МОЗ України погодило проекти госпітальних округів для Хмельниччини

МОЗ України віддало на погодження проекти перших госпітальних округів

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

«Хочу звернути увагу, що межі госпітального округу та адміністративно-територіального округу – це різні речі, і Міністерству не принципово, де місцева влада визначить центри. Головне – повинна бути така структура лікарень, яка забезпечує доступність кожної людини до якісної медичної послуги. Якщо виникають питання щодо прикріплення територій до тієї чи іншої лікарні – це виключно компетенція місцевої влади», – заявив Павло Ковтонюк.

Він нагадав, що чутки про закриття лікарень не відповідають дійсності, адже законодавством це заборонено. Навпаки, ідея госпітальних округів полягає в плануванні розвитку лікарень. Разом з тим, місцева влада повинна брати на себе відповідальність, роз’яснювати людям необхідність перепрофілювання неефективних медзакладів або відділень у них на заклади соціального догляду, реабілітаційні центри тощо.

«До міністерства та Кабінету міністрів почали надходити листи, у яких депутати різних рівнів скаржаться на «поганий» розподіл територій в рамках госпітальних округів. Це свідчить про бажання місцевої влади перекласти відповідальність за відсутність діалогу всередині громад на центральні органи влади. МОЗ України вкотре наголошує – господарювання та ухвалення рішень зараз належить до компетенції громад. Ми знаємо, що цей процес буде болючим, але Україна повинна пройти шлях від адміністративно-командної форми правління, коли з центру вказували де і що будувати, до демократичної, коли місцева влада братиме на себе відповідальність за комфорт життя своєї громади», – зазначив Павло Ковтонюк.

Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України підготувало листи на ім’я мерів міст, голів ОДА, райрад та облрад з роз’ясненнями щодо сфери відповідальності органів місцевої влади на етапі формування госпітальних округів.

Перелік та кількість госпітальних округів, поданих на погодження в центральні органи виконавчої влади:

м. Київ – 1 округ, Київська обл. – 4 округи, Кіровоградська обл. – 4 округи, Миколаївська обл. – 4 округи, Полтавська – 4 округи, Вінницька – 3 округи, Дніпропетровська – 5 округів, Житомирська – 4 округи, Запорізька – 5 округів, Одеська – 5 округів, Рівненська – 3 округи, Хмельницька – 3 округи, Черкаська – 4 округи.

Довідково:

Нагадаємо, згідно з нормативними документами, до складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я.

Документом також визначаються нормативи кількості обслуговування пацієнтів. Так багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, 2-го рівня – не менше 200 тис осіб.

Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу.

Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 км.

Упорядкування мережі медичних закладів відбувається за двома принципами: доступність громадянина до медичної допомоги та належне навантаження на заклади, аби підтримувати належну кваліфікацію медичних фахівців.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 2

  1. ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ КРОКУЄ НАШОЮ КРАЇНОЮ
    ЗАКРИВАЮТЬ ЛІКАРНІ, ШКОЛИ
    ДУШАТЬ ТАРИФАМИ
    РОЗКРАДАЮТЬ КРЕДИТИ МВФ…

  2. Це все наслідки “революційного майдану”. Насправді ж ніякої революції (та і мети її робити) не було, бо ніхто не збирався змінити і не змінив суспільно-політичний та економічний лад в державі. Як був “дикий” капіталізм з олігархами при владі, так і залишився ще “дикіший” з “новими старими” олігархами. “Вор у вора дубинку украл”. А щодо гідності, то насправді був звичайний егоїзм, підступність та заздрість до тих, хто вже встиг накрасти, основної частини т.з. “низової” складової цієї “революції” (галицько-волинського, люмпенського чи кримінального походження, або просто підкуплених чи залучених обманом чи примусом), тобто тих, хто безпосередньо “хуліганив” на майданах (а насправді, суттєво порушував чинне тоді законодавство України, яке, до речі, не змінилося і на даний час). І цих людей, і їхню підспудню (майже на рівні інтуїції) ницю мотивацію досить успішно використали ті, хто потім прийшов до влади. І знову це використовують ті, хто зараз хоче прийти до влади. А безпосередньою успішно роздмуханою “іскрою” було те, що Янукович “зруйнував” надію тих, хто думав, що після підписання відповідної угоди з Європою, можна буде зразу, або втекти туди в Європу (був обіцяний безвізовий режим, якого і досі немає), або, нічого не роблячи, зразу добре зажити на Україні. В кінці кінців зрозумійте, що наслідком цієї “революції” якраз і є хаос і безлад та розвал України, як нації, яка тільки формувалася, так і держави, та загибель людей і основних фондів. Як видно з зубожіння основної маси нашого народонаселення, не відбулася і т.з. “соціальна” революція. Тобто, насправді це була “революція негідності” за свободу “від здорового глузду”.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.