Свині не винні

Мор свиней, який у наукових посібниках названий Африканською чумою (АЧС), дістався Хмельницької області. Його “результати” не надто катастрофічні: 7 загиблих тварин та 46 голів, які були спалені для страховки. Гірше виглядали справи хіба що у броварського агрокомбінату “Калита”, де у липні 2015 року знищено 62,7 тис. свиней. 

Та й ці мінімальні втрати для мешканців села Гірчична Дунаєвецького району змушують констатувати нехтування та недотримання елементарних засобів дезінфекції під час догляду за домашніми тваринами. Плюс не до кінця спрацювала просвітницька робота ветеринарних служб.

Фото УНІАН

Фото УНІАН

 

Минуло два тижні з моменту діагностування випадку Африканської чуми свиней у підсобному господарстві села Гірчична, як фахівці та влада продовжують ламати списи у догадках, звідки був завезений збудник.

— Є підозра, що вірус АЧС міг бути завезений із Вінницької області. Однак це не підтвердилося. Нині основна версія пов’язана із приїздом жінки з Миколаївської області, яка на травневих свята гостювала в місцевого мешканця, де пізніше загинули свині. Вона привезла продукти, які могли стати переносниками інфекції. Я попросив ветеринарні служби Миколаївщини перевірити господарство цієї жінки. Кінцевого результату, де взялася Африканська чума у Гірчичній, не маємо, — прокоментував заступник голови Хмельницької облдержадміністрації з питань АПК Володимир Кальніченко.

Потенційним носіям і розповсюджувачем АЧС також можна вважати диких кабанів. Ще торік уряд офіційно оголосив на них полювання, заклавши у бюджеті відповідні видатки. У 12 прикордонних областях користувачі мисливських угідь мали знищити 34,5 тис. тварин Туші всіх диких кабанів мають спалюватися.

Важко сказати, чи спрацювала “операція-депопуляція”. Втім, прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства на найближчі два роки невтішні.

— Якщо ми закриємо вогнища, то це не означає, що завтра нічого не буде. Оскільки вірус сьогодні в лісі чекає, коли пройде наступний кабан чи людина, яка потім прийде у двір (господарський авт.) і — новий спалах, —  заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський.

На Хмельниччині до зони ризу потрапило м’ясопереробне підприємство “Верест”, що прописане на вулиці Центральній, 16 села Гірчична. Фактичним власником ТОВ є діючий голова райдержадміністрації Олександр Бернашевський, який вніс до його статутного фонду 20 млн. грн.

бернашевський

Є інформація, про те, що посадовець ще кілька днів після виявлення вірусу намагався не допустити розголошення факту про наявність у районі АЧС. Чи то переживав за імідж Дунаєвеччини чи то за роботу свого підприємства?

Зі спалахом Африканської чуми свиней переробник тимчасово призупинив роботу. Там працює ветеринарна комісія, яка у підсумку (якщо все гратиме) має надати дозвіл на відновлення діяльності. Більше того на сьогодні ТОВ “Верест” є єдиним підприємством, яке, згідно законодавчих нормативів, буде переробляти свинину із трикілометрової зони спостереження АЧС (входить три села: Іванківці, Дем’янківці, Слобідка-Гірчична). Адже на забій у примусовому поряду підлягає ще 151 свиня з господарств населення. Закупівлю худоби м’ясопереробник здійснюватиме на цінами, що склалися на ринку. В середньому, кілограм живої ваги свині коштує 25-28 гривень.

Ложкою дьогтю у бочці меду є заборона тамтешнім селянам займатися свинарством, щонайменше, півроку. Протягом цього часу спеціальні служби проведуть санітарну обробку, починаючи з вивезення органічних добрив, закінчуючи демонтажем свинячих кліток.

— Після завершення санітарних зачисток і, якщо через шість місяців не проявиться спалахів Африканської чуми свиней на прилеглих територіях до зони спостереження, тільки тоді знімаються карантинні заходи, — уточнив пан Кальніченко.

 

Пам’ятка, як уникнути зараження вірусу АЧС

Кожен, хто має тварин, повинен дотримуватися головних принципів біобезпеки. Їх — п’ять:

1) здорова тварина за жодних умов не може контактувати із хворою (чи будь-якою іншою — щуром, котом, мишею…). Якщо людина підходить до тварини та її годує, то не повинна контактувати з тваринами, яких утримують в іншому місці (або з людьми, які їх годують);

2) корми, які містять складові тваринного походження, потрібно піддавати обов’язковій термічній обробці;

3) для догляду за твариною слід мати окремий одяг і продезінфіковане взуття;

4) якщо людина може перенести збудника, то й щур, і кліщ можуть його перенести. Слід унеможливити доступ гризунів і комах до годівниць свиней і власне свиней;

5) для обробки реманенту й інструментів по догляду за тваринами можна використовувати побутові дезінфектанти.

Довідково.  Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) — контагіозне вірусне захворювання домашніх і диких свиней. Вперше зафіксована у 1903 році в Південній Африці. Для людини вірус АЧС  не є небезпечним. Захворювання передається під час прямого контакту хворих тварин і здорових, через продукти зі свинини, кліщами і механічно (транспортними засобами, при переміщенні людей і тварин). Вакцини від захворювання немає. Майже все поголів’я хворих свиней гине. Вірус знищується виключно нагріванням до високих температур.

Незалежний громадський портал.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.