Сьогодні важко уявити, що сучасний Хмельницький міг мати зовсім іншу назву, а ім’я Богдана Хмельницького могли отримати інші українські міста. Однак у 1953–1954 роках серед претендентів на перейменування розглядалися не лише Проскурів, а й Тернопіль та Черкаси.
16 січня 1954 року Президія Верховної Ради Української РСР ухвалила рішення перейменувати місто Проскурів на Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область — на Хмельницьку.
В офіційному документі зазначалося, що це зроблено «на ознаменування історичної події — 300-річчя возз’єднання України з Росією» та для вшанування «видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького».
Сьогодні історики розглядають це рішення насамперед як політично та ідеологічно вмотивоване. Кампанія з масштабного відзначення 300-річчя Переяславської ради була однією з ключових пропагандистських акцій радянської влади у 1954 році.
Кілька претендентів на нову назву
Наприкінці 1953 року в керівництві Української РСР обговорювали ідею перейменування однієї з областей та її обласного центру на честь гетьмана Богдана Хмельницького.
Історично найбільше з подіями Національно-визвольної війни середини XVII століття були пов’язані території сучасних Черкаської, Київської, Вінницької, Тернопільської, Дніпропетровської та Кам’янець-Подільської областей.
Київ і Дніпропетровськ практично одразу виключили зі списку можливих кандидатів через їхній особливий статус та значення. Вінницька область також залишилася осторонь, оскільки її назва вже була усталеною і походила від одного з перших обласних центрів радянської України.
У результаті серед основних претендентів залишилися три міста — Черкаси, Тернопіль і Проскурів.
Вирішальний аргумент
За спогадами дослідників історії краю, під час обговорення питання один із керівників звернув увагу на адміністративну невідповідність, яка існувала на той час.
Обласний центр мав назву Проскурів, тоді як сама область називалася Кам’янець-Подільською. Після перенесення обласного центру з Кам’янця-Подільського до Проскурова у 1941 році назву області не змінили.
У результаті виникла ситуація, коли адміністративний центр та область мали різні назви. На думку радянського керівництва, це питання рано чи пізно все одно довелося б вирішувати.
Саме цей аргумент став одним із ключових під час ухвалення остаточного рішення. Замість подвійного перейменування у майбутньому влада вирішила одночасно змінити назву і міста, і області, пов’язавши це з ювілеєм Переяславської ради.
Від Проскурова до Хмельницького
Так 16 січня 1954 року на карті України офіційно з’явилися місто Хмельницький та Хмельницька область.
Попри те, що рішення ухвалювалося в межах радянської ідеологічної кампанії, нова назва закріпилася настільки міцно, що сьогодні стала невід’ємною частиною історії та ідентичності регіону.
Водночас маловідомим залишається факт, що за інших обставин сучасний Хмельницький міг опинитися на місці Тернополя або Черкас, а Проскурів і надалі міг би зберегти свою історичну назву.
За матеріалами публікацій історика та краєзнавця Сергія Єсюніна.