23 грудня 2019 року президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками відомих мереж автозаправок, за підсумками якого державні структури зобов’язалися боротись із нелегальними АЗС, а великі мережі – знизити ціну на свій ресурс.
В Україні функціонує ряд структур, на які покладаються відповідні завдання та обов’язки. Так, Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, сприяє формуванню та її розвитку. Своїм виступом гарант Конституції підтвердив неспроможність (чи не бажання) державного органу виконувати мету його існування, натомість, пішли свої «закулісні домовленості» щодо нібито встановлення меншої ціни на нафтопродукти.
Хочеться також звернути увагу на ДПС України та ДСНС України, адже саме їх обласні структурні підрозділи відповідають за важливі дозвільні документи.
То невже у нас такий великий тіньовий ринок, і хто за всім цим стоїть? Чи можливо, як завжди, це лобіювання лише чиїхось бізнес інтересів?
Проаналізуємо, що ж на практиці відбулось у Хмельницькій області.
Численні наради при ОДА, участь у яких, поряд з керівниками правоохоронних та контролюючих органів, брали представники відомих мереж АЗС, особистий виїзд губернатора на можливі нелегальні АЗС та висвітлення своїх дій у «Фейсбуці», призвело до реального закриття деяких автозаправок.
Здавалося б, результат досягнуто та й ціни на пальне у великих гравців знизились. Згідно з сайтом “Мінфін”, на 24.12.2019 року середня вартість 1 л. А-95 становила 27,62 грн., ДП – 27,09 грн. Станом на 11.02.2020 року
А-95 – 26,52 грн., ДП-26,11 грн. Тобто ціна знизилась на 1,10 грн. та 0,57 грн. відповідно. На жаль, оптових цін на сайтах держорганів немає, проте ми поспілкувались із ринковими гравцями та отримали цікаву інформацію, що оптовий продаж порівняно із груднем минулого року впав більше ніж на 1,5 грн. Виходячи із цього, взагалі не розумієш дій нафтових олігархів АЗС, тобто ціни не тільки не знизились, вони частково піднялись!
Ми провели власне розслідування і з’ясували цікаву деталь. В той час, коли одні представники мережевих АЗС беруть участь у нарадах при ОДА і ведуть боротьбу з нелегальними АЗС, інші – нелегально, за готівку, торгують паливними талонами (картками) цих марок за ціною, яка була на малих АЗС. При цьому об’єми продаж талонів у сотні разів перевищують об’єми реалізації палива на «нелегальних» АЗС.
Якщо копнути глибше, виникає ряд й інших питань. У судовому реєстрі ми натрапили на наступне рішення – це накладення арешту на майно в порушеній кримінальній справі проти працівників ДПС у Хмельницькій області за видачу без повного пакету дозвільних документів більше 300 ліцензій на право зберігання пального та більше 100 ліцензій на роздрібний продаж. До цього переліку юридичних осіб потрапили: АТ «Українська залізниця», ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ПАТ «Мотор січ», ТОВ «Смарт-ойл», ПАТ «Теофіпольський цукровий завод», ПАТ «Зернопродукт МХП» та інші.
Проаналізувавши загальний реєстр ліцензій на право зберігання та роздрібну торгівлю нафтопродуктами, знаходимо ряд юридичних осіб, яким 24.12.2019 анульовано ліцензії, які видані були декілька місяців тому. Виникає ряд запитань: невже службовець може видати ліцензію і не маючи жодних зобов’язань та відповідальності, без попередження, через 1-3 місяці її анулювати?! Чому малі АЗС мають право на існування у Києві, Рівному, Чернівцях, Тернополі та інших регіонах, а у нашій області – ні???!! Чому ліцензії одним скасовують, іншим – ні? Чи, можливо, ми просто діємо в інтересах третіх осіб, тоді як керівники в інших областях відмовились це робити?
Судовий реєстр підтверджує те, що суб’єкти господарювання оскаржують скасування ліцензій в судовому порядку, одночасно, подаючи позов про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулювання. Це дасть можливість працювати до вирішення питання по суті. Зрозуміло, що в такій прискіпливій ситуації, в цих юридичних осіб є усі дозвільні документи та оформленні працівники, яким потрібно виплачувати зарплату та сплачувати податки. Проте, суди поки що не бачать підстав для забезпечення позову (одне із рішень по заправці самообслуговування на вул. Трудовій у Хмельницькому), хоча є протилежні рішення по аналогічних провадженнях.
На координаційній нараді у прокуратурі області 5 лютого 2020 року вже піднімалось питання і щодо можливого перевищення повноважень «системою». В цілому питання по суті в процесі розгляду, тому остаточне рішення судова гілка ще не прийняла.
Європейська бізнесова політика показує наявність близько 50% малих АЗС і ставить в пріоритеті розвиток малих підприємців. У нас, на жаль, навпаки – на першому плані інтереси великих галузевих монополістів.
Проаналізуємо ще міфи про малий та середній бізнес, який працює у галузі роздрібної торгівлі пальним. Для будівництва великої заправки треба орієнтовно 2,5 млн. доларів, а «нелегалам» достатньо 30 тис. доларів. Так ненав`язливо формується думка, що легальність може визначатися розміром вкладених фінансових ресурсів і, буцімто ті, хто вклав менше певної суми – “нелегали”. За такою хибною логікою, власники п`ятизіркових готелів повинні вимагати закриття всіх готелів, у яких менше п`яти зірок, а фешенебельні ресторани – закриття фастфудів. Зважаючи на беззаперечну бідність населення держави, кожен хоче знайти якісне та дешевше пальне і готовий йти на позбавлення додаткового комфорту та сервісу. Справа споживача – і нікого більше – вирішувати, де йому його купувати.
Щодо наявності дозвільних документів з техногенної безпеки хочу відмітити, що наша система перейшла на мету отримання дозвільних документів першочергово, а головна мета – безпека, постала на задній план. Практика за всі незалежні роки свідчить про мізерну кількість випадків НП на АЗС взагалі. Випадки серйозних аварій з людськими жертвами якраз ставалися виключно на великих АЗС відомих брендів, які хизуються наявністю на своїх об`єктах всіх необхідних дозвільних документів.
Бюрократія та різне тлумачення законодавства держслужбовцями, зобов’язало ряд юридичних осіб отримувати ліцензії на роздрібний продаж через рішення судів (приклад http://reyestr.court.gov.ua/Review/86900518).
Побороти реально тіньовий ринок нафтопродуктів потрібно починати не з низів, а з імпорту та переробки, реальний тіньовий роздрібний ринок зникне лише при можливості існування малих АЗС із усіма дозвільними документами та мінімальною маржею на пальне.
Кожен посадовець завжди бере на себе зобов’язання щодо допомоги малому бізнесу, Хмельницька область є локомотивом в аграрному секторі, а ціна на паливо – це одна з основних складових у формування цін на сільгоспродукцію. Чому б очільникам Хмельниччини не запропонувати свою допомогу, не знищити, а дати вказівку на легалізацію бізнесу. Адже при дотриманні певних правил гравцями – це додаткові надходження податків до бюджету, нові робочі місця, альтернатива для населення. На кожен товар є свій покупець.
То все ж таки, чи мають право на існування самообслуговуючі та малі АЗС із відповідними на те дозвільними документами та чи хоче Хмельницька ДПС видати їм ліцензії залишається під питанням? Можливо судова гілка влади внесе певну ясність? Але висновок, що нас знову «кинули» не полишає, а нафтові “барони”, за підтримки державних структур, знову збагачують свої кишені надмірними статками.
Анатолій Гуменюк.