Незалежний громадський портал

2015 рік. Міністр МВС Арсен Аваков оголосив про початок масштабної реформи міліції. Піонером стала патрульна поліція, яка прийшла на заміну старій корупційно залежній службі ДАІ. В обласних центрах та великих містах почали з’являтися нові обличчя в погонах, які прийшли не з Системи. Добре це чи погано, залишимо для теми іншого дослідження.

Далі Аваков, наче чарівник, в одну ніч зробив всіх міліціянтів поліцейськими. Це сталося з 6 на 7 листопада 2015 року в унісон з набуттям чинності закону про Національну поліцію. Щоб забезпечити остаточний перехід від паперової реформи до рішучих дій, керівництво МВС запустило процес атестації своїх співробітників. Почавши зі столиці просівати кадри, черга дійшла до Хмельницької області. Тут за півтора місяці посиленого відбору до лав нової поліції не потрапило 303 правоохоронця або 14,6%. Крім того, 133 поліцейських було понижено в посадах.

Колаж 4vlada.com

Сама атестація хмельницьких копів відбувалася за участю місцевої громадськості та київських ревізорів з МВС і Національної поліції. Отримати гарячу інформацію на етапі атестації про відсів працівників поліції практично не було можливим. Аргументи обласного Головного управління Національної поліції зводилися до простої тези: нас інспектує Київ, відповідно, у нього всі дані.

Нового забарвлення атестаційна тема набула, коли тимчасово виконуючий обов’язків начальника Головного управління поліції у Хмельницькій області Микола Семенишин озвучив не досить приємну для себе статистику. На середину квітня 60 колишніх працівників поліції, звільнених за результатами атестації, подали до судів з вимогами поновити їх на займаних посадах.

Нам також стало цікаво, з ким керівництво поліції Хмельниччини розійшлося “по-англійськи”. Однак, як виявилося, витребувати перелік поліцейських, звільнених за підсумками атестації, справа не з легких. Знадобилося майже два місяці очікувань і три напористих запити, аж поки нова поліція “здала стару”. Та все по порядку.

Закон про доступ до публічної інформації, як не парадоксально, написаний у часи режиму Януковича, нині є одним із інструментів, що дає змогу вільно почерпнути відомості про роботу бюджетних або комунальних установ та організацій. Скориставшись цим, ряд громадських організацій створили Інтернет-платформу “Доступ до правди” . На ній кожен охочий, пройшовши процес реєстрації, може сформувати публічний запит до державних органів влади або органів місцевого самоврядування і отримати відповідь.

Автор цих рядків також спробував себе у ролі пересічного громадянина, навмисно не афішуючи журналістської “корочки”. 12 березня перший запит був направлений до Міністерства внутрішніх справ України з проханням надати перелік посадових осіб Головного управління
Національної поліції у Хмельницькій області з вказанням їхніх
займаних посад, котрі не пройшли атестацію і причину їхнього звільнення з лав поліції за підсумками атестації. Після “гуляння” запиту у “вищестоящих” кабінетах 31 березня відповідь надіслав т.в.о. начальника обласної поліції Микола Семенишин. Генерал поліції здивував лаконічністю: “Інформуємо, що відповідно до статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб’єкта персональних даних. Враховуючи те, що згоди щодо надання дозволу на обробку персональних даних осіб, які звільнені зі служби в Національній поліції, відсутні, надати інформацію щодо їх результатів атестації не має правових підстав”. Важлива ремарка, яка нам знадобиться далі: головний поліцейський Хмельниччини визнав, що має доступ до даних про колишніх підлеглих.

Як представник правоохоронної системи, Семенишин, на перший погляд, поступив правильно. Але, як посадова особа, він не дотримався ч. 5 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», яка гласить: “…не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”.

Якщо ж топорно ховатися за захист персональних даних, то копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру посадовців, нардепів чи суддів, для громадськості були б за сімома замками. А у них набагато більше “передач відомостей про фізичну особу”, аніж у запитуваному атестаційному переліку.

Тож у другому запиті до МВС було звернено увагу саме на порушення ч. 5 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації». Повторна відповідь від Семенишина реально загнала в ступор. Він написав, що “інформація щодо результатів атестації не підпадає під дію вищевказаної статті (про доступ до публічної інформації — авт.)”. А потім привів суперечливе трактування статті 7 Закону «Про доступ до публічної інформації», мовляв, інформація конфіденційна, але, оскільки “звільнені з Національної поліції на даний час не є суб’єктами владних повноважень та не являються працівниками поліції, дія цього Закону на них не розповсюджується, а тому надати інформацію щодо результатів їх атестації немає правових підстав”.

Тут аж напрошується сталінське “немає людини, немає проблеми”?!

Третій запит стосовно “атестаційного питання” був розписаний ще доступніше. Зокрема, МВС спробували пояснити, що інформація про осіб, які не пройшли атестацію становить
суспільних інтерес (ч. 2 ст. 6 Закону. Це також передбачено ст. 29 Закону «Про інформацію».) Саме ж питання реформування нової поліції, довіра до працівників цього органу є надзвичайно важливим у суспільстві. До речі, про рівень довіри неодноразово говорив Міністр МВС Арсен Аваков: “…висока довіра людей до поліції — вторинна мета, дуже важлива, що забезпечує високу якість виконання головного завдання поліцейського”.

Окремо, розпорядникам інформації зауважили, що відмова у наданні інформації є порушенням права, гарантованого законодавством. За такі дії розпорядника передбачена адміністративна
відповідальність, яка покладається на винну особу, тобто працівника розпорядника (ст. 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Подіяло! Поліція з третього разу таки надала повний перелік працівник ГУ Національної поліції у Хмельницькій області, звільнених за результатами атестації. Відповідь підготував заступник начальника обласної поліції Володимир Марчук.

В інформації пояснюється, що поліцейські звільнені зі служби, відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Ця стаття має широке застосування (11 підпунктів): починаючи зі звільнення у зв’язку з закінченням строку контракту, закінчуючи – через службову невідповідність або за власним бажанням.

P.S. Під час пленарного засідання сесії Хмельницької обласної ради 21 квітня т.в.о. начальника обласної поліції Микола Семенишин з трибуни заявив: “Сьогодні змінилося те, що поліція стала підзвітною громадянському суспільству”. Дуже хочеться цьому вірити…

Віталій Тараненко.

Особлива подяка Інституту Медіа Права.