Літочислення Смотрицького каньйону Кам’янця-Подільського розпочалося 230 тисяч років тому. Саме тоді, з моменту Дніпровського зледеніння, розпочалося формування цієї геологічної пам’ятки природи і відкрило доступ до порід, яким понад 416 млн років.
Таку сенсаційну заяву вперше озвучили науковці К-ПНУ ім. І. Огієнка, повідомили НГП у прес-службі міської ради.
Над дослідженнями, які замовила міська рада ще в липні цього року, працювала велика команда під керівництвом кандидатів географічних наук – доцента кафедри екології Ганни Чернюк, котра займається подібними розвідками 30 років, і доцент кафедри географії та методики її викладання Ігор Касіяник.
У дослідженнях використовувалися бібліографічні методи, польові та камеральні – комплекс палеонтологічних і стратиграфічних методів. Що дозволило визначити в стінах каньйону відклади чотирьох морів (шарів) – Устівського, Голосківського, Шутнівецького та Сокільського.
Як розповів Ігор Касіяник, це лише перші, хоч і фундаментальні дослідження. Надалі науковці працюватимуть над ландшафтними, гідрологічними, ботанічними, зоологічними та іншими вивченнями, які стосуються каньйону як унікального витвору природи з величезною ландшафтною цінністю, не говорячи про рекреаційну, естетичну та історичну.
