Незалежний громадський портал

Летичівська селищна рада Хмельницької області звернулася до суду з вимогою звільнити місцевого жителя від обов’язків опікуна над його недієздатним братом. Натомість орган опіки та піклування просив призначити опікуном директора психоневрологічного інтернату.

Свою позицію селищна рада обґрунтовувала тим, що з липня 2022 року недієздатний чоловік перебуває у спеціалізованому закладі на повному державному забезпеченні.

Аргументи сторін

За даними заявника, після влаштування чоловіка до інтернату його брат фактично не виконує опікунські обов’язки.

Водночас у суді встановили, що опікун продовжує дбати про родича: підтримує з ним зв’язок, допомагає з лікуванням, відвідує за потреби, а також управляє частиною його майна та сплачує комунальні послуги.

Дирекція інтернату, де перебуває недієздатний, претензій до опікуна не висловлювала.

Рішення суду першої інстанції

Деражнянський районний суд відмовив у задоволенні заяви селищної ради, дійшовши висновку, що підстав для звільнення опікуна немає.

Суд також врахував, що саме опікун у 2022 році ініціював влаштування брата до інтернату через погіршення його психоемоційного стану та неефективність амбулаторного лікування.

Апеляційне оскарження

Не погодившись із таким рішенням, селищна рада подала апеляційну скаргу, наполягаючи на зміні опікуна.

Однак апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції.

Висновки суду

Колегія суддів зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання опікуном своїх обов’язків.

Суд підкреслив, що саме по собі перебування недієздатної особи у закладі соціального захисту не є підставою для автоматичного звільнення опікуна та призначення на цю роль директора установи.

Також враховано, що чоловік перебуває в інтернаті тимчасово — для отримання необхідного догляду та лікування.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд залишив її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.