Незалежний громадський портал

128 помічників взяв собі міський голова Хмельницького Олександр Симчишин за 5 років. Це в три рази більше кількості депутатів цілої Хмельницької міськради. Це в середньому 25 осіб на рік. Для чого стільки, намагались дати відповідь у матеріалі «Жіночого антикорупційного руху».

У 2015 році під час передвиборчих перегонів Олександр Симчишин запевняв, що за його керівництва на посади йтимуть виключно через конкурси. І заради справедливості одразу треба відзначити – за цей час відбулося 99 конкурсів. А загалом на посади через конкурси за 5 років влаштувалося п’ять десятків осіб.

Однак через конкурс головного архітектора не знайшли. Але людину призначили. Як? Спочатку взяли цю людину помічником міського голови, а далі одразу перевели на архітектурні хліби.

“Ми беремо людину на посаду помічника, проводимо співбесіду зі мною, вона показує своє бачення, потім йде в кадровий резерв, потім йде на посаду і працює” – пояснює мер.

Чекайте, а конкурси? Якщо люди не подаються на конкурс для отримання вакантної посади, то чому раптом вони йдуть в помічники, щоб звідти потрапити на цю ж вакантну посаду? Щось зовсім не сходиться. Є припущення.

До 2016 року стати посадовою особою і держслужбовцем, якщо у тебе немає відповідної освіти та досвіду роботи можна було через патронатну службу. До прикладу, візьмемо голів облдержадміністрацій. Вони призначали своїх помічників. Основна вимога до таких осіб – це довіра до людини, а не освіта чи фахові вміння.  Через деякий час цих помічників переводили на іншу вже державну посаду. Але після 2016 року зробити таку рокіровку в державних органах стало значно складніше – з’явились обов’язкові конкурси, оприлюднення інформації про вакансію та вимог до кандидата в єдиному реєстрі.

Але ці зміни не торкнулись органів місцевого самоврядування. Тобто, зайти на посаду без досвіду, а іноді й без профільної освіти і досі можна на рівні місцевого самоврядування. Виявляється, для цього варто просто стати помічником, до прикладу, міського голови. І часто для того, аби перескочити з посади помічника на будь-яку іншу посаду новоприбулим вистачає всього кілька днів. Так, днів. Цей факт навіть не натякає, а волає про те, що такі призначення – хоча й законна, але схема. Схема, за якою на потрібні посади можна призначити потрібних людей. Без конкурсів і конкуренції, з гарантією і впевненістю. Швидко та без зайвих формальностей.

29 січня 2016 року мер бере собі помічницю – “свободівку” Тетяну Старук. У лютому вона три дні проходила стажування і на наступний день одразу після нього перейшла на декретне місце головного головного спеціаліста загального відділу міськради. А в червні цього ж року була переведена знову ж на декретне місце завідувача відділу внутрішнього контролю.  Очолювала вона цей відділ до листопада 2018 року та була переведена на посаду головного спеціаліста сектору з питань запобігання корупції апарату виконкому (в січні цього року сектор було перетворено у відділ). Хороший був трамплін.

У березні того ж року у мера Хмельницького з’являється ще одна помічниця Ірина Бачинська. На посаді вона пробула близько місяця і вже звідти пішла на посаду заступника управління організаційно-інформаційної роботи та контролю. Нині ж вона його очолює. Цікаво, що минулого року її включили у список політсили “Команда Симчишина” і свої сили вона пробувала на виборах до Хмельницької міської ради. При цьому, саме її відділ і займався макетами бордів із соціальною рекламою до Дня Незалежності України, серед яких ОПОРА помітила приховану політичну рекламу. Корисна працівниця? Без сумніву.

7 грудня помічницею міського голови стає Анна Мунько. Вже наступного дня – 8 грудня її переводять на посаду заступника начальника управління організаційно-інформаційної роботи і контролю. За дивним збігом обставин до працевлаштування у Хмельницьку міськраду вона була помічницею на громадських засадах у народного депутата 8 скликання від ВО “Свободи” Юрія Левченка.

У 2017 році мер взяв собі аж 22 помічників. Серед них – і тодішня депутатка міськради від ВО “Свобода” Анастасія Ярова. За кілька днів – з 2 по 10 березня – вона змінила посаду помічниці на посаду головного спеціаліста відділу дошкільної освіти та виховної роботи Департаменту освіти та науки. У лютому вже цього року вона очолила цей відділ.

Через посаду помічників працевлаштовуються не лише члени свободівської команди, а й їхні родичі. Наприклад, у 2016-му спеціалізоване комунальне підприємство “Хмельницька міська ритуальна служба” очолив Сергій Бортник, активний прибічник “Свободи”, який на останніх виборах балотувався до Хмельницької районної ради вже від “Команди Симчишина”. Так от, через рік після його призначення – 11 травня 2017 року – його дружина стала помічницею мера. А вже 16 травня опинилася у Департаменті освіти.

Ось ще приклад – колишня дружина теперішнього секретаря міськради Віталія Діденко Ірина Жовнір. 26 червня 2017 року вона стає помічницею мера, а наступного дня отримує посаду начальниці відділу дошкільної освіти та виховної роботи у Департаменті освіти та науки Хмельницької міськради.

Одним з найбільш рекордних в плані поповнення своїх рядів помічниками мера виявилося управління житлово-комунального господарства. Йдеться не про одного-двох, а про майже три десятки працівників.

Юрисконсульт Катерина Бартащук помічницею мера була тричі. Вперше – з 19 вересня 2016 року. А на наступний день вже перейшла в управління житлово-комунального господарства. У серпні 2017 року вона отримала підвищення – тимчасово очолила юрвідділ в цьому ж управлінні. І так, на керівну посаду вона теж пішла без конкурсу, а через посаду помічника мера. І десь в той же час вона брала активну участь в заходах тодішньої партії міського голови – ВО “Свободи”. Цьогоріч у березні через процедуру помічника  її перевели зовсім в іншу структуру  – управління праці та соціального захисту населення.  Там Катерина Бартащук працювала головним спеціалістом з питань закупівель до 19 квітня.

Ще одне не менш цікаве поповнення відбулось в іншому відділі цього управління. Відділі, який відповідає за ремонти прибудинкових територій та дитячих майданчиків: Олена Базилик та Анна Маєвська.

Олена Базилик у серпні 2017 року стала помічницею мера, через день її перевели в управління економіки, а в листопаді вже в УЖКГ. У 2020 році вона йшла у списку “Команди Симчишина” на виборах до районної ради.

Її сусідка по кабінету – нині депутатка міськради від “Команди Симчишина”, а ще донедавна активна свободівка Анна Маєвська прийшла в управління ЖКГ 11 січня 2018 року, лише два дні пробувши помічницею мера.

Цікаво, що як тільки Маєвська прийшла в управління, її брат – Микола Литвинюк – зареєстрував ФОП і різко почав отримувати бюджетні підряди на встановлення дитячих та контейнерних майданчиків, а найперше замовлення взагалі було здійснене за підписом рідної сестри.

Але є ще один цікавий момент. З 29 січня 2021 року Олександр Симчишин взяв собі чергового помічника. Точніше помічницю – Світлану Литвинюк. І з 1 лютого її перевів. Вгадайте куди? Правильно, в управління ЖКГ. Вона – дружина згаданого вище Миколи Литвинюка. Якась страшенно успішна родина, погодьтесь.

І ще кілька “своїх”. Двічі депутат Хмельницької обласної ради від ВО “Свобода” та “Команди Симчишина” Анатолій Панчук нині очолює відділ з питань виявлення і запобігання корупції. А все починалось 4 вересня 2019 року із посади помічника, де він пробув аж 1 день.

Працевлаштував до себе помічником мер і нинішнього голову фракції “Команда Симчишина” у міськраді депутата Віталія Підгайчука у лютому 2021 року. На наступний день той отримав посаду заступника начальника управління організаційно-інформаційної роботи і контролю.

До цієї посади Віталій Підгайчук йшов довго і починав ледь не звичайнісіньким ботом у Фейсбуці під псевдонімом Віталій Підлеснюк. Блогерські амбіції він реалізовував вже будучи працівником комунального підприємства “Хмельницькінфоцентр”, яке відповідає за розробку веб-сторінок для міськради та її відділів. В робочий час він супроводжував Олександра Симчишина на різні події, вів фото і відеофіксацію. Пізніше він поєднував роботу в комунальному підприємстві з роботою на місцевому телеканалі.

Ще один приклад, Павло Гула. 15 березня 2021-го став помічником мера, а вже 16 березня перейшов на посаду головного спеціаліста в управління молоді та спорту. І так, він теж не чужа для “Команди Симчишина” людина.