Проектний термін експлуатації першого енергоблока Хмельницької АЕС завершується 13 грудня 2018 року. Наразі він виведений на плановий ремонт, який триватиме 257 діб.
Як повідомляє інформаціний центр ВП ХАЕС, атомна електростанція отримала позитивний висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки щодо експлуатації енергоблока у зупиненому стані на період виконання необхідних організаційно-технічних заходів для обґрунтування можливості його довгострокової експлуатації.
Під час планово-попереджувального ремонту 2018-2019 років заплановано здійснити: капітальний ремонт генератора, середній ремонт реактора та парогенератора, повне вивантаження активної зони, ремонт всіх трьох каналів систем безпеки.
Також заплановано виконати роботи з продовження строку експлуатації корпусу реактора, транспортно-технологічного обладнання, реалізації заходів з підвищення кваліфікації обладнання та сейсмостійкості трубопроводів.
Особливу увагу приділятимуть виконанню заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки (К(з)ПБ) енергоблоків з модернізації, реконструкції, заміни обладнання, яке виробило проектний ресурс, на сучасне, що відповідає усім вимогам безпечної експлуатації атомного енергоблока.
–
25.11.2018 at 22:31
Корчагін
24.11.2018 at 15:04
Продовжать без сумніву термін експлуатації, плювати їм на населення поблизу ядрьоної прохової бочки
ВІДПОВІCТИ
Знову В.В.Путенко
24.11.2018 at 19:12
Продовжувати “проектний темін експлуатації” може тільки автор проекту, який, як відомо, знаходиться в РФ.
Тако ж не секрет, що вже давно частка АЕС у виробництві електроенергії на Україні перевищує 50-:-60 %, а після т.з. «майдану», в зв’язку з катастрофічним зменшенням постачання вугілля з Донбасу та тим, що в «зоні ризику» розташовані значні потужності ТЕС, ця доля ще збільшилася. Але, займаючись «розподілом» створених усім народом об’єктів державної власності, портфелів та грошових потоків, чогось ні хто не звертає уваги (чи не знає?) на наступне:
1. Гарантований термін безпечної експлуатації (приблизно 30 років) змонтованих на наших АЕС реакторів радянського виробництва закінчується, а єдиний пострадянський реактор був закінчений монтажем на початку 2000-их років на Хмельницькій АЕС в основному теж з агрегатів ще радянського виробництва (введений в експлуатацію в першій половині 90-их на Запоріжській АЕС агрегат можна взагалі вважати радянським). Таким чином з 15-ти перманетнодіючих на даний час на Україні реакторів АЕС у 13-ти закінчився т.н. “гарантований термін безпечної експлуатації” і Україна є єдиною у світі країною, яка експлуатує “прострочені” атомні реактори (ядерні/термоядерні реактори є поки що мрією людства).
2. Нічого реального стосовно розбудови на Україні нових потужностей АЕС не робиться (контракт с Росією щодо співпраці у будівництві нових реакторів на АЕС розірваний, конкретних дій з іншими партнерами не має).
3. Також припинені роботи (співпраця з Росією) з будівництва на Кировоградщині (де є відповідна сировина) потужностей з виробництва паливних елементів для АЕС.
Отже через деякий час ми будемо, або суттєво ризикувати, експлуатуючи старі потужності АЕС, або… сидіти при свічках (на Україні навіть гасових ламп вже не можуть виробляти).
Крім вказаного, на мій погляд, дуже велика вірогідність виникнення наступного дуже суттєвого ризику, а саме: Одержуючи паливні елементи для АЕС з Росії «відроблені» елементи ми повертали туди ж. А тепер, розірвавши з Росією відповідні відносини, де ми їх будемо утилізовувати та / або «захоронювати»?