Олександр Корнійчук з 2016 року очолює Хмельницьку ОДА. До цього займався підприємницькою діяльністю, був народним депутатом України від партії «Удар». З наближенням чергової президентської виборчої кампанії в області активно стали поширюватись чутки про його можливу відставку. Власне, це й стало приводом для зустрічі, аби не тільки підбити певні підсумки, а й з перших уст почути, що чекає область у найближчому майбутньому.
— Олександре Олександровичу, на останній сесії обласної ради було прийняте рішення про вивішення червоно-чорного прапору на адміністративних будівлях. Ваше ставлення до цього рішення?
— Рішення про використання червоно-чорного прапора на знак вшанування пам’яті Героїв національно-визвольних змагань було компромісним. Сесія була бюджетною, розглядалися важливі для області питання, тому блокувати їх рішення через дискусії про символіку прапора, вважаю, було недоцільним. Ми пішли на компроміс, тим самим не давши зірвати голосування по бюджету області.
Разом з тим, я проти методів, яким чином було прийняте рішення на сесії. Не може бути нав’язування думки однієї політичної сили більшості.
Що стосується використання червоно-чорного прапора на адміністративних будівлях, то, переконаний, компетентне рішення з цього приводу має висловити Український інститут національної пам’яті. У нас є державний прапор, який висить на адмінбудівлях. Цього, вважаю, достатньо.
Олександр Корнійчук і Михайло Загородний. Фото Віталія Тараненка
— Ви очолюєте Хмельницьку ОДА уже два роки поспіль, що досить немало, як для сьогоднішніх реалій. Якого досвіду набули за цей час?
— Робота керівника ОДА – це процес постійної комунікації. Комунікації з людьми, котрі приходять до тебе на прийом, з депутатами усіх рівнів, керівниками підприємств, інвесторами тощо. Я пишаюся, що сьогодні, не дивлячись на різні політичні сили, у нас є хороший діалог та співпраця з депутатами обласної ради. Саме завдяки добре налагодженому процесу комунікації, ми находимо компромісні рішення, маємо позитивний результат. Тому, вважаю, що це мій головний досвід за цей час.
— Якими здобутками особливо пишаєтесь?
— За два роки роботи є що згадати, реалізовано цілий ряд важливих для області та життя людей проектів. Сьогодні Хмельниччина за рейтинговими показниками соціально-економічного розвитку у десятці по Україні. Ми вперше за роки незалежності приділили увагу масштабному ремонту автодоріг місцевого значення. Сьогодні проводимо тендери, та будемо бачити, хто та як буде виконувати ці роботи. Головне спрямування – зробити якісний під’їзд до шкіл, медичних закладів, закладів соціальної сфери. Цього річ маємо в планах розпочати будівництво обласної дитячої лікарні, реконструкцію онкологічного і кардіологічного диспансерів. Плануємо завершити 2 школи. Це у селі Залужжя Білогірського району, де діти вчаться в приміщеннях ще 19 століття та у селі Корчик Шепетівського району, де учні вкрай потребують нового приміщення.
— Щодо доріг, болісним питанням залишається використання важковагової техніки, яка розбиває щойно відремонтовані дороги. Ми, по суті, ходимо по колу. Чи є вихід з цієї ситуації?
— Законодавчо вирішити це може лише Верховна Рада. Якщо буде встановлена жорстка відповідальність, то проблема вирішиться. Нині маємо в області чотири пересувних комплекси для зважування автівок, але масштабно це не вирішить питання. Відсутність законодавства та унеможливлення покарання – ось головні чинники такого недбайливого ставлення до автошляхів. Користуючись нагодою, звертаюсь до власників підприємств, котрі за специфікою роботи використовують важковаговий транспорт: не допускайте перегрузу, бережіть дороги, адже це наші з вами податки, які можна було б спрямувати на важливі соціальні проекти.
Повертаючись до питання про здобутки, хочу сказати, що область перестає бути сировинним придатком. Заходять серйозні виробники, це і завод з переробки сої в Адамполі, який забезпечить громаді понад 200 робочих місць, регулярні надходження від ПДФО та земельного податку, а також стане драйвером розвитку довколишніх територій. Це і корпорація «Кернел», яка розширює виробничі потужності за рахунок будівництва у Хмельницькій області найбільшого в Україні заводу із переробки олійних культур (соняшник, рапс, соя). Планова річна потужність підприємства складатиме 1 млн тонн насіння соняшнику. Місцем реалізації масштабного інвестиційного проекту обрано Старокостянтинівський район Хмельницької області на базі діючого елеватора «Кернел».
Нині йдуть перемовини про реалізацію ще одного масштабного аграрного проекту на Хмельниччині.
Область стала цікавою для потужних інвесторів і це радує.
Важливі кроки зроблено для енергонезалежності. Побудовано сім сонячних електростанцій, працює на вироблення енергії з біогазу Теофіпольський цукровий завод, запускаємо котельні на альтернативному паливі, тощо.
Фото Віталія Тараненка
— З огляду на здобутки, на те, що Ви активний учасник майдану, революції гідності, і будучи народним депутатом поставили свій підпис за розпуск попередньої Верховної Ради, не можу не задати питання, котре останнім часом активно обговорюється подолянами у соцмережах. А саме те, що Президент, напередодні виборів, має намір віддати крісло голови ОДА представнику бізнес-групи Олександра Гереги. Наскільки подібний сценарій реальний?
— Так, я пишаюся тим, що я учасник Революції Гідності. На своїй посаді та своїми діями показав, як впроваджувати реформи та результативно працювати на громаду.
Думаю, що роздавати вотчин ніхто нікому не буде. З перших днів мого призначення я постійно чув про те, коли ж мене мають звільнити. Це президентська вертикаль. Бачення і стратегію Президента я поважаю. Моя команда згуртована, працює і ми готові з досить хорошими показниками йти в чергову виборчу кампанію.
— Люди кажуть, що у представників бізнес-групи Олександра Гереги також є досвід роботи з виборцями через систему бонусів, що дає їм потрібний результат?
— Можливо, але ми ж не за це стояли на Майдані. Ковдри і рушники в Європу нас не заведуть. Я, як багато інших людей, був на Майдані за своїми переконаннями, ризикуючи багато чим. А хтось просто відсидівся, зберігаючи свій бізнес. Цього ж не заховаєш.
В силу своєї незалежності та рівновіддаленості від різних бізнесових груп, я, керуючи ОДА, можу знаходити спільну мову з різними людьми, що йде на користь спільній справі. Ми (маю на увазі себе та мою команду) ні на кого не давимо, намагаємося знайти компроміси, допомагаємо.
— Хмельниччина традиційно і по праву вважається аграрним краєм. Ваше бачення перспектив вирішення ключового для селян земельного питання?
— Ефективне використання державних земель ми бачимо через аукціони та конкурси по землі, які проводить Держгеокадастр. Вже сьогодні є значні надходження податків до бюджету, прозора процедура. Завдячуючи цьому, є прецедент в області коли за гектар землі орендар платить 20 тисяч гривень. Якби кожному селянину платили таку плату, або хоча би на рівні 500 доларів у грошовому еквіваленті, то багато соціальних проблем на селі би зникло. Це, до речі, європейська практика. Я думаю, нашим аграріям це цілком під силу. Інше питання, що не має такого бажання.
Вважаю, що основою українського аграрного сектору має бути фермер. Є яскраві приклади європейських країн, де фермерські господарства забезпечують населення якісною та конкурентною продукцією. Так має бути й в Україні.
— Як оцінюєте якість процесів децентралізації в області?
— У нас хороші робочі контакти з головами ОТГ, мерами міст обласного значення. Є загальне спільне розуміння робочих процесів, проблемних питань. Сьогодні ми по впровадженню реформи децентралізації одні з перших в Україні. Це стосується як кількості, так і якості, спроможності територіальних громад. За 2 роки освоєно майже 384 мільйони гривень, маємо 400 реалізованих проектів. Крім того, уже розпочато процес передачі земель в комунальну власність по 4 ОТГ. Тобто громада зможе самостійно розпоряджатися землями сільгосппризначення , що знаходяться на їхній території. Одним словом, в області налагоджена співпраця влади, громади та бізнесу.
Незалежний громадський портал