“…Но зато сзади он был настоящий губернский стряпчий в мундире, потому что у него висел хвост, такой острый и длинный, как теперешние мундирные фалды; только разве по козлиной бороде под мордой, по небольшим рожкам, торчавшим на голове, и что весь был не белее трубочиста, можно было догадаться, что он не немец и не губернский стряпчий, а просто чорт, которому последняя ночь осталась шататься по белому свету и выучивать грехам добрых людей. Завтра же, с первыми колоколами к заутрене, побежит он без оглядки, поджавши хвост, в свою берлогу”.
Це частинка прологу наведена мовою оригіналу зі знаменитої гоголівської повісті “Ніч перед Різдвом”. Її символізм є дуже доречним тим подіям, які розрядом блискавки вдарили по депутатському корпусу Хмельницької обласної ради вдень 6 січня 2016-го. Стався ефект пружини — під виглядом демократичного блокування “пульта” голови обласної ради відбувся черговий поділ на “своїх” і “чужих”.
Скрін-шот з Youtube
Фракція ВО “Свобода” через дворічну “передишку” при владі Хмельниччини (коли головував “свободівець” Іван Гончар) повернулася в опозицію і знайшла чергову політичну “жертву”. Тепер маркерною лінією вони відмежувалися від президентської сили і її лідера, голови обласної ради Михайла Загородного.
Якщо кількарічний антагонізм на фоні Ядуха-Сабій, Ядуха-Симчишин для “Свободи” ще якось піддавався логічному поясненню, то протистояння колишнього владоможця зі “Свободи” Гончара і теперішнього “порошенківця” Загородного, не до кінця виглядає виправданим.
Адже “воюють” між собою ті політичні сили, яких народ привів до влади на прапорах Революції гідності. Сьогодні тільки лінивий не розігрує “карту” Арсенія Яценюка, який все більше починає уподібнюватися вселенському прохачеві, аніж бути державним діячем вищого ешелону. Купилися на цей дешевий піар й обранці Хмельниччини, відправивши “у відставку” Прем’єра письмовим зверненням до Верховної Ради і Президента.
Розрахунок “Свободи” на тлі явно-прихованої тріскотні фракцій БПП і “За конкретні справи” цілком виправдовує застосовані засоби політичного тиску, а хочете і шантажу. Проте “передріздвяними” діями “свободівці” (того не усвідомлюючи) записали себе до спільників партії Гереги, поповнивши когорту тих, хто завтра буде готовий порушувати питання про заміну очільника облради.
Саме ж крісло “спікера” Хмельниччини залишається наелектризованим. Адже історія підказує, як погано закінчував попередник (сьогодні, які і в лютому 2014-го, до сесійного залу теж намагалися ввірватися сторонні молодики), який не зумів вчасно позбавитися залежності. Ще недавній приклад говорить про те, як безславно завершив політичну кар’єру один з найнесміливіших губернаторів краю, який “прорубав вікно” першого поверху у подертому чиновницькому костюмі.
Вся ця катавасія в черговий раз підтверджує, наскільки короткою є кадрова лава запасних, як діючої влади, так і опозиції, котра недавно була при владі. Страждають від цього передовсім владні інституції, довіра до яких населення і так бажає бути кращою.
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!