Незалежний громадський портал

У грудні 2023 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд визнав винним у самовільному залишені військової частини контрактника, котрий служив на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу та призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Чоловік не погодився з вироком суду та подав апеляцію.

Згідно з матеріалами справи, 15.02.2021 року, він, будучи військовослужбовцем за контрактом, самовільно, без поважних причин та дозволу командування, залишив пункт постійної дислокації військової частини та вибув до місця свого проживання в смт. Зарічне Вараського району Рівненської області, де проводив час на власний розсуд до 15 листопада 2023 року.

У суді чоловік звернув увагу на те, що є сиротою, його батьки і брат загинули, тому склались обставини, які змусили його укласти контракт з військовою частиною. Відсутність паспорту, який він загубив під час переїзду, не давали  змоги відкрити банківський рахунок, щоб отримувати грошове забезпечення відповідно до контракту.

Чоловік написав листа до військової частини про розірвання зазначеного контракту. Після чого вважав, що вже не є контрактником.

Але працівниками ТЦК і СП, яких він випадково зустрів в смт.Зарічне Вараського району Рівненської області, йому було повідомлено про те, що зазначена військова частина не існує, а відносно нього порушено кримінальне провадження.

Апелянт вважає, що працівники ТЦК і СП ввели його в оману щодо прав і обов`язків, не  було залучено адвоката із-за відсутності коштів, а матеріали провадження базуються лише на показаннях, які його змусили надати.

Окрім того, обвинувачений звертає увагу на те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є сиротою, позитивно характеризується ГО «Сотня Майдан» та за місцем проживання, що не взято до уваги судом першої інстанції, але на його думку, може бути підставою для пом`якшення призначеного йому покарання.

У апеляції зазначили, що чоловік підтвердив суду першої інстанції добровільність своєї позиції. Судом також було роз`яснено, що у такому випадку він, як і інші учасники судового провадження, будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, докази, стосовно яких судом не досліджувалися.

Посилання апелянта на те, що він під час досудового розслідування активно сприяв слідству, надавав показання, щиро розкаявся, є сиротою, не є підставою для зміни вироку та призначення йому менш суворого покарання, оскільки, при призначенні йому покарання, ці обставини судом першої інстанції були враховані.

Тому в апеляції вирок суду першої інстанції залишили без змін.