Незалежний громадський портал

На Хмельниччині вкладник через суд домігся повернення коштів, які були привласнені працівницею банку. Йдеться про 100 тисяч гривень, понад 10 тисяч доларів США та компенсацію 20 000 грн моральної шкоди.

Позов до Ощадбанку подав клієнт установи, який зазначив, що став потерпілим у кримінальному провадженні щодо колишньої працівниці банку. Жінку обвинувачували у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні.

Як встановив суд, упродовж березня–липня 2021 року працівниця незаконно заволоділа коштами клієнта, внесеними за договорами банківського вкладу — 100 000 гривень і 10 816 доларів США. У кримінальній справі її визнали винною та засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, забороною обіймати певні посади та штрафом. Вирок набрав законної сили.

Позивач наполягав, що шкода була завдана саме під час виконання працівницею службових обов’язків, а отже відповідальність має нести банк як роботодавець.

Білогірський районний суд Хмельницької області погодився з доводами позивача та задовольнив позов, визнавши право клієнта на повернення коштів.

Натомість Ощадбанк оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Представники банку стверджували, що договір на вклад не був належним чином укладений, оскільки документи підроблені та не створюють юридичних наслідків для установи. Також у банку наполягали, що частину коштів клієнт передав працівниці як приватній особі, а не як представниці фінансової установи.

Щодо валютного вкладу, у банку зазначали, що виконали свої зобов’язання, перерахувавши кошти на рахунок клієнта, а подальше їх привласнення стало наслідком дій працівниці.

Апеляційний суд, розглянувши справу, дійшов висновку, що вина працівниці та факт її дій у межах службових повноважень уже встановлені вироком суду в кримінальному провадженні. Зокрема, вона діяла як службова особа банку, оформлювала договори від імені установи, засвідчувала їх печаткою та приймала кошти від клієнта.

Суд також наголосив, що факт внесення коштів та оформлення договорів підтверджений вироком, а отже не потребує додаткового доказування у цивільній справі. Це свідчить про наявність між сторонами правовідносин банківського вкладу.

Апеляційна інстанція підтвердила право позивача на стягнення коштів із банку, зазначивши, що укладені договори не були визнані недійсними, а отже є чинними.

Водночас суд частково задовольнив апеляційну скаргу — зменшив суму судового збору, яку має сплатити банк. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишили без змін.