Сьогодні, 16 січня Верховна Рада прийняла один з найбільш неоднозначних законів останнього часу. Формально закон покликаний захистити суддів, але фактично його положення розблять законодавство України жорсткішим в різних сферах – від проведення мітингів до придбання SIM-карт для телефонів.
За законопроект № 3879 авторства Вадима Колесніченка та Бориса Олійника “Про внесення змін до Закону України ” Про судоустрій і статус суддів “та процесуальних законів про додаткові заходи захисту безпеки громадян” шляхом підняття рук проголосували 235 депутатів.
Мобільний зв’язок
Відтепер при купівлі SIM-карти громадяни будуть зобов’язані пред’являти паспорти. Мобільні оператори зобов’язані укладати з клієнтами договору із зазначенням паспортних даних.
Блокування інтернету і стеження
Нацкомісія з регулювання у сфері зв’язку та інформатизації отримала право зобов’язати інтернет-провайдерів обмежувати доступ своїм абонентам до сайтів всесвітньої мережі, через які здійснюється розповсюдження інформації, що суперечить законодавству, або через які здійснюється діяльність інформагентств без державної реєстрації.
Невиконання вимог НКРЗІ тягне за собою накладення штрафу на телекомунікаційних операторів від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів.
Крім того, оператори телекомунікацій та інтернет-провайдери будуть зобов’язані за власні кошти закуповувати й установлювати встаткування для забезпечення оперативно-пошукових заходів, забезпечувати функціонування цих технічних засобів і сприяти проведенню оперативно-пошукових заходів.
Також телеком-оператори і провайдери повинні будуть проводити ліцензування послуг доступу до мережі інтернет.
Мітинги і протести
Рух у автоколонах з більш ніж 5 авто без узгодження з МВС караються штрафом від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на 1-2 роки з вилученням транспортного засобу.
Штраф у розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт строком до 15 діб накладається за участь у зборах, мітингах, вуличних ходах в масці, шоломі, шарфі або шапці, що ускладнює ідентифікацію особи.
Така ж форма покарання передбачена для мітингувальників, якщо у них знайдуть зброю, піротехнічні засоби, сльозогінний газ.
Така ж форма покарання передбачена за участь у мітингах у форменому одязі або одязі, схожому на форму військовослужбовців.
Встановлення малих архітектурних форм без дозволу правоохоронців – накладення штрафу від 250 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт строком до 15 діб.
Захоплення будівель
Блокування будівель або споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади та об’єднань громадян, з опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів можуть покарати позбавленням волі строком від 5 до 10 років (раніше – до 8 років).
Публічні заклики до захоплення будівель або споруд, блокування доступу до житла, підприємств, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів такого змісту караються обмеженням волі терміном до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років. Раніше такі злочини каралися штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі строком до 3 років.
Інформація про чиновників
За незаконний збір, зберігання чи поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів або членів сім’ї, а також образу чи чинення тиску на суддю тепер можна отримати штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів або два роки в’язниці.
Згідно з законом, Кримінальний кодекс України був доповнений статтею 151 “Наклеп”. Під наклепом автори розуміють “умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи”.
В якості покарання передбачено “штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року”.
Окремим пунктом виділено “наклеп у творі, що публічно демонструється, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп”.
Таке порушення карається штрафом “від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року”.
[Gx0Dx75bbQk]
За матеріалами УНІАН.
Схожі матеріали:
- Верховна Рада вдосконалює законодавство, що стосується служби в органах місцевого самоврядування
- Колишнього проректора з Хмельниччини і нардепа обрано Головою Верховної Ради
- Асоціація міст виступила проти низки законопроєктів про забудову
- Першим заступником Голови ВР став науковець з Хмельниччини
- Вибори до парламенту: як запобігти “шабашу”