Ірина Бігус – переможниця Хмельницького обласного конкурсу «Вчитель року» – наразі змагається за почесне звання на Всеукраїнському.
Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що секрет успіху України простий: потрібно любити свою країну, вірити в свої сили і добросовісно робити свою роботу.
«Закликаю всіх до цього, – сказав глава Уряду. – Будь-які зміни ми можемо робити разом – через свою відповідальність і відповідальність мільйонів. Україна – це не просто місце на карті. Україна – це велика європейська країна з безмежними можливостями».
І справді: саме від нас самих залежить – в якій державі жити нам, нашим дітям та онукам. Дехто пливе за течією, навіть не намагаючись боротися за кращий завтрашній день, мовляв, то від мене не залежить… Дехто шукає кращої долі де інде. Насправді, є люди, які, не зупиняючись перед труднощами, долаючи одну перешкоду за другою, з вірою у власні сили впевнено йдуть вперед. Вони перемагають тут – в рідній Україні.
Ірина Миколаївна Бігус з дитинства мріяла навчати дітей. Прикладом для наслідування завжди була її мама Ганна Іванівна – вчитель-методист, Відмінник освіти. До своєї мети Ірина йшла наполегливо: після школи закінчила педагогічне училище. Не знайшовши вільної вакансії у школі, вирішила спробувати отримані навички реалізувати, доглядаючи дітей в Німеччині. Саме діяла молодіжна програма обміну досвідом. Рік промайнув швидко. Дуже сумувала за домом, рідною Україною. Але вже мала досвід і гарне знання мови. Вдруге їхати «шукати іноземного хліба» не прагнула. Влаштувалася в Хмельницьку загальноосвітню школу №8 вчителем початкових класів. І саме тут відчула – «це – справді моє!»
«З часом зрозуміла – аби дати юним вихованцям ще більше, повинна йти далі освітніми щаблями, – розповідає Ірина Миколаївна. – Тож згодом вже стала студентом-заочником Рівненського педагогічного інституту. Удосконалювала знання мов, збагачувала теорію, щоб потім все втілити на практиці. Вчитися мені завжди було цікаво. Під час лекцій навіть уявляла, що і як можна впровадити на своїх уроках, чим зацікавити учнів. Бо вони – мої найголовніші екзаменатори і одразу відчувають фальш і нещирість».
Згодом молода вчителька успішно захистила й магістерський диплом. Якщо порахувати, то все навчання тривало десять з половиною років. Але, за словами Ірини Миколаївни, воно триває постійно, хоч вже не в інститутських стінах… У школі почала вести додаткові години іноземної мови у старших класах, проте головними для педагога залишилися початківці (учні 1-4 класів).
Активна, ініціативна, креативна, наполеглива – це все про Ірину Бігус. Чому не замкнулася на буденності класних уроків?
«Люблю дітей, люблю свою роботу, – каже вчителька. – Мені подобаються освітні зміни, які запроваджують останніми роками в нашій державі, охоче змінююсь і сама, пристосовуюсь до нововведень, крокую в ногу з часом. Завжди ставлю перед собою мету – бути кращою».
Визнання «Вчитель року» є головним успіхом в кар’єрі педагога, проте вона стверджує: «Найголовніший мій успіх це те, що мені довіряють своїх дітей батьки…»
Чи не задумувалася Ірина про заробітки за кордоном? Адже чимало вчителів нині мають значно більші статки, влаштувавшись у багатих іноземних родинах.
«Про це жодного разу не думала. І не хочу думати. Я – патріот своєї держави. Вважаю, що в кожній країні можна досягти успіху, якби було бажання. Звісно, вам не принесуть успіх на «тарілочці». До нього потрібно наполегливо йти, боротися за перемогу. Я на власному досвіді переконалася – мрії здійсненні. Не потрібно зневірюватися у власних силах. А ще – потрібно любити свою Україну. Як люблю її я. За те, що тут розпочався мій рід, народилися мої діти, за барвисту мелодійну мову, за щирих і доброзичливих людей».
Про що мріє ця молода і успішна вчителька? Вона зізналася: про здоров’я у родині, про майбутній успіх її учнів, про мир та добро в Україні. Хіба ж не про це мріє більшість із нас?
Світлана ВИГОВСЬКА.