більшості громадян стали одними з визначальних факторів погіршення здоров’я наших громадян.
Хоча негатив у цьому бачать не всі – спритні ділки зуміли перетворити українців на одних з найбільших покупців ліків у світі. То ж не дивно, що як гриби після дощу, з’являються ледь не на кожному кроці аптеки.
В цій ситуації кожен українець має не лише сподіватися на державу, одним з обов’язків якої є забезпечення якісними медичними послугами, а й самому відповідально підійти до збереження власного здоров’я. Адже запобігти хворобам – набагато легше, ніж потім їх лікувати.
І саме заняття фізкультурою та спортом відіграють у цьому далеко не останню роль.
Окрім розуміння власної відповідальності за стан свого здоров’я та бажання займатися фізкультурою чи спортом потрібні, ясна річ, і відповідні умови.
Дуже приємно, що у Хмельницькому вже робляться перші кроки для вирішення подібних проблем. Влада виділяє земельну ділянку інвесторам, які готові побудувати необхідні жителям міста об’єкти спортивного, соціального чи культурного призначення, а інвестори окрім них будують ще й супутню інфраструктуру чи житло і, таким чином, повертають вкладені інвестиції, а потім отримуватимуть ще й прибуток.
Одним із прикладів такої співпраці має стати будівництво нового спортивно-оздоровчого комплексу «СПОРТ-СІТІ» по вулиці Прибузькій, 5/1 біля Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва, який включатиме в себе також повноцінний стадіон і паркову зону.
Звісно, прочитавши ці рядки, деякі «активісти» і «громадські діячі» підійматимуть хвилі обурення стосовно «ненажерливих» забудовників, які сплять і бачать забудованим кожний клаптик вільної міської землі.
Одна з бід нашого часу в тому, що, прикриваючись правильними гаслами і словами, суспільну думку починають формувати люди, які власними руками, як кажуть в народі, і будки для собаки не збудували.
І замість того, аби спільними зусиллями хоча б щось почати робити для країни, популісти і крикуни намагаються очорнити тих, хто своєю працею щось виготовляє, будує, створює робочі місця.
Тому, користуючись спортивною термінологією, пропоную замість змагання компроматів розпочати змагання ідей і пропозицій стосовно того, як вирішувати існуючи в місті і країні проблеми. Бо лише у такому змаганні народиться істина.
Василь Святенко