Власнику будівельного гіпермаркету “Епіцентр” за обмежені часові рамки не вдалося взяти нахрапом аграрний сектор Хмельниччини. “План Гереги” дав збій. Насамперед “посприяли” цьому його прямі опоненти (фермери, агрохолдинги та інші аграрні суб’єкти), котрі наприкінці 2015-го провели точкові протести, створивши з герегиного “Агрохолдинга 2012” образ зажерливого латифундиста.

При цьому аграрії добряче дали в штангу. За всіма задекларованими параметрами фірма олігарха пропонує вдвічі більшу орендну ставку за використання пайових земель, аніж сьогодні платять “корінні” с/г підприємства краю: орендна ставка 10% або 1,3 т зерна за кожний гектар середнього паю по сільській раді. Натомість середня орендна ставка на Хмельниччині становить 4,3%. При оцінці двох показників (10% і 4,3%) знедолений селянин, очевидно, поведеться, там, де заплатять більше.

Цей дисонанс разом із 5 тисячами гривень, які у вигляді добровільної підтримки пропонує “Агрохолдинга 2012” при підпиcанні договорів оренди з пайовиками, зводять нанівець будь-які конструктивні розмови з двома сторонами конфлікту. “Ідіть корчуйте дерева або купуйте корпоративні права”, — пропонують ті, що з “народом”. “Припиніть дурити селян і платіть їм заслужені гроші за паї”, — відгаркуються ті, хто хочуть бути з “народом”.

Фото Віталія Тараненка

Третейським суддею спробувала вмішатися обласна влада. Однак після безуспішних спроб помирити “ворогів”, відійшла від процесу. Земельні “пристрасті” спущені на самоплив, і розпалюватимуться обома сторонами в залежності від активності візаві.

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протягом 26 листопада-31 грудня 2015 року агрофірма Гереги уклала договорів оренди с/г земель терміном на 7 років загальною площею близько 290 гектарів. В основному, ці землі розміщені у Городоцькому і Ярмолинецькому районах. Якщо вірити словам аграріїв, то нардеп-олігарх намітив зібрати на Хмельниччині 200 тис. га. Наразі це менше 1%, що не є критичним для інших.

Аби обома руками міцно тримати не лише кельню, а заступа, у Гереги придумали інший хитромудрий план. Пішли шляхом законодавчого розгрому монополій, які надто вільно поводять себе у секторі АПК.

Фронт Шиньковича

Колишній працівник “Епіцентру”, а тепер нардеп з фракції БПП “Солідарність” Андрій Шинькович 19 січня цього року зареєстрував у парламенті законопроект з розлогою назвою, але з чіткими намірами: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються”.

У пояснювальній записці політик доходить висновку, що “однією з найгостріших проблем є надмірна концентрація сільсько­господарських земель, передовсім орендованих, в руках агрохолдингів, які доволі часто є єдино можливими орендарями на певних територіях, що зумовлює соціальні та екологічні проблеми”. І згадує демонічне слово “латифундизм”.

“На жаль, на даний час внаслідок різних причин, у тому числі через недосконалість законодавчого регулювання, інтересам агрохолдингів надається істотна перевага, що негативно позначається на загальних перспективах аграрного сектору України, сприяє його “латифундизації”, — спостережливо констатує нардеп.

“Порошенко-герегівець” грає тонко. Вбравшись у тогу державника, він, з одного боку, нібито підтримує реформу децентралізації, а з іншого — виступає за “розкуркулення” прямих конкурентів герегиного “Агрохолдинга 2012”. У законопроекті пропонується надати районним радам повноваження із встановлення обмежень щодо загального розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються.

На практиці це виглядатиме наступним чином. Районна рада своїм рішенням, яке приймається терміном не менш як три роки, постановляє: загальний розмір земельних ділянок сільськогосподарського призна­чення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді, не повинен перевищувати 35 відсотків розміру всіх земельних ділянок сільськогоспо­дарського призначення на території району. Якщо ця норма не дотримується, райрада розриває догорів з “горе-орендарем”, залучаючи судову гілку влади.

Якщо ж подивитися на нинішню політичну мапу місцевих рад Хмельницької області, то у багатьох з них заправляє партія Гереги “За конкретні справи”. Тому не складно здогадатися, на чию користь відбуватиметься “дільожка” орендованих земель.

Раніше пан Шинькович уже озвучував про наміри свого патрона Олександра Гереги втілити на Хмельниччині нову аграрну доктрину, яка через кілька років має розширитися до загальноукраїнського масштабу (звідкіля така впевненість?) Поки що доктрина вмістилася у рекламні буклети, які жваво розповсюджуються серед потенційних пайовиків.

Фронт Олуйка

У боротьбу із с/г монополіями паралельно включилося Хмельницьке обласне відділення Антимонопольного комітету України, яке очолює депутат Хмельницької обласної ради від партії “За конкретні справи” Віталій Олуйко. На сайті відомства 19 січня цього року з’явилося повідомлення під назвою “Земля — скарб нації”. У ній червоною лінією проходить ключова позиція: “Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України визначило одним із пріоритетних напрямків роботи дослідження товарного ринку оренди земель сільськогосподарського призначення у 2016 році”.

“Сьогодні ми бачимо велику кількість проблем на вказаному ринку. В першу чергу, це стосується передачі окремим суб’єктам господарювання за безцінь земель запасу, невитребуваних паїв, встановлення орендної плати без врахування реальної вартості землі. Через адміністративний вплив відбуваються зміни у стані конкуренції, які створюють менш або більш сприятливі умови окремим суб’єктам господарювання, в той час, коли для інших суб’єктів господарювання ці умови залишаються незмінними. Суб’єкти господарювання здобувають переваги над конкурентами не завдяки власним досягненням, а внаслідок впливу державних органів”, — резюмує “антимонопольник” Олуйко.

Таємна зустріч

22 січня цього року мали відбутися дві знакові події у секторі АПК області. Перша — перекриття аграріями дорожніх в’їздів та виїздів з Хмельницького як вияв протесту проти заходження в область “Агрохолдинга 2012”. Друга — зустріч фермерів і аграріїв з нардепами від Хмельницької області на предмет подальших перспектив розвитку галузі.

Голосно оголошена акція перетворилася на мильну бульбашку. Причини різні, але, схоже, що самі аграрії не до кінця бачать дієвість від побідних протестних заходів.

А ось зустріч з нардепами таки відбулася без “зайвих” людей. Віддувалися за всіх слуг народу, які обрані від Хмельниччини, двоє нардепів: “порошенківець” Сергій Мельник і член депгрупи “Воля народу” Сергій Лабазюк. Також аграрії очікували побачити Андрія Шиньковича, який до останнього обіцяв прийти. Однак позицію партії “За конкретні справи” представляли двоє депутатів Хмельницької облради: Вадим Лозовий і Неоніла Андрійчук.

Пані Андрійчук доводилося тушити пожежу довкола теми “Агрохолдинга 2012”. Вона роздавала обіцянки, що аграрна структура Гереги не лізтиме в городи діючих орендарів, а більше зосередить увагу на купівлі корпоративних прав інших агроформувань.

“Відповідь — очікувана. Проте ніхто не марить ілюзіями, що Герега побіжить скуповлювати корпоративні права. Вони такі заяви й раніше давали і що з того. До речі, я знаю одного орендаря з Волочиського району, який обробляє близько 6 тисяч гектарів — він готовий продати управління на сільськогосподарські паї”, — розповів “Незалежному громадському порталу” присутній на зустрічі орендар.

Через три тижні соратники олігарха начебто мають засвідчити аграріям бодай одну-дві купівлі корпоративних прав. А поки конфліктуючі сторони перепочинуть один від одного, роздумуючи, як далі їм співіснувати на території Хмельницької області.

Віталій Тараненко.

Версія для друку