Еколог Юрій Рєзніков, аналізуючи ситуацію, що склалася довкола Сатанівського родовища мінеральних вод зазначив, що на сьогодні режимне спостереження за станом та рівнем мінеральних вод ні орендарем ТОВ «АРДЕН ПАЛАЦ», ні ДП «Хмельницьккурортресурси» не ведеться.
Підписавши Договір про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання Директиви Ради 98/83/ЄС від 03 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною та Директиви Ради 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 року про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел.
Згідно Директив, наша держава, серед іншого, зобов’язана запровадити програми моніторингу якості води та визначити поверхневі та підземні води, що підлягають забрудненню, або для яких є ризик забруднення.
У висновку представників НАН України «Щодо використання та охорони Збручаського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» » віт 19.06.2015 року відмічається: «Присутність у складі мінеральної води нітритів та нітратів, а також дані окислюваності свідчать про наявність початкових процесів забруднення води».
За таких умов для забезпечення якості мінеральних вод, виконання вимог вищезгаданих Директив є вкрай необхідними та терміновими.
Юрій Рєзніков зазначає: «При огляді території Сатанівського курорту 22 липня 2015 року нами встановлені ризики забруднення підземного горизонту мінеральних вод. Так одна із свердловин оточена болотом, санітарна зона суворого режиму якої залита поверхневими водами та заросла болотною рослинністю. Це створює ризик забруднення підземного горизонту мінеральних вод органічними та іншими речовинами, що змиваються дощовими водами з полів та присадибних ділянок.
Одна із спостережних свердловин, що знаходиться на території Санаторію, має такий стан, що може спровокувати навмисну, чи несвідому диверсію. Через цю свердловину легко забруднити, чи отруїти підземні горизонти.
Також на території курорту просвердлено низку артезіанських свердловин, не передбачених початковим Проектом, що теж, при відповідних умовах, може становити загрозу підземним горизонтам. Одна із них- свердловина №1м, на якій постійно акцентується увага.
На мій погляд, позапроектні свердловини, у тому числі й №1м, не мали права будуватись. Але звуження боротьби лише до однієї свердловини є ризиковою. Потужний державний природоохоронний механізм направляється не на захист цілісного природного та мінерального комплексу, а обмежується лише одним епізодом. Це відволікає увагу ( природоохоронну, правоохоронну, організаційну, ресурсну) від решти проблем Збручанського родовища мінеральних вод на території природно – заповідного фонду.
Також створює змагальні групи громадських, політичних діячів. Як то громадська Рада при ОДА, що має абсолютно інші дорадчі функції та повноваження участі у механізмах консультування ОДА з громадськістю, виходить за межі своїх повноважень та займається господарськими питаннями, підпорядкованими обласній Раді».