”Громадянська мережа ОПОРА здійснила збір та особисту перевірку даних щодо контактів громадських приймалень депутатів-мажоритарників та парламентських партій, які лягли в основу інтерактивної Мапи приймалень. Остання містить дані (телефони, адреси, імена і телефони відповідальних осіб, електронні пошти та ін.) щодо 1725 приймалень, 484 з яких є приймальнями депутатів, а 1241 – парламентських партій.
Що стосується Хмельницької області, то тут, за даними “Опори”, діє 18 громадських приймалень нардепів-мажоритарників і 71 – парламентських партій.
Найбільш розгалужену мережу громадських приймалень мають ВО “Батьківщина” (26), БПП “Солідарність” (17 ), “Народний фронт” (13), Радикальна партія Олега Ляшка (9), “Самопоміч” (6). Відсутні приймальні на Хмельниччині в Опозиційного блоку.
На одного нардепа-мажоритарника від Хмельниччини припадає 2,57 приймалень. Основною проблемою, з якою зіштовхнулися громадські консультанти ОПОРИ під час моніторингу роботи всіх депутатських приймалень, є відсутність у вільному доступі вичерпної та актуальної інформації про їх перелік, місце розташування та графік роботи.
У штабах партії “За конкретні справи” розміщені приймальні Олександра Гереги (Хмельницька область, ОВО № 192, позафракційний), у партійному штабі розташовано і приймальню нардепа Сергія Мельника (Хмельницька область, ОВО № 187, фракція “Блок Петра Порошенка”).
Хоча депутати декларують роботу своїх приймалень на постійній основі і з проведенням щоденного прийому громадян, не всі діють в однаковий спосіб і на постійні основі. Зазвичай у кожного депутата є одна або декілька базових приймалень, які працюють регулярно і мають штатних працівників. Інші задекларовані приймальні працюють за попереднім записом і взаємодіють з громадянами лише в телефонному режимі, про що повідомляється мешканцям округу. Наприклад, у такому форматі діють 3 приймальні Андрія Шиньковича (Хмельницька область, ОВО № 189, фракція “Блок Петра Порошенка”), 1 приймальня Володимира Мельниченка (Хмельницька область, ОВО № 193, фракція “Блок Петра Порошенка”).
В цілому, на основі даних Мапи приймалень можна стверджувати, що найбільша кількість приймалень обох типів концентрується у Харківській (129), Одеській (118), Львівській (109) та Чернігівській (107) областях.
Найменше розміщено у Закарпатській (17), Луганській (25), Сумській (26) та Херсонській (27) областях.
Областями-лідерами за концентрацією приймалень на 1 депутата-мажоритарника є Чернівецька (5,5 приймалень на 1 парламентаря), Полтавська (4,75) та Житомирська (3,83) області, у той час як у Київській та Вінницькій областях цей показник найменший та дорівнює відповідно 1 та 0,67.