Азартний “переполох”, або Що насправді відбувається з гральним бізнесом на Хмельниччині?

Після провалу у Верховній Раді 19 грудня 2019 року законопроекту про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, який просувала Зе!Команда, для грального бізнесу, що останні десять років буяв під вивісками лотерей, настали чорні дні. Нічні облави, обшуки, виїмка комп’ютерного обладнання і, врешті, закриття гральних залів — перелік неприємностей, котрі їм влаштували по всій Україні правоохоронці напередодні Нового року. Масштаби та блискавичне реагування органів на президентське і міністерське фас, справді вражають. Однак за кулісами цього азартного хайпу проглядається формальний підхід силовиків до реалізації поставлених завдань. Плюс законодавчі шпарини, які обмежили виховання організаторів грального бізнесу сміхотворними штрафами, звели нанівець будь-яке реальне покарання.

Вилучили, але не арештували

У судовому реєстрі оприлюднено кілька ухвал Хмельницького міськрайонного суду, які описують покрокові дії правоохоронців області перед епохальним рішенням президента Володимира Зеленського “закрити всі гральні зали”. І так, фабула кримінального провадження, в яке вмістили кілька однотипних обшуків гральних “точок” у Хмельницькому, починається з того, що ще 19 грудня (не забули, це ключова дата, коли парламентарі не підтримали законопроект про держрегулювання азартних ігор — авт.) на лінію “102” масово почали телефонувати працівники управління стратегічних розслідувань ГУ Нацполіції і передавати адреси гральних закладів. Зокрема, за їхніми даними, на вул. Івана Франка, 8 (приміщення з вивіскою “Лото Золото”), вул. Проскурівська, 44 (цокольне приміщення ресторану “Жовтневий”) і вул. Курчатова, 66 (приміщення з вивіскою “Лото Золото”) невстановлені особи здійснювали зайняття гральним бізнесом. Наступного дня аналогічна інформація поступила вже від поліцейського та аноніма, які поскаржився, що в приміщенні з вивіскою “Національна лотерея” (вул. Панаса Мирного, 28/4) і у тимчасовій споруді з вивіскою “Космолот”, що розміщена на зупинці громадського транспорту “с. Олешин” на проспекті, Миру у Хмельницькому, діють гральні заклади.

З обшуками за вказаними адресами направлялися місцеві поліцейські, котрі одразу фіксували та вилучали комп’ютерне обладнання, яке потім визнавалося речовими доказами.

“Під час проведення слідчих дій, встановлено що вилучені системні блоки, документація, інші предмети та речі містять інформацію про обставини вчинення злочину пов`язаного із зайняття гральним бізнесом в порушення вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”, без відповідних дозвільних документів, (ліцензій) на проведення господарської діяльності під виглядом державних лотерей, інші відомості які мають значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження, та мають у даному кримінальному провадженні статус речових доказів, оскільки містять сліди вчинення кримінальних правопорушень, являються засобами за допомогою яких здійснювались діяльність по веденню грального бізнесу та мають важливе значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження”, — зазначено у судових ухвалах.

При цьому, ані заступнику начальника слідчого відділу хмельницького відділу поліції Ростиславу Онуфрієву, ані старшій слідчій Оксані Волинчук, ані прокурору місцевої прокуратури Дмитру Поліховському не вдалося довести слідчому судді Аліні Демінській свої клопотання про арешт. Тому станом на 28 грудня арешт на комп’ютери, які працювали у гральних залах, так і не був накладений.

Більше того суддя Демінська в усіх відмовах прокурору звернула увагу, що правоохоронці зайшли з обшуками до приміщень названих гральних закладів фактично незаконно, тим самим недотрималися ч. 3 ст. 233 КПК України (“Проникнення до житла чи іншого володіння особи”).

Бороти не побороти

Чому такі “проколи” нині допускаються на місцях, важко збагнути. Це  при тому, що сама боротьба з так званими “однорукими бандитами”, триває ще з 2009 року! Тоді парламентарі ухвалили закон про заборону грального бізнесу в Україні, який де-факто перевів азартників у “тінь”. До речі, у пояснювальній записці до проваленого законопроекту “слуг народу” сказано, що кожного року прямі втрати доходів державного бюджету від цієї заборони перевищують 10 млрд гривень (для порівняння: річний бюджет будівництва НСК “Олімпійський” становив 3,5 млрд гривень; бюджет будівництва клініки “Охмадит” приблизно 4 млрд гривень).

У цьому зв’язку є показовий приклад, як на Хмельниччині ось уже четвертий рік тягнеться одне кримінальне провадження щодо приборкання азартників. Влітку 2016 року правоохоронці виявили у містах Дунаївці, Старокостянтинів і Хмельницькому ряд гральних закладів, які у відкритому режимі цілодобово за певні кошти надавали послуги у сфері азартних ігор для місцевого населення. Діяльність усіх зафіксованих “точок” йшла в розріз закону про заборону грального бізнесу.

Останні згадки у реєстрі про цю справу стосувалися призначення комп’ютерно-технічної експертизи у липні 2018-го і повторно у січні 2019-го. За словами керівника хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Анатолія Поплавського, з їхнього боку вчасно були виконані всі експертизи. Він додав, що про це свідчать відповідні відмітки слідчих, котрі одержали висновки.

Нищівне фіаско у суді

Попри всі законодавчі заборони секрет “довголіття” грального бізнесу в Україні досить простий: справи відкриваються за статтею 203-2 ККУ, яка передбачає винятково “перевиховання” гривнею. Якщо вас вперше притягнули до відповідальності і це доведено у суді (що є визначальним!), маєте заплатити штраф від 170 тис. грн до 680 тис. грн. Якщо ж повторно “погоріли” на зайнятті гральним бізнесом, штраф становитиме від 765 тис. грн до 850 тис. грн.

Щоб показати масштаби правопорушення, слідству треба неабияк попотіти і бодай довести, що гральний бізнес “розвела” організована злочинна група. А це, як підтверджує практика, не так легко.

Довгих чотири роки Кам’янець-Подільський міськрайонний суд слухав резонансну справу щодо зайняття гральним бізнесом, в якій проходили шестеро обвинувачених, один з яких колишній начальник сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області.

За версією досудового розслідування, у червні 2013 року один із обвинувачених, заручившись підтримкою інших спільників, організував гральний бізнес у Кам’янці-Подільському. Кожен із шести підсудних відповідав за конкретну ділянку. Так, в обов’язки ексначальника сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю входили пошук нежитлових приміщень для розташування в них гральних закладів, придбання гральних автоматів, конспірація злочинної діяльності і консультування членів групи перед можливими обшуками.

Загалом, мережа із понад 50 гральних автоматів у Кам’янці-Подільському проіснувала до лютого 2014 року. Правоохоронцям вдалося задокументували проведення азартних ігор завдяки легендованій особі, котра виграла на гральних автоматах типу слот-машина близько 200 гривень протягом двох днів.

Під час судових засідань усі обвинувачені вини не визнали, заявили, що жодних кримінальних правопорушень в складі організованої групи не вчиняли, а обставини викладені у обвинувальному акті є надуманими і ґрунтується на припущеннях. Також вони відмовилися надавати свідчення, зіславшись на ст. 63 Конституції України і просили суд їх виправдати.

Суд зважив усі докази і аргументи сторін процесу і дійшов висновків: сторона обвинувачення не довела, що вилучена комп’ютерна техніка (гральні автомати, відеореєстратори, що були предметом експертного дослідження судової експертизи), належить обвинуваченим, тому, на думку суду, не є доказом винуватості останніх у інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Також суд визнав неналежними та недопустимими ряд доказів сторони обвинувачення:

  • рапорти оперативних працівників ВБК УМВСУ в Хмельницькій області про організаторів грального бізнесу;
  • наказ в.о. начальника УМВСУ в Хмельницькій області від 2.04.2014 року про створення слідчо-оперативної групи для розслідування кримінального провадження (документ суперечить вимогам КПК України, оскільки начальник УМВСУ в Хмельницькій області не є керівником органу досудового розслідування);
  • ряд повідомлень слідчого процесуального прокурора про отримання ним судових ухвал області на проведення слідчих (ці ухвали слідчим та прокурором не були відкриті обвинуваченим та стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України і в судовому засіданні не досліджувались);
  • інформація з ПрАТ «Київстар» була отримана поза межами терміну дії ухвали слідчого судді;
  • у матеріалах справи відсутня письмова згода легендованої особи на участь в проведенні оперативної закупки.

Окремо суд з’ясував, що під час відкриття стороною обвинувачення, обвинуваченим та стороні захисту доказів, а саме вилучених 57 гральних автоматів, які були визнані речовими доказами і передані на зберігання до Кам’янець-Подільського МВ УМВСУ в області, виявлено, що вказані речові докази знищені. Від гральних автоматів залишились тільки каркаси, а монітори, системні блоки, купюроприймачі вкрадені. У судовому засіданні прокурор і особи, уповноважені на зберігання речових доказів, не змогли пролляти світла на зникнення комп’ютерного обладнання.

Крім цього, суд наголосив, що не знайшли свого підтвердження, викладені в обвинувальному акті обставини, що шестеро обвинувачених були обізнані та погоджували з особою, спільні злочинні плани з пошуку нежитлових приміщень для створення гральних закладів, пошуку та придбання гральних автоматів, програмного забезпечення і обслуговуючого персоналу.

“З урахуванням того, що зайняття гральним бізнесом передбачає обов’язкове отримання прибутку від такої діяльності, під час досудового розслідування та під час судового розгляду стороною обвинувачення не здобуто і не наведено жодних належних, допустимих і достовірних доказів того, що обвинувачені у складі організованої групи, в якості організаторів і виконавців з червня 2013 року до лютого 2014 року отримували будь-які кошти чи іншу матеріальну вигоду”, зазначено у вироку суду від 12 грудня 2018 року.

Таким чином, справа підлягає закриттю, а обвинувачених слід визнати невинуватими та виправдати, наголосив суд.

Не погоджуючись з цим вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оштрафувати п’ятьох обвинувачених (даруйте, виправданих  — авт.) на суми від 170 тис. грн — до 540 тис. грн, а шостого члена групи, колишнього правоохоронця арештувати на пів року та виписати 170 тис. грн штрафу. Хмельницький апеляційний суд 14 травня 2019 року скасував вирок суду першої інстанції та відправив справу на новий розгляд. Наразі її веде Дунаєвецький районний суд.

Ложка меду і діжці дьогтю

Та є у цьому нерівному двобої між правоохоронною і гральною системами приємні новини. Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду 24 липня 2019 року залишила без змін вирок Ізяславського районного суду від 15 січня 2019 року, яким засуджено до 5 років в’язниці (з конфіскацією майна) чоловіка, який проходив свідком у справі з ведення гральним бізнесом.

За матеріалами справи він передав 5 тис. грн хабара слідчому, який викликав його на допит у якості свідка, за не притягнення до кримінальної відповідальності і повернення вилученого майна, а саме  коштів та ноутбука, вилучених в рамках іншого кримінального провадження, а також сприяння продовженню незаконної діяльності, пов`язаної з гральним бізнесом.

У суді обвинувачений не заперечував надання неправомірної вигоди правоохоронцю у вигляді допомоги за не притягнення до кримінальної відповідальності. Лише заперечив свою ініціативу і стверджував, що це була провокація. Однак апеляція не погодилася з цим твердженням. Наразі “хабарну” справу розглядає Касаційний кримінальний суд.

Розквітли”, але не усюди

Перед самим Різдвом українські ЗМІ поширили інформацію зі світлинами про те, що у Києві раніше обшукані гральні заклади знову відкрилися. Тепер вони замаскувалися під VIP-караоке та Інтернет-центри з висвіскою Simple Games.

Що стосується Хмельницького, то тут поки все спокійно. Обдерті вікна від яскравих наліпок, забризкані балончиками логотипи та зняті вивіски продовжують нагадувати про роботу лотерейних закладів.

Наскільки протягнеться це затишшя, покаже час. 

Віталій Тараненко.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Віталій Тараненко

Віталій Тараненко

Журналіст сайту "Незалежний громадський портал".
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 8

  1. Мав свого часу з цією суддею справу, чесна і справедлива, а гральні заклади в Хмельницькому працюють, тільки вивісок немає.

    • Якщо в Стукана “”справедлива”, то нема сумніву – СВОЯ в доску.
      Шайка – міського пошибу.
      Степан, приступай до роботи! Зарплату треба відпрацьовувати.

      • А до чого тут міська влада?
        Це парафія Нац. Поліції.
        Якби міський голова мав важелі впливу на ці заклади,їх би вже давно в місті не було б!

  2. Ха-ха, як наївно.
    Має, ще й як має! І ти це прекрасно знаєш.

    • Нема нічого смішного.
      Наш мер порядна людина,він ніколи б не ввязувався в ігрові автомати.

      • Про яку порядність йде мова? Чому в парку Чекмана вибірково демонтують споруди громадського харчування.? Типу кіоску з млинцями та морозивом? А інші залишають? Чому коло парку працює гадюшник Прос квашино, в якому гуляють майже до ранку п”яні компанії??

  3. То парафія Гочарука В.,і встановлення чи демонтаж МАФів в місті відбувається лише після його вказівок.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.