Про життя та роботу Деражнянської громади через рік після початку повномасштабної війни розповів її очільник, міський голова Деражні Андрій Ковпак у бліц-інтерв’ю.
– Війна, мабуть, перекреслила багато планів розвитку громади. Що є актуальним на часі?
– Ми не забуваємо про розвиток громади. Цьогоріч завершимо реконструкцію котельні у лікарні. Вона до цього знаходилась у жахливому стані. Також замінимо там тепломережу. Для проведення цих робіт уже все готове. Розумієте, там стояли парові котли, котрі споживали до 9 кубів дров на добу. Ми їх замінимо також на твердопаливні, але більш економніші та зі значно вищим коефіцієнтом корисної дії.
Окрім того замінимо котельні й у 1-шій школі «Початкові класи» та міській раді.
В залежності від надходжень, котрі отримає бюджет громади, плануватимемо й подальшу соціальну роботу. Зокрема, передбачаємо провести оздоровлення дітей військовослужбовців.
Взагалі, сім’ї військовослужбовців нашої громади намагаємось всіляко підтримувати різними виплатами, адже розуміємо, як їм сьогодні важко.
Продовжуємо також допомагати також ВПО, котрі перебувають у нашій громаді, регулярно забезпечуємо їх одягом, продуктами харчування. На сьогодні їх у нас менше тисячі.
– Чим живе молодь громади? Як допомагаєте їм?
– Ви знаєте, у нас спортивна громада. Регулярно проводимо змагання з різних видів спорту, сприяємо та заохочуємо молодь. От цього року наші юні деражнянки забрали золото на V гімназіаді України з пляжного волейболу, яка проводилася у Києві. Команда Софії Щуцької та Катерини Біляк вибороли перемогу серед дівчат 2005-2007 року народження, а команда Маргарити Вапняр та Уляни Ковальчук – серед 2008-2010 року народження. Вони полетіли в Ізраїль, де боротимуться за першість на всесвітньому рівні. І ми стараємось організаційно їм в усьому допомагати. Наприклад кожного року виділяємо пісок, для пляжного волейболу, щоб діти мали належні умови для тренування. Цього року ще й купили відповідні м’ячі для пляжки, до речі, такі м’ячі є тільки в нашій громаді. Це мала частина з того, що ми робимо, для нашої молоді.
Свого часу я зібрав тренерів з різних видів спорту та попросив, аби вони підготували перелік найнеобхіднішого для них обладнання. На основі цього ми розробили програму розвитку спорту у громаді і цьогоріч усі вони отримають необхідне для спортивних занять: це м’ячі, тренажери, спортивна форма для команд шкіл та інший спортивний інвентар.
Приємно, коли йдеш парком поряд спортивного майданчика і бачиш там велику кількість молоді, котра займається спортом. Кожна копійка, котру спрямовуємо у цю галузь, працює на майбутнє здорової нації. Так має бути.