Роман Примуш: “Після “чорного” ринку пального під легалізацію потраплять ліси та кар’єри”

Цьогорічні новорічні та різдвяні свята для уряду і місцевої влади минули під девізом боротьби з нелегальним ринком пального та закриттям гральних закладів. Тема не нова і насправді потребує рішучих реагувань і вочевидь не повинна перетворитися в одноразову акцію.  

“Незалежний громадський портал” обговорив цю проблематику з новопризначеним першим заступником голови Хмельницької ОДА Романом Примушом. З 2010 до березня 2019 року він працював на різних посадах у Хмельницькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету, де дослужився до заступника голови.

Маючи певний багаж знань по роботі з насамперед з великими нафтотрейдерами, Роман Примуш не приховує: структура цього ринку така, що вона створює умови для зговору. З іншого боку, на вартість пального не менше тиснуть нелегальні гравці, котрі встановивши “чорні” колонки, переманюють водіїв привабливішими цінами з сумнівною якістю пального.

 

— Розпочнемо з передісторії переслідування “паливних” нелегалів. 23 грудня президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками нафтотрейдерних компаній і мереж АЗС, яких закликав відреагувати на зміцнення курсу гривні і знизити ціни на пальне. На тій же нараді за орієнтир взяли ціну 25,6 грн/л саме стільки мають коштувати бензин і дизпальне. Однак на 14 січня цінники на АЗС не суттєво поповзли вниз приблизно 1-2 гривні на літрі пального. На Вашу думку, чому не відбулося реальних поступок?

— Є економічні причини, чому ціни на пальне зростають або знижуються. Сьогодні суб’єкт господарювання не може вільно, приміром, поставити ціну 50 грн/л, а завтра — 30 грн/л. На це впливають закупівельні ціни, рівень рентабельності, рівень понесених витрат і певна “маржа”. Тому адміністративним методом вартість пального важко знизити.

З практики роботи у Хмельницькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету добре пам’ятаю: нафтотредери після різних зустрічей погоджувалися знизити ціни, але наголошували — щось робіть з нелегальним ринком. Головний їхній аргумент полягав у тому, що буквально за рогом “нелегал” розливає пальне на 2-3 гривні дешевше, а справжні АЗС, які платять податки, не в силі з ними конкурувати. До речі, на моїй пам’яті, це вперше, коли органи влади і правоохоронці так масштабно взялися за “чорний” ринок пального. Ми щоденно звітуємо на Київ про проведену роботу.

— Як колишньому “антимонопольнику”, не здається, що після незначного падіння цін на пальне, що відбулося після бесіди з главою держави, мають місце антиконкурентні узгоджені дії з боку великих мереж АЗС? 

— На жаль, структура цього ринку така, що вона створює умови для зговору. Є декілька гравців, котрі між собою конкурують. Звісно, вони можуть між собою домовлятися та узгоджувати цінову політику на АЗС, за наслідком чого обласне відділення АМК неодноразово штрафувало нафтотрейдерів.

Однак, якщо би цю конкуренцію перенести на табло АЗС, то отримали б реальне зниження цін, але самим операторам довелося б понести певні втрати у прибутках.

На уже згаданій нараді прозвучала статистика майже 25% автозаправних станцій поза законом. Після цього прем’єр Олексій Гончарук доручив владі на місцях і правоохоронцям розібратися з нелегалами до 9 січня. Зі свого боку голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет створив міжвідомчу регіональну робочу групу зі сприяння у боротьбі з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним. Які її результати?

— На 14 січня обстежили 47 АЗС області, які викликали підозри. Щодо 38-ми було підтверджено, що вони нелегально реалізовували пальне. Більшість з них самостійно демонтували обладнання, у 12 випадках довелося залучати співробітників ДСНС для їхньої ліквідації.. Загалом, вилучено 47,7 т пального на суму 991 тис. грн. Наразі розпочато шість кримінальних справ і два адміністративних проваджень.

Найбільше виявили “чорних” АЗС у Хмельницькому — 12, по одній — у містах Старокостянтинів, Полонне, Шепетівка, Кам’янець-Подільський, село Щиборівка Красилівського району.

АЗС, яке містить ознаки нелегальних

Де вони розміщувалися?

— Як правило, вони розміщуються поблизу стоянок та ринків та подалі від центральних автошляхів. На першому етапі у нас не було жодних проблем з їхнім виявленням. Фактично левову частину інформації надала Асоціація нафтотрейдерів України. Зокрема, користувалися онлайн-картою нелегальних АЗС, на яку нанесені місця розташування відповідних “точок”.

Хто їх дахував і звідки завозилося пальне?

— Зараз тривають досудові розслідування тому не можу розголошувати всю інформацію. Проте запевняю: якоїсь системності або концентрації “нелегального” пального у руках кількох людей, немає.

Що стосується завезення необлікованого пального на Хмельниччину, то, за нашою інформацією, воно потрапляє з Житомирської або Вінницької областей, які мають великі нафтобази. Взагалі, відстежити рух пального дуже важко.

Насправді наша основна мета не стільки завести кримінальні провадження, скільки припинити діяльність цього незаконного бізнесу. Самі ж кримінальні справи — це наслідок недотримання статті 272 Кримінального кодексу (“Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою”).

— Хтось рахував, скільки бюджет Хмельниччини щороку недоотримує податків від “чорних” АЗС?

— Складно оцінити. Можна по-іншому провести дещо грубий розрахунок: з одного боку, в області працює близько 220 заправок, котрі сплачують податки. З іншого — 38 нелегальних і, думаю, ця цифра зросте до 50-ти. Таким чином, четверта частина АЗС краю працюють з порушенням законодавства, не сплачуючи податки.

— Скажіть, звідки взялася дата 9 січня 2020 року? Тобто це той дедлайн, який визначив премєр-міністр.

— Для обласних державних адміністрацій глава уряду Олексій Гончарук озвучив іншу контрольну дату — до 1 лютого.

— Кілька слів про заборону грального бізнесу. Після нечуваних облав багато азартних закладів перейшли у підпілля, а окремі з них перекваліфікувалися у Vipкараоке чи інший новий для себе вид діяльності. Що далі?

— Стоїть завдання повністю зачистити цей нелегальний вид бізнесу. Великий плюс у тому, що більшість гральних закладів самостійно припинили роботу. Натомість нині окремі з них стали більш закритішими, відновили діяльність і почали пропускати клієнтів за телефонним дзвінком. У цьому напрямку правоохоронці продовжують здійснювати перевірки. Загалом, з кінця грудня на Хмельниччині закрилися 143 гральних заклади. За фактами заняття гральним бізнесом розпочато 7 кримінальних проваджень.

Чому уряд взявся за викриття і припинення саме нелегальних ринків пального і грального бізнесу? Тому що, ця проблема є досить кричущою, роками лежала на поверхні і ніхто нею ґрунтовно не займався. На черзі під легалізацію потраплять ліси та кар’єри. До речі, понад 30 лісгоспів Хмельницької області одержали конкретні доручення — до 1 лютого мають закупити обладнання і запровадити електронний обіг деревини.

— У 2016 році тодішній голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук публічно оголосив війну “лісовій мафії” Хмельниччини. Він навіть пересів на гелікоптер, щоб побачити масштаби незаконних вирубок. Як вважаєте, чому тоді не дотиснули?

— Насправді фактори можуть бути різні. Наразі ж ОДА вийшла з пропозиціями на Кабмін, які дадуть змогу навести порядок у цій галузі. Зокрема, пропонуємо, щоб сертифікати на експорт деревини отримували лише ті лісгоспи, котрі введуть електронний обіг. За нашими підрахунками, 80% цього ринку повинно вийти з “тіні”.

Спілкувався Віталій Тараненко.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Віталій Тараненко

Віталій Тараненко

Журналіст сайту "Незалежний громадський портал".
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 2

  1. Візьміть ці АЗС узаконьте у державну власність і заробляйте, наповнюючи бюджет.

    • Держава – самий неефективний і корупційний власник. Стоїть питання про подальшу приватизацію, а ви тут – у державну власність)))))

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.