У селі Лісоводи на Хмельниччині на присадибній ділянці місцевої родини зберігся унікальний козацький хрест XVIII століття. Пам’ятку датують 1772 роком і пов’язують із епідемією чуми, яка охопила Поділля у той період. Особливістю історичного артефакту є двомовні написи — польською та старослов’янською мовами, що робить його винятковим серед подібних пам’яток в Україні, інформує Суспільне.
Хрест розташований на городі родини Маремухів. Місцевий житель Ігор Маремуха розповідає, що пам’ятка стоїть на цьому місці щонайменше кілька століть і, за переказами старожилів, позначає справжнє поховання.
За словами чоловіка, його бабуся розповідала, що хрест є дуже давнім і датується 1772 роком. Вона вважала, що пам’ятку не можна чіпати, адже вона простояла на цьому місці задовго до появи нинішніх власників ділянки. Місцеві жителі також припускають, що колись на цій території могло існувати кладовище. На сусідній ділянці під час земляних робіт знаходили людські кістки, які згодом перепоховали.
Історик Дмитро Полюхович зазначає, що хрест має особливу історичну цінність одразу з кількох причин. Насамперед це так званий чумний хрест — пам’ятка, встановлена на місці поховання людей, які померли під час епідемії. Такі об’єкти є надзвичайно рідкісними: за словами дослідника, в Україні відомо лише близько двох десятків подібних хрестів.
У XVIII столітті Поділля неодноразово потерпало від спалахів чуми. Щоб запобігти поширенню небезпечної хвороби, померлих часто ховали за межами цвинтарів — неподалік житлових кварталів або на околицях населених пунктів. На місцях таких поховань встановлювали переважно дерев’яні хрести, які до нашого часу майже не збереглися.
За словами історика, більшість відомих позацвинтарних чумних хрестів мають традиційну хрещату форму. Натомість пам’ятка в Лісоводах виконана у формі козацького хреста, що вже робить її незвичною.
Ще більшої унікальності пам’ятці надають написи. На одному боці хреста міститься текст старослов’янською мовою, в якому згадується жінка на прізвище Горбачиха та її діти. Дата смерті, зазначена церковнослов’янською мовою, відповідає 1771 року.
На іншому боці розташований напис польською мовою. Дослідники звернули увагу на згадку католицького священника та заклик до прочитання молитов «Отче наш» і «Богородице Діво». Така комбінація православних і католицьких елементів на одній пам’ятці є надзвичайно рідкісною.
На думку Дмитра Полюховича, це може свідчити про поховання представників змішаної родини, де подружжя належало до різних конфесій. У XVIII столітті подібні шлюби були можливими, особливо між греко-католиками та римо-католиками.
Історик також наголошує, що до входження Поділля до складу Російської імперії наприкінці XVIII століття міжконфесійні суперечності між українським і польським населенням регіону не мали такого гострого характеру, як у наступні історичні періоди.
Сьогодні козацький хрест у Лісоводах залишається не лише цінною історичною пам’яткою, а й свідченням складної та багатокультурної історії Поділля.
