Незалежний громадський портал

У наступний Парламент по спискам пройдуть 7 партій: «Слуга народу», «Європейська солідарність», «За життя», «Голос», «Батьківщина», «Сила і честь», «Опозиційний блок». Ідеологічно новий Парламент буде лівіший за теперішній.

Такий прогноз я наважився змоделювати враховуючи останні рейтинги і потенціал їх зміни з точки зору електорального поля політичних партій.

Партії Правого Краю

Найбільш впливовою партією серед Електорату Правого Краю залишається “Свобода”. Її депутати дуже дисципліновано відвідували пленарні засідання в Парламенті 7-го скликання. Члени партії були буде активними під час Революції Гідності. Але все це вже не актуально правому виборцю. Останнім часом “Свобода” не може мобілізувати Електорат Правого Краю, про що свідчать минулі Президентські вибори. Вважаю, що 4% – це максимам на що може розраховувати ця партія. “Національному корпусу” не вистачить часу і ресурсів для розкрутки. Інший Електорат Правого Краю поділять між собою Партії Правого Центру.

Партії Правого Центру

Найбільша боротьба на Парламентських виборах 2019 р. розгорнеться саме між Партіями Правого Центру. До того ж, половина Електорату Правого Центру досі продовжує підтримувати “Слугу народу”, про що свідчать останні соціологічні опитування. Вважаю, що Партії Правого Центру (особливо “Голос”) мають достатньо ресурсів, щоб зменшити вплив президентської партії на власному електоральному полі.

Головним опонентом Зеленського більшість українців продовжує бачити Порошенка. Зважаючи на це, лідером серед Партій Правого Центру вважаю “Європейську солідарність”. Вона не добере до результату Порошенка у І-му турі (насамперед через демарш Гройсмана), але матиме 2-ге місце серед усіх партій з результатом 10-12%. У новому Парламенті “Європейська солідарність” буде у дуже глибокій і жорсткій опозиції.

Друге прохідне місце серед Партій Правого Центру відводжу новоспеченому “Голосу”. Це партія, що зараз прогресує більше всіх. Не вірите в її успіх – подивіться на результати Зеленського. Довіра до Вакарчука – колосальна. “Голос” – це єдина партія, що може ще й зібрати голоси з Електорату Лівого Центру. Але, зважаючи на дуже жорстку конкуренцію серед Партій Правого Центру і слабку організаційну структуру “Голосу”, вважаю, що її ріст зупиниться на 8-9%. У новому Парламенті “Голос”, скоріш за все складе компанію “Європейській солідарності” у правій опозиції. Чомусь не вірю я в політичну дружбу Зеленського і Вакарчука.

Третє прохідне місце відводжу ще одній новій партії “Сила і честь”. Любить наш народ нові політичні проекти (особливо Електорат Правого Центру). Смешко нагло “віджав” електорат Гриценка, але то вже проблеми останнього. Виборець Смешка є досить консервативний. Якщо “Сила і честь” зуміє його мобілізувати, то в новий Парламент все-таки потрапить із результатом 5-6%. Цілком ймовірно, що “Сила і честь” буде в коаліції зі “Слугою народу”, а Смешко стане прем’єром або спікером.

Четверте непрохідне місце відводжу “Українській стратегії” Гройсмана. Якщо останньому вдасться записати на свій рахунок певні економічні позитиви і відмежуватися від політичних негативів останніх років, то “Українська стратегія” цілком може повторити успіх “Народного фронту” у 2014 р, хоч, напевно, не з такими відсотками. А взагалі пророкую партії Гройсмана всього 3-4%, бо карта Порошенка поки виглядає явно сильніше. Якщо “Українська стратегія” все-таки потрапить у новий Парламент, то прогнозую її входження в коаліцію зі “Слугою народу”, а Гройсман може залишитися прем’єром.

“Рух нових сил”, скоріш за все, – не пройде, хоч буде прогресувати. У Саакашвілі зараз немає фінансування, а від грошей олігархів він ніби відмовився. Він, звичайно, може повторити подвиг Смешка, але за умови відтермінування виборів. Якщо у новий Парламент “Рух нових сил” все-таки потрапить, то, напевно, буде в коаліції зі “Слугою народу”. Але я прогнозую максимум 4%, враховуючи дуже велику конкуренцію в Електораті Правого Центру. А в Електорат Лівого Центру Саакашвілі поки не лізе, бо для цього треба критикувати Зеленського.

“Громадська позиція” – не пройде! На останніх Президентських виборах Гриценко заручився підтримкою мало не усіх лідерів демократичної опозиції. Але довіру останніх явно не виправдав. Гриценко є не цікавим для пересічного виборця. Вважаю, що до виборів рейтинги “Громадянської позиції” будуть падати і з результатом в 3% Гриценко з командою знову не пройдуть у Парламент.

“Самопоміч” – не пройде! Це вже не та молода й прогресивна партія, що йшла на вибори в 2014 р. Рейтинги Садового і його партії зараз досить низькі. Перспективи подолати бар’єр – мізерні. Прогнозую результат на рівні 2%

“Удар” Кличка і “Народний фронт” Яценюка зараз практично в безнадійному становищі. В новий Парламент їх може затягнути хіба що якесь диво. Прогнозую їм по 1%.

“Сила людей” складається із роз’єднаних активістів-романтиків без грошей на рекламу і чітких механізмів їх отримання. За таких умов складно буде догребти навіть до 1%.

Партії Лівого Центру

Беззаперечним фаворитом серед Партій Лівого Центру є “Слуга народу” Зараз рейтинг партії Зеленського перевищує 40%, але я не вірю в перспективи його тривалого утримання – дуже вже мінливий український виборець. Не вірить в це і сама команда Президента. Саме тому вибори плануються в липні, а не в жовтні. “Слугу народу” будуть «мочити» майже всі, діяльність команди Зеленського будуть розбирати під мікроскопом. Але все-рівно прогнозую “Слузі народу” однозначну перемогу з результатом 30-34%.

Друге прохідне місце серед Партій Лівого Центру прогнозую “Батьківщині”. Тимошенко отримала гучного ляпаса від свого виборця не потрапивши у ІІ-й тур. Вважаю, що на Парламентських виборах її партія набере ще менше, але бар’єр подолає завдяки сильній регіональній структурі. У новому Парламенті «Батьківщина» буде в коаліції зі “Слугою народу” за умови прем’єрства Тимошенко. Зеленський на це піде лише в крайньому випадку, щоб не повторити долю Ющенка. Хіба що в команді Президента вважатимуть, що від Тимошенко буде менше загрози, ніж від Смешка чи Гройсмана.

Третє непрохідне місце тут займе “Радикальна партія”. Люди вже втомилися від популізму Ляшка і його команди. Голоси молоді і робітників у нього віджав Зеленський. Він продовжує мати підтримку хіба що у частини селян. Прогнозую його результат на рівні 3-4%. В разі потрапляння в Парламент радикали, скоріш за все, будуть в опозиції до усіх, особливо до “Слуги народу”.

“Аграрна партія” – не пройде. Їй поки умовно вдається залишатися єдиною «селянською» партією і навіть отримати гарні результати на Місцевих виборах по країні. Висунення в лідери Поплавського замість Скоцика, який провалився на Президентських виборах, в короткостроковій перспективі, можливо, дасть певний імпульс, але в майбутньому може стати проблемою.  Прогнозую результат на рівні 2-3%.

Партії Лівого Краю

Партії Лівого Краю володіють колосальними фінансовими ресурсами. Вони спробують відвоювати частину Електорату Лівого Краю в “Слуги народу”. Чим більше вони будуть гризтися між собою, тим краще для партії Зеленського.

«За життя» тут залишиться лідируючою силою. Але до березневого результату Бойка не добере кількох відсотків. Прогнозую її результат на рівні 8-10%.

На Президентських виборах «За життя» Бойка-Медведчука розгромила “Опоблок” Ахметова-Вілкула. Останні не здалися і заручилися підтримкою мерів Харкова і Одеси. Враховуючи це, акціонерам “Опоблоку” дуже-дуже принципово провести партію в новий Парламент. Грошей на це ніхто шкодувати не буде. Прогнозую результат партії на рівні 5-6%.

У новому Парламенті Партії Лівого Краю, скоріш за все, будуть у жорсткій лівій опозиції до Зеленського (до Порошенка депутати цих партій були більш-менш лояльні).

Висновок.

Багато українців вважають, що в новому Парламенті у Зеленського має бути лояльна коаліція для того, щоб він міг хоча б спробувати втілити свою програму в реальність і потім не було відмазок, що йому хтось не дав цього зробити. Цю коаліцію можуть сформувати “Слуга народу” і “Сила і Честь” і/або “Українська стратегія” і/або “Батьківщина” і/або лояльна фракція мажоритарників. Лояльними до «Слуги народу» могли б стати “Рух нових сил” і “Аграрна партія”, опозиційними – “Свобода” і “Радикальна партія”. Якщо хтось із останніх все-таки потрапить до нового Парламенту, то команді Зеленського, напевно, прийдеться домовлятися із командою Вакарчука.

Враховуючи мажоритарників, прогнозую кількість лівоцентриської коаліції близькою до 250 депутатів. Вона буде відбиватися від правої опозиції (“Європейська солідарність”, “Голос”) і лівої опозиції (“За життя”, “Опоблок”), кожна з яких матиме до 100 депутатів.

Шанси на правоцентриську коаліцію мізерні. Це може відбутися за умови суттєвого зниження рейтингів “Слуги народу” і “За життя” і не потрапляння “Батьківщини” і “Опоблоку”. Натомість, замість цих партій мали б зайти до нового Парламенту “Свобода”, “Громадянська позиція”, “Радикальна партія”.

Коаліція на основі Партій Лівого Краю нереальна. Ситуативно кожна із партій можливо, й працюватиме із лівою опозицією, але відкрито підтримати, скажімо, Бойка в якості прем’єра точно ніхто не наважиться.

Дуже скоро подивимося наскільки точним виявиться мій політичний прогноз 🙂