Колектив телерадіокомпанії «Поділля-центр» з сумом сповіщає, що на 87 році життя помер Володимир Васильович Федоришин, колишній генеральний директор нашої телерадіокомпанії, заслужений журналіст України.
Родом Володимир Васильович із села Бахматівці Хельницього району. Ріс напівсиротою, бо рідна мати померла, коли він був ще зовсім малим, тож був приречений на гірке дитинство.
Але невдовзі і батько загинув на колгоспному полі від удару блискавки. Хлопчик залишився з мачухою і вже в13-ріному віці попросився на роботу їздовим у колгосп. Голодного 1947 року поступає в сільськогосподарський технікум, по закінченню якого працює в радгоспі «Сторожинецький» на Буковині.
Тоді ж прилучається до газетярської роботи, пише замітки, новели і його зараховують літпрацівником районної газети. Згодом професію журналіста освоює в Чернівецькому державному університеті і у Вищій партійній школі в Києві.
У Хмельницькому починав з кореспондента редакції обласного радіо, понад 20 років, із 1970 по 1992 рік, був генеральним директором обласного телерадіооб’єднання.
З допомогою Володимира Васильовича зроблені перші кроки і в створенні обласного телебачення.
Після виходу на пенсію він перейшов на рядову творчу роботу і впродовж ще майже півтора десятки літ вів кілька популярних радіопрограм. Багато з них лягли в основу виданих ним книг «Як воно буває у житті», «Записки радіожурналіста», «Така наша робота», «Заговори, щоб я побачив тебе», «Діти війни – жертви війни», «Незрадливі і лукаві», друкувався в обласній і всеукраїнській пресі.
Володимир Васильович Федоришин був відзначений почесним званням «Заслужений журналіст України», нагороджений Золотою медаллю української журналістики, був переможцем міжнародних журналістських конкурсів, отримував Президентську степендію.
Світлий образ Володимира Васильовича Федоришина, людини великого таланту, щирої любові до людей назавжди збережеться у серцях колективу «»Поділля-центру»
Сумно. Коли я перейшов на роботу з районної газети на обласне радіо, саме Володимир Васильович допомагав освоїти нову спеціалізацію журналістики. Ціну. і пам’ятаю.
Вічна пам”ять Миколі Васильовичу. Хороша була людина.