Відомі українські письменники проголосили про свою підтримку “Європейській солідарності” та особисто Петра Порошенка

У цей тривожний час в парламенті потрібна партія, яка забезпечить тяглість політичного курсу 2014-2019 рр. та зможе дати відсіч реваншу, наголошують вони.

Відомі українські письменники оприлюднили Заяву, у якій висловили глибоке занепокоєння станом справ, що складається в Україні та проголосили про свою підтримку партії “Європейська солідарність” і особисто Петра Порошенка.

Документ підписали Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Богдан Горинь, Іван Дзюба, Микола Жулинський, Павло Мовчан, Михайло Сидоржевський, Вадим Скуратівській, Олег Чорногуз, Михайло Слабошпицький та інші.

Зокрема, його автори звертають увагу на численні ознаки повзучого реваншу проросійських антидержавницьких сил усередині країни, і на спроби перегляду міжнародних санкцій проти країни-агресора – Росії.

“Особливо небезпечними є намагання знову поділити український народ мовними питаннями – спробами принизити статус української мови як державної, переглянути її правопис, а також заперечити право на автокефалію української православної церкви”, – йдеться у Заяві.

Неприпустимо також, переконані письменники, піддавати небезпеці внутрішню стабільність та міжнародні позиції держави, прикриваючись особливостями ведення виборчої компанії або невіглаством чи недосвідченістю нових лідерів. Автори Заяви нагадали, що свого часу підтримували Петра Порошенка на президентських виборах, вважаючи, що його програма реформування держави, його курс на інтеграцію України до ЄС і НАТО відповідає національним інтересам країни.

“Сьогодні, не будучи членами партії «Європейська Солідарність» й не беручи участі в парламентських перегонах, ми проголошуємо нашу підтримку нашій політичній силі й особисто Петрові Порошенку й закликаємо український народ підтримати «ЄС» на виборах 21 липня 2019 року”, – підкреслили вони.

У цей тривожний, повний непевностей час, зазначається у зверненні, Україні як ніколи потрібна в парламенті партія, яка забезпечить тяглість політичного курсу, виробленого в 2014-2019 рр., сплаченого кров’ю і тяжкими зусиллями українців. “Переконані, що партія «Європейська Солідарність» стане на заваді безвідповідальних політиканів, трешових популістів, манкуртів і прямих агентів Путіна. Слава Україні!”, – завершують свою відозву українські письменники.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 14

  1. Одні штампи, ніяких фактів. Типова “Заказуха”

  2. А чому серед підписантів нема Свинарчуків ???

  3. Вони підпишуть за невеликі гроші будь що

  4. А хіба у нас є теперішні українські, та ще й відомі, письменники? Всі вище названі в основному персони комуняцького засолу. Чи хоч би один з них за час незалежності втяв хоч би щось толкове про українців? Стелилися як перед російськими партайгеносами, перед українськими попередніми президентами, а за Порошенком взагалі всім кодлом заскавучали: що “свого часу підтримували Петра Порошенка на президентських виборах”. Але народ вишвирнув його з президентського крісла. Та “відомі” цього не втямили і знову загарчали: “ми проголошуємо нашу підтримку нашій політичній силі й особисто Петрові Порошенку й закликаємо український народ підтримати «ЄС» на виборах 21 липня 2019 року”. Але це зовсім не вплине на вибір нормально мислячого народу, України і переконаний, за визначенням Петлюри, що не так страшні російські воші, як українські гниди і в тому,що на даний час в Україні, українських, та ще й відомих, письменників покищо немає.

  5. Нормальна підтримка. Є гарні сучасні українські письменники, визнані в світі. Наш електорат читати не любить, йому світогляд формує приватне телебачення олігархів. А письменники інтелектуали, які не піддаються російській пропаганді, мають чудове аналітичне мислення. Їм можна довіряти. Вони справді патріоти України. Їх праця служить українцям.

    • Ф.И.О. в студию всемирно известных современных писателей? Не смешите мои тапки.

  6. Відомі українські письменники стовідсоткова молилися й моляться на недоторканого ПОПа (Петра Олексійовича Порошенка). А що ж буде далі? Адже ще до президентських виборів він вигріб з банків 34 мільйони баксів (340 кілограмів). Плануючи втікання з України, напевне, успішно перевіз їх, як мізерну частинку копійок, зароблених чесним трудом, на Мальдвіни. Потайки він злиняє звідси. На кого тоді будуть молитися “відомі” і закликати народ наслідувати їх.

  7. Петя відпрацьований матеріал. Він не має ніяких шансів. Раніше йому треба думати, перед тим, як пресувати лідерів партій і мерів, і призначати таких як Луценко. Нема порятунку від тупих ледачих мстивих зебуїнів, які бажають халяви для лише для себе.

  8. «Всяка тримає свій ум голова» – майже 260 років тому утверджував український поет Григорій Сковорода. Саме за рівнем розвитку розумових здібностей і формуються групи однодумців, як, наприклад, десятка відомих, хоч невідомо мудрістю яких сучасних творів проявили себе, українських письменників. Вони на весь світ проголосили, що служили, служать й до вічності слугуватимуть своєму кумиру, як уже було сказано, ПОПу та його команді. Першим у її списку названо Дмитра Павличка.
    Перефразовуючи народне прислівя «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі хто ти», само по собі напрошується запитання: «Скажи мені хто такий Дмитро Павличко і я скажу хто його однодумці».
    9 лютого цього року на форумі підтримки глави держави ПОПа він виступив з одою на його честь, в якій, зокрема, похвалився: «Друже Петре … я твій поет», чим привселюдно утвердив, що поети мають своїх власників. Однак, невідомо якого числа Дмитра Васильовича вніс у свою майнову книгу Петро Порошенко.
    Правду кажучи, щодо вірності Петру Порошенку Дмитро Васильович просто злукавив. Очевидно, забув, як на своєму віку виспівував оди вождю всесвітнього пролетаріату, Москві, компартії, та кремлівським зіркам, а українських націоналістів клеймив огидними ізгоями: «Тож не вдалося огидливим ізгоям Вас отруїти жовто-синім гноєм». Беззаперечним підтвердженням його минулих переконань є лише деякі рядки з його поезій:

    Я біля серця ношу пісні, В самому серці мого єстества – Леніна думи ясні, Леніна мудрі слова.
    Партія – очі мої, Партія – мова моя!
    Що у житті мене зігріва? Леніна думи ясні, Леніна мудрі слова.
    Ленін — здоров’я мого народу, Ленін — майбутнє землі».
    В ленінському слові, як у світлі, Я сам себе очистив і відкрив.
    Як добре, що на світі є Москва, Моя земля, столиця і надія!
    Мені всміхнулась доля люба У сяєві Кремлівських зір.

    Дмитро Павличко закликав українців голосувати і за кандидата на президента Юлю Тимошенко, наголошуючи на тому, що вона виступила «проти бездушної, антиукраїнської, керованої агентурою КГБ кліки Януковича».
    Він був націоналістом, комуністом, нардепом СРСР і УРСР, знову націоналістом. Розпочав свою громадську діяльність як бендерівець. Про це засвідчують лише деякі документи, які оприлюдненив письменник Данило Кулиняк в газеті «Незборима нація» (№ 6 1994 року). Скорочений їх виклад подається мовою оригіналу.

    “Во время ареста энкаведистами Дмытро Павлычко признался про свое сотрудничество с подпольем ОУН… Счел за благо подписать “признания”, купить себе свободу ценою мучений, а то и самой жизни других” (“Прикарпатська правда”, 6 июля 1991).
    Затем доносил на бандеровцев: “В 1955 году Дмытро Павлычко “топил” товарища по перу – Васыля Крывця, обеспечив ему своими показаниями восемь лет лишения свободы” (“Робитныча газета”, 24 апреля 1991). “Кривец… показал себя с отрицательной стороны как человек, имеющий враждебные нашей деятельности, буржуазно-националистические идеи… Кривец отрицал колоссальные изменения в развитии экономики и культуры в Советской Украине, происшедшие в результате социалистической революции и великих побед советских людей за годы существования Советской власти… Считаю необходимым указать и на то, что Кривец расхваливал поэзию украинских националистов…” (показания Павлычко на допросе 9 июня 1955 г. – архивное дело № 016012, т. 2, ст. 99-104).
    Лично Берия содействовал публикации его первых стихов: “Главный редактор Львовского книжно-журнального издательства Цмокаленко, которому Павлычко представил сборник своих стихов, уже два года задерживает издание этой книги. Учитывая, что стихи Павлычко талантливые и в основном направлены против Ватикана и буржуазных националистов, такая книга могла бы сыграть большое воспитательное значение для местной молодежи” (Из докладной записки Л. Берии Президиуму ЦК КПСС).
    В 1985 г. Павлычко писал: “Я знал, что отец мой мечтал про приход большевиков, встречал их, что он, в то время председатель колхоза, не боится сам проводить новые советские порядки в жизнь на глазах разбойников и убийц из националистического подполья” (Павлычко, “Наука и культура”, Киев, 1985, с. 513). цінити
    Впрочем, стихи Павлычко – лучший способ наглядно показать, что такое ренегатство, кто такой перевертыш».
    Ще один факт. Жителі міста Чигирина уже в період незалежності України не обрали його депутатом Верховної Ради. У відповідь на це Пвличко відгукнувся віршем: «Я ж повернув би їм в’язниці, Голодомори, вбивства душ…»
    За вище наведеним виборці можуть сповна оцінити цю особистість та його соратників – палких захисників Порошенка та його партійного формування.

  9. Та він же з тієї компанії.

  10. Та він же слуга ПОПа

  11. Колись з цікавістю читав НЕЗАЛЕЖНИЙ а тепер він став такий же продажний як всі видання. Де ті вільні і незалежні журналісти!!! Дивитись по ТБ не має що і читати теж !!! Всі без мила лізуть в дупу своїм хазяям.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.