20 березня у Авдіївці Донецької області внаслідок обстрілу 39 мотопіхотного батальйону трагічно загинув 27-річний вйськовослужбовець Олександр Павенський.
Як повідомляє прес-служба Волочиської райради, він був уродженцем села Завалійки Волочиського району, Хмельницької області. Закінчивши місцеву школу, навчався в міському училищі №5.
Фото з сайту Волочиської райради
Поховання Героя заплановано орієнтовно на 24 березня.
Читайте наші новини у Телеграм
Версія для друку
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
22.03.2016 at 14:45
ХТО МЕНІ ВІДПОВІСТЬ НА ЗАПИТАННЯ:
ЗА КОГО І ЗА ЩО ЗАГИНУВ ЦЕЙ ЮНАК?
22.03.2016 at 17:32
За кого?За що? дивне запитання. аби бидло з колорадками не стріляло під твоїми вікнами.Вічна память тобі хлопче
24.03.2016 at 20:24
Я знаю цього хлопчину, бідна дитина – повна сирота. Восени минулого року відпрошувався із Ато, аби поховати батька, а за рік до того померла мама.
Проводжали в останню путь усім селом. Залишилась пуста хата.
25.03.2016 at 14:52
Важаєте дивним запитання за що і за кого загинув юнак і утверджуєте, що віддав він своє життя за те, щоб під моїми вікнами не стріляли колоради. Цілком погоджуюсь з цим. Але є вікна і в оселях та інших обєктах осіб владних структур, починаючи з президента, урядовців, керівників областей, районів і навіть сільських рад, не кажучи уже про різного роду бариг і олігархів, також є вікна. Але за них не воюють іхні діти чи родичі.
З історії знаємо, що у час минулої війни на її фронтах були і гинули діти керівників держави , що члени політбюро та уряду перебували на передовій. А зараз що? Знайдіть хоч одного із названих чинуш, син якого перебував би в зоні АТО, насправді, на передовому рубежі війни з російськими загарбниками. А на відстоювання їхніх багатств та посадових крісел влада направляє дітей із ніким не захищених сімей. Не дай Боже, якщо хтось спробує ухилитись від призову, судитимуть суворо за невиконання обов’язку захищати і гинути за свою рідну Батьківщину. Тож виходить, що для вище названих, які творять свої статки з життєдайних джерел тієї ж Батьківщини, такого обов’язку не існує.