Що не так із транспортуванням газу для населення

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП) схвалила підвищення у 2020 році тарифів для операторів газорозподільних систем. Його планують провести у два етапи.

Рішення ухвалили 24 грудня на засіданні регулятора, йдеться у супровідних документах.

Підвищення тарифів на послуги з розподілу газу планують здійснити у два етапи — з 1 січня (тариф складатиме від 0,28 до 1,99 гривні за кубометр газу на місяць в залежності від регіону) і з 1 липня 2020 року (від 0,28 до 2,73 гривні).

На першому етапі підвищення ціни на розподіл газу в середньому по країні складе 30%. Нововведення стосуватимуться 44 регіональних газорозподільних компаній.

Платіжки за газ, які у січні одержали наші співгромадяни, викликали водночас подив і обурення. Адже звичний рахунок за спожите блакитне паливо газовики розділили на дві оплати, ввівши додатковий тариф за розподіл (доставку) газу. Тепер із гаманців споживачів доведеться виділяти ще від кількох десятків до кількох сотень гривень щомісячно.

20 січня на сайті президента Володимира Зеленського з’явилася електронна петиція про скасування абонплати за транспортування газу. Протягом десяти днів е-петиція зібрала 35635 підписів і знаходиться на розгляді глави держави.

“Незалежний громадський портал” попросив надати юридичне роз’яснення цієї ситуації хмельницького адвоката і нашого дописувача Романа Гавриленка. На його думку, плата за транспортування газу є незаконною.

“6 листопада 2015 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) і її голова Дмитро Вовк вигадали для задоволення потреб своїх патронів, так званий Кодекс газорозподільних систем, який успішно пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Кодекс, так би мовити розроблено у відповідності до Закону України «Про ринок природного газу», хоча по факту це є повна нісенітниця, тому що даний документ є за своєю суттю договором з правом приєднання до нього будь-кого та з таким же правом виходу з нього. Але назвати договірні відносини Кодексом це півбіди, а от вимагати по ньому сплачувати кошти, це вже зовсім інше.

Тією ж установою затверджено Правила постачання природного газу, які якби відповідають цілій низці законів України, зокрема, Закону «Про трубопровідний транспорт», “Про природні монополії”“Про нафту і газ”“Про енергозбереження”“Про угоди про розподіл продукції”“Про захист економічної конкуренції”“Про газ (метан) вугільних родовищ”“Про охорону навколишнього природного середовища”, а також міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Закони, які перелічені вище по своєму змісту більш нагадують не норму права, а збірник думок молодого нафтогазовика, який вирішив побудувати схеми гарантованого заробітку та згадав про усі відомі йому формули, які лише примножують все щоб не було задіяно у процесі продажу газу. По суті регулювання, згадані закони стосуються виключно таких суб’єктів господарювання як держава, в якості регулятора та компаній – монополістів, в даному випадку «Укрнафтогаз» чи «Укртрансгаз».

Питання чи є законим чи не є такою, платіжка для громадян з вимогою сплатити послуги за транспортування лежать в наступних законодавчих актах:

У відповідності до статті 12 Закону України «Про ринок природнього газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Захист прав споживачів природного газу – фізичних осіб регулюється цим Законом, Законом України “Про захист прав споживачів” та іншими нормативно-правовими актами.

Якщо споживач не погоджується сплачувати витрати за транспортування, то він має на це право. Його право полягає не у небажанні платити за послугу, а вт тому, що ціна газу включає у собі вартість транспортування у вигляді витрат, які понесені постачальником. 

Закон України «Про захист прав споживача», підлягає застосуванню у даних правовідносинах. Відповідно до статті 18 Закону, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Є несправедливою умова договору, яка містить установлення обов’язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, а також умова надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.

Згідно до статті стаття 21 того ж закону, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Таким чином, те, що відбувається в січні 2020 року не можна назвати чесним та добросовісним договірним зобов’язання постачальника газу, а є проявом зловживання монопольним становищем. Звісно, що кожен українець не зможе ініціювати судовий спір за декілька сотень гривень, однак, в світі існує поняття колективного позову. Видно Україна дочекалась і свого часу в цьому напрямку. Для оформлення колективного позову, для осіб, які вважають, що їхнє право є порушеним, достатньо повідомити адвоката про своє бажання бути позивачем у колективному спорі, повідомити про свої дані та інформацію про порушення прав. Такі позова є складними для сторін спору, але громадяни у ньому участі не приймають, так як усім займаються групи адвокатів, які представляють інтереси потерпілих та забезпечують процес належними доказами”. 

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 4

  1. Дійсно Зепрофан.

  2. Оприлюдніть координати цього адвоката.
    Як з ним зв’язатися?

  3. переходьте за цим посиланням – https://www.facebook.com/rgpravo

  4. Дякую. Все правильно, ніхто ніяких договорів не укладав.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.