Незалежний громадський портал

Учитель, уродженець Хмельниччини, звернувся до суду після відмови Пенсійного фонду у призначенні пенсії за вислугу років. Причиною відмови стали розбіжності в написанні його прізвища у трудовій книжці та паспорті.

Як зазначив заявник, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не зарахувало до страхового стажу періоди роботи, внесені до трудової книжки, оформленої у 1986 році. Попри різне написання прізвища, всі інші персональні дані в документі повністю збігаються з офіційними документами чоловіка.

Білогірський районний суд Хмельницької області задовольнив заяву та встановив факт належності трудової книжки заявникові. Суд дійшов висновку, що це необхідно для подальшого оформлення пенсії, а підтвердити цей факт іншим шляхом неможливо.

Пенсійний фонд оскаржив рішення, вказуючи, що між сторонами існує спір про право на пенсійне забезпечення, який має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Однак апеляційний суд відхилив ці доводи та залишив рішення суду першої інстанції без змін. Колегія суддів зазначила, що заявник не просив суд підтвердити трудовий стаж, а лише встановити факт належності йому трудової книжки для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Суд також послався на норми Цивільного процесуального кодексу України, які передбачають можливість встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі у разі розбіжностей у персональних даних, інформують в апеляційній інстанції.

В апеляційній постанові наголошується, що сама відмова у призначенні пенсії через невідповідність у написанні прізвища не свідчить про наявність спору про право, оскільки заінтересовані особи не заперечували належність трудової книжки заявникові.