Перехрестя центральних вулиць Кам’янецької-Подільської у Хмельницькому, яке в народі більш популярне, як “п’ятачок”, кілька місяців тому набуло форм наріжного каменю між тандемом влада і бізнес.
З одного боку, виконавчий комітет в особі молодого мера Олександра Симчишина взявся повертати комунальне майно, віддане в оренду майже 20 років тому у частині пішохідного підземного переходу.
З іншого — винаймач ТОВ “Либідь”, за яким насправді стоять не останні люди обласного центру, зовсім не поспішає повертати чужі речі. Ба більше — подав до суду на представників влади з вимогою визнати їхню бездіяльність і зобов’язати пролонгувати дію договору оренди.
Довкола цих непартнерських відносин переплелися гроші, зв’язки, політика і “справа честі”.
Роки загартовування
Все почалося 11 червня 1997 року, коли виконавчий комітет і тоді ще приватне мале підприємство “Ковчег” (правонаступники ПП, ТОВ “Либідь” — авт.) оформили “шлюбний контракт”. Юридично це виглядало надто довірливо — “передати в безоплатне користування ПМП “Ковчег” підземний перехід по вул. Кам’янецька-Подільська на термін 5 років з правом на продовження терміну користування на тих же умовах”.
Планувалося, що орендар реконструює “підземку” та відкриє власні павільйони і торгові місця, зберігши функціональне призначення переходу.
“Податкові канікули” обірвалися 26 червня 2001 року. На підставі рішення міськвиконкому № 501-А перехід як цілісний майновий комплекс було передано ПП “Либідь” в оренду терміном на 5 років з орендною платою в розмірі 5% від вартості орендованого майна на рік. Однак того ж року оренду ставку понизили до 1%.
Таким чином, підприємство протягом п’яти років повинно було сплачувати 8568,04 грн. в рік орендної плати (при курсу долара 5 грн — авт. ). Щоправда, управління ЖКГ через суд добилося застосування п’ятивідсоткової ставки, але частину коштів було втрачено.
У реєстрах міської ради також збереглися записи про те, що “Либідь” зловживало лояльністю влади. На 1 січня 2007 року заборгованість орендаря перед міським бюджетом по орендній платі становила 34 тис. 190,53 грн. Та це не завадило у березні 2007-го підписати новий договір оренди “підземки” до 2 листопада 2011 року. Згідно з офіційним документом, річна орендна плата становила 42840,20 грн (при курсу долара 6,5-7 грн — авт. ).
Важлива ремарка. З 2001 року “Либідь” мало в оренді 2273 кв. м площі “підземки”. До 2011 року вона зменшилася до 695 кв. м. Те, що успішно “розгубили” за десять років сьогодні є приватизованим. Мова йде про центральні площі підземного переходу, де розміщені кіоски з продажу сувенірних подарунків.
У листопаді 2011-го виконком ухвалив рішення про продовження з ТОВ “Либідь” найму комунальних площ частини пішохідного переходу на 4 роки 11 місяців.
Через два роки з ініціативи влади відбулася зміна балансоутримувача: замість управління житлово-комунального господарства нерухоме майно “підземки” записали на міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності. Документ зі змінами до основного договору оренди, підписаний трьома сторонами (орендодавець, балансоутримувач і орендар), посвідчила приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Наталія Поліщук.
“Ікс” став “ігреком”
Зміна влади на місцевих виборах 2015 року одержала віддзеркалення у привабливому комунальному об’єкті. Міський голова, який обрався за квотою ВО “Свобода”, Олександр Симчишин категорично забажав припинити будь-які орендні відносини з “Либідь”. Це підтверджують листи, якими ще з липня 2016 року провладні представники почали закидати офіс “товки”.
А саме — управління комунального майна Хмельницької міської ради надіслало чотири листи про небажання продовжувати договір оренди; виконком у серпні письмово поінформував орендаря про закінчення договору оренди, а наприкінці жовтня своїм рішенням остаточно відмовив.
У цьому епістолярному “бомбардуванні” ТОВ “Либідь” не залишили вибору, аніж іти безпрограшною доріжкою — до суду. Спочатку орендар 4 жовтня подав позов Господарського суду Хмельницької області, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність управління комунального майна Хмельницької міської ради та виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо розгляду заяви ТОВ “Либідь” №449 від 01.08.2016 р. про продовження договору оренди частини підземного пішохідного переходу по вул. Кам’янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв .м. на 4 роки 11 місяців. А також мав намір через суд зобов’язати орендодавця розглянути цю заяву.
Аргументи підприємства зачіпали суто процедурні моменти. Насамперед, за два місяці до закінчення орендних взаємин, а саме 1 серпня 2016 року ТОВ “Либідь” через Центр надання адміністративних послуг зареєструвало заяву про продовження договору оренди частини підземного пішохідного переходу на вул. Кам’янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв.м на 4 роки 11 місяців. Відповідь орендодавця мали би бути оформлена протягом місяця у вигляді рішення виконкому або сесії міськради (так вимагає пункт 17 Переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП).
Поза тим, як дослідили Господарський суд Хмельницької області і Рівненський апеляційний господарський суд, “встановлений 30-денний термін розгляду заяви про продовження терміну оренди, а також, зважаючи на п. 4.6. Положення про передачу в оренду об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, заява позивача (ТОВ “Либідь” — авт.) на продовження терміну оренди на час звернення з позовом до суду вищевказаними юридичними особами не розглянуто у передбачений термін”.
“Однак, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення від 27.10.2016р. „Про відмову в продовженні строку оренди підземного пішохідного переходу по вулиці Кам’янецькій, 21/1-А, яким ТОВ “Либідь” відмовлено у продовженні договору оренди частини підземного пішохідного переходу по вул. Кам’янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв.м на 4 роки 11 місяців, тобто після звернення позивача з позовом до суду”, — тут же додає суд.
Підводимо проміжну риску: влада не зуміла адекватно у правовому полі і без іміджевих втрат витримати “шлюбний контракт”, умови якого сама ж прописала. Орендар зіграв хитро, заявивши у судах, що готуватиме касаційну скаргу на рішення господарських судів Хмельницького і Рівного, які припинили провадження.
Квіти із запахом грошей
Тепер розшифруємо для читачів, що таке 695 “квадратів” підземного переходу, за який іде “війна”. По простому — це квадрат із шістьма входами-виходами, вздовж якого розміщені ятки, в яких торгують, переважно, живими квітами. Їхня середня площа коливається від 5 до 10 кв. м. Сюди також входить 311,3 кв. м — площа загального користування, якою весь час рухаються пішоходи. Тобто, реально приносять прибуток 383,7 кв. м.
Фото Віталія Тараненка
Ми звернулися із запитом до управління Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області, в якому просили надати інформацію про результати перевірок використання комунального майна, зокрема, підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам’янецька і Подільська у Хмельницькому. Аудитори здивували неабиякою лаконічністю, мовляв, у них не збереглися матеріали.
Здивуєтеся, але більше сказав їхній колишній колега, попередній керівник обласного КРУ Володимир Крупа. У березні 2007 року на офіційному сайті відомства посадовець розмістив статтю “Кому служить майно громади?” У ній він аналізує 2003-I півріччя 2006 років.
За його даними, ТОВ “Либідь” у “підземці” уклало майже 35 договорів суборенди (це ті ж самі квіткарі, про яких згадано вище у тексті — авт.).
“Враховуючи ринкову вартість оренди 1 кв. м приміщень у переході, яка становить 10 доларів США (за даними опитування орендарів), останнє рішення міськвиконкому про зниження орендної плати для ТОВ “Либідь” до 48 коп. за 1 кв. м видається більше ніж дивним”, — вважав ревізор.
Крупа додав: процесові здачі в оренду цілісних майнових комплексів мають передувати ґрунтовні розрахунки ефективності використання майна. Це унеможливило б передачу в оренду самоокупних, успішно функціонуючих комунальних підприємств.
Через десять років обурення колишнього “крушника” розділив секретар Хмельницької міської ради Костянтин Чернилевський. На одній із сесій міськради у 2015 році він заявив, що “Либідь” в бюджет платить 16 гривень за квадратний метр, а здають (тим самим квіткарям — авт.) по 20 доларів”.
Нова хмельницька влада дає схожі розрахунки “навару”. Заступник міського голови Андрій Бондаренко наголосив, що ТОВ “Либідь” сплачує оренду за мірками 2013 року, коли їм проводили нормативно-грошову оцінку. Вартість орендної плати за квадратний метр становить 41,18 гривень, то за місяць набігає 28,6 тис. грн.
“Якщо порівняти оренду приміщень у сусідньому “Дитячому світі” (сусідня будівля з “підземкою” — авт.) , то вона становить приблизно 120-130 гривень за квадратний метр. Тому місто суттєво втрачає”, — вважає посадовець.
Задля балансу думок НГП намагався узяти коментар в підприємця Оксана Кольгофер. На жаль, остання відмовилася, зауваживши, що немає жодного стосунку до ТОВ “Либідь”.
Хто знімає “вершки”
За даними бізнес пошукового ресурсу “Youcontrol”, з 2002 року засновниками ТОВ “Либідь” було подружжя хмельницьких бізнесменів Валерія і Оксани Кольгофер. У часи правління Партії регіонів пан Валерій керував Летичівською та Хмельницькою РДА. Його дружина Оксана в цей час була депутатом Хмельницької міськради від Партії регіонів і брала активну участь у політичному житті міста.
Офіційно Кольгофери вийшли із засновництва до кінця 2011 року. З березня 2015 року фірма записана на хмельничанина Анатолія Решетніка.
Про номінальне представництво пана Решетніка говорять інші виписки з реєстрів. Так, він має приналежність до трьох фірм, які, так чи інакше, мають опосередкований зв’язок з Кольгоферами. До прикладу, з жовтня 2016 року Решетнік є директором хмельницького ТОВ “Укрбудінвест”. До цього директором працювала Світлана Плотнікова, яка була довіреною особою кандидата у нардепи Оксани Кольгофер. Сама ж пані Кольгофер вийшла із числа засновників ТОВ “Укрбудінвест” у грудні 2011 року.
Новий поворот
Допоки тривали господарські розбірки між владою та орендарем стався один показовий момент. Прокуратура Хмельницької області вийшла із заявою, що у “підземці” одне з товариств області незаконно приватизувало 371 “квадрат” комунального майна вартістю півмільйона гривень. Це стало можливим завдяки службовим особам Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, котрі прийняли протиправне рішення про проведення державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).
Натомість Єдиний державний реєстр судових рішень чітко артикулює, що орендар “Либідь” замішаний у цій “оборудці”. Міська рада позивається до управління з питань реєстрації і хоче через суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення від 30 грудня 2015 року (індексний номер 27715367) за ТОВ “Либідь”, зокрема, на приміщення магазину загальною площею 371,2 кв. м., яке розташоване в підземному переході на перехресті вулиць Кам’янецька-Подільська у Хмельницькому.
Отже, схоже, що влада зійшлася у ще одну судовому клінчі з приватним орендарем. Попри проміжні у судах перших інстанцій успіхи “симчишинців” наразі зарано говорити про перемогу. Адже те, що “кольгофери” боротимуться до останнього за привабливу центральну частину міста, ні в кого немає ілюзій. На кону не тільки, така собі, справа честі, а й багато інших бонусів, до якого звикли підприємці за стільки років.
Віталій Тараненко.