Олег Ляшко на Хмельниччині знайшов дешеву альтернативу дорогому газу

Народний депутат і лідер Радикальної партії Олег Ляшко продовжує зустрічі у регіонах. Цього разу він відвідав Теофіпольську енергетичну компанію. 20 грудня 2017 року це підприємство приєдналося до мережі НАК «Укренерго», а вже сьогодні станція виробляє 5 МВт/год. Крім цього, “дармовим” теплом, яке виділяється внаслідок виробництва електроенергії, компанія опалює тамтешній цукровий завод, дитячі садочки та два гуртожитки. Із запуском повного циклу (15 МВт/год) можна буде забезпечити опалення всього Теофіпольського району.

“Тисяча гривень за тисячу кубів газу — така собівартість палива, яке виробляє Теофіпольська енергетична компанія на Хмельниччині. Біогаз отримують, в основному, із макухи технічних культур — по 60 тисяч кубів на день. Ним опалюють цілий район в області — школи, дитсадки, гуртожитки та навіть частково цукровий завод.
Всі, хто сидить на газовій трубі — мають мільярдні рахунки в офшорах і їх не цікавить альтернатива імпортному газу, бо тоді їм треба буде відмовитись від корупції. Вони закуповують імпортний газ, продають його українцям у 10 разів дорожче, а різницю кладуть собі в кишені. Я зміню цю політику! Ми знизимо податки, дамо дешеві кредити, подовжимо “зелений тариф” навічно, а не до 2030 року, щоб в Україні було, як в Китаї, 15 мільйонів таких станцій. Це дасть можливість повністю відмовитись від імпортного палива і спрямувати весь газ вітчизняного видобутку на потреби житлово-комунального господарства по справедливій ціні. Щоб люди не мерзли в холодних хатах, бо немає чим платити за тепло, або через те, що “Нафтогаз” не дає газу. Ми припинимо знущання над людьми. А тим, хто грабує українців — руки повідбиваємо!” — заявив Ляшко.

За його словами, завдання влади має полягати у підтримці підприємств, котрі видобувають дешевий газ, за рахунок якого можна корегувати ціни на продукції і використовувати на централізоване опалення будинків.

“Робота енергетичної компанії у Теофіполі — це передовий досвід, який за основу мають брати інші виробники. Отаку політику я, як президент, проводитиму в масштабах країни: забезпечу дешевими кредитами, запроваджу податкові пільги для бізнесу, що стимулюватимуть українське виробництво. Тоді не лише Теофіполь обігріватиме оселі дармовим теплом, а й вся Україна забезпечуватиме себе дешевим газом для опалення будинків, дитячих садків, шкіл, лікарень. А так нині мільйон людей сидять у холодних помешканнях, бо стали заручниками бездіяльності влади. Замість того, щоб заморозити тарифи, влада заморозила людей. Насправді є всі можливості дати українцям доступне тепло”, — наголосив політик.

Ляшко зазначив, що окупність проекту біогазового виробництва становить 5 років.

“Натомість на перешкоді розвитку такого виду бізнесу стоїть непрофесійність та корумпованість влади. А також намагання залізти до кишень кожного українця. До речі, сума заборгованості за газ міст України, яким не підключають тепла, набагато меншою від сум премій, які собі виплатило керівництво “Нафтогазу”. Потім ті премії перевили на американський рахунок своєї мами, а мешканці Кривого Рогу, Сміли і Шепетівки далі мерзнуть. Ми покладемо край цій ганебній практиці”, — пообіцяв народний обранець.

Руслан Коломієць.

На правах реклами.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Loading...
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 2

  1. Коли б я був полтавський соцький,

    Багато б дечого зробив,

    Зробив би так, щоби жилося

    Всім людям добре, напримір:

    Поставив би я скрізь дерева

    Медових пряників самих,

    І ніжки з холодцю, свинячі,

    Щоб з часником росли на них.

    Замість лози — росли б ковбаси,

    А листя все було б — млинці,

    Земля була б з самої каші

    Та з добрих свіжих потрохів.

    У Чорнім морі — запіканка,

    Сивуха б у річках текла,

    В Дунай би напустив слив’янки,

    А дно зробив би я із скла.

    Ставки б з сметаною стояли,

    З лемішки з салом береги,

    В ставках вареники б стирчали:

    Товсті, гарячі і пухкі…

    Усі криниці — з добрим квасом,

    Та й на печі, щоб не ходить,

    Щоб чоловік з похмілля часом

    Міг до безтями його пить.

    Одежі вже було б не треба,

    Панам не треба кунтушів,

    Ходили б, як святі по небу,

    В одних сорочках, без штанів.

    Усі жінки і молодиці

    Знову дівчатами були б:

    Тонкі, високі, блідолиці.

    Погані в світі не жили б.

    А ми сиділи б та гойдались,

    Мов діти в люльці уночі,

    Спокійно б раю дожидались,

    Задерши ноги на печі…

    Ну, годі!.. Треба б замовчати,

    Щоб хто ще шиї не набив…

    Коли б я був полтавський соцький,

    Усе б дочиста це зробив1

    ІІ

    Коли б я був полтавський соцький,

    Багато б дечого зробив:

    Пампушки жирнії в сметані,

    Плачинди2 б з кабаком я їв,

    Я посадив би скрізь дерева

    З медових пряників самих,

    А сливи падали би з неба,

    Ніхто тоді не їв би їх.

    У Чорнім морі — запіканка,

    Дніпро давав би нам вино,

    Дунай приносив би нам пиво,

    Горілка де-не-де була б.

    Криниці були б з добрим квасом,

    Таким, щоб в носі закрутив,

    Щоб чоловік з похмілля часом

    Аж до упаду його пив.

    Усі жінки і молодиці,

    Знову дівчатами були б:

    Чорняві, гарні, круглолиці,

    Неначе в полі ягідки.

    Людям одежі тоді не треба,

    Панам не треба кунтушів,

    Ходили б, як святі по небі:

    І без сорочки, й без штанів.

    Коли б я був полтавський соцький,

    Багато б дечого зробив…

    Та прощавайте, добрі хлопці,

    Щоб хто-будь шиї не набив.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.