Відділ охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області вчергове (вчетверте) хочуть переселити разом з архівом, бібліотекою, усім майном відділу у нове приміщення, повідомив у Фейсбук завідуючий відділом Сергій Шпаковський.
«Але є одне але – замість трьох зручних для нашої роботи кабінетів нам поки-що пропонують приміщення гардеробу у нашому ХОНМЦКМ…за останні місяці ми видали кілька наукових книг, близько десятка наукових статей (ще декілька перебувають у друці), обстежували пам’ятки на місцевості, працюємо з громадами по охороні пам’яток, робимо паспорти, складаємо охоронні договори, відстоюємо пам’яткоохоронну справу у судах…можливо, пам’яткоохоронна справа і не така важлива як охорона здоров’я…але відділ охорони пам’яток після ліквідації та реорганізації продовжує належно виконувати свою роботу, маючи у своєму складі 4-х фахівців та архів, бібліотеку.. Просимо фахово розглянути питання нашого можливого переїзду» – зазначає Сергій Шпаковський.
В туалет їх…..
Дык,что охранять? Обезьяны в кастрюлях уже все сломали..
А хто переселяє? Керівник управління? Так, вона ж чудова жінка
Охороняти є що. Наша область третя в Україні за кількістю пам’яток архітектури. Треба вміти з цим працювати і розвивати туризм, поповнювати бюджет.
Толку з тих памяток, більшість руіни.
Уявляєте! Не керівник управління. Вона таки чудова жінка,а є такий Дімка Возняк КП «Комунальник»,він « чудовий» чоловік. Йому просто всі по барабану,бо керовник!
ТАК ЦЕ ОБЛАСНА РАДА!
А БАРАНИ І ТАМ МОЖУТЬ УТРИМУВАТИСЬ
Куда бля.. нах… дели отдел культуры су..и))
Став управлінням
Зато офіс дружини Возняка зробили на Володимирській,92,прямо на телебаченні. Адвокати повинні бути в центрі,а люди в коридорі. Хто там такий розумний в раді? Невже Михайло Васильович ?
Відділ охорони пам’яток робить велику роботу в своїй галузі і ім би допомогти, а не вставляти палиці в колеса. Памяток та обєктів історії, археології, архітектурив нашій області ще дуже багато. Викликає великий сумнів, що приміщення по Львівському шосе, відповідає вимогам санітарних, містобудівних та що до інклюзивності (доступності для маломобільних груп населення) норм для специфічного закладу охорони здоров’я псіхоневрологичного діспансеру.
Габінет дав кабінет. Дикість …
Я останні місяці спеціально розпитую людей на вулицях. Так от практично 99 % не знає історію т.м. “малої батьківщини”. Не знають: про таку ганебну сторінку в історії Поділля, як існувавше на його території у другій половині ХVII-го сторіччя т.н. “Сарматське князівство”; скільки разів під час громадянської війни 1918-:-1921 років у Проскурові змінювалася влада (куди там “Свадьбі у Малинівці”); про відомий усьому світу (питання стосовно якого у свій час навіть розглядалося у британському парламенті; вбивство С.Петлюри пов’язане саме з ним) “Проскурівський погром”; хто такий був і чим був славетний Вайсер, прізвищем якого названа вулиця у центрі міста; хто такий був і чим був відлмий Болбочан, прізвищем якого названа вулиця у містІ; про т.н. “Червоне казацтво” та “Синє-жупанне” казацтво, штаби яких у свій час були дислоковані у Проскурові; про людей, які розбудовували Проскурів і Проскурівщину; про інші славетні і відомі події, які сталися на Проскурівщині, та людей, які брали у них участь; про статистичну інформацію (там багато “цікавого” і навіть зовсім, на перший погляд, неочікуємого для пересічної людини); багато ще що … Саме така дуже м’яко кажучи “необізнанність” і призвадить до того, що люди у нас просто “зомбуються”.
Люди, які не бажають знати свою історію, не мають майбутнього …
Монастирський без майбутнього! Хороший слоган!