Колишнього декана факультету іноземної філології Камянець-Подільського національного університету Алісу Миколайчук виправдали від звинувачень в отриманні хабара і замаху на шахрайське заволодіння коштами.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок суду від 22 серпня.
Жінка обвинувачувалась, що працюючи деканом факультету 2 серпня 2014 року вчинила закінчений замах на отримання 1500 доларів шляхом обману, а також 12 серпня 2014 одержала 300 доларів хабара.
Заяву про злочин написав чоловік, який начебто влаштовував в університет свою племінницю. З його слів, співробітниця обіцяла за 1500 доларів зарахувати дівчину на бюджетну форму навчання. 2 серпня він нібито передав їй 300 доларів.
Як згодом з’ясувалося, згідно з правилами прийому та подовою інструкцією, обвинувачена не мала повноважень, щоб вирішити питання вступу на бюджет.
10 серпня вступна кампанія закінчилась і дівчина на бюджетне замовлення не пройшла. 12 серпня її дядько прийшов до декана із 1200 доларів. НСРД зафіксовано, як декан повідомила йому, що племінниця самостійно вступила тільки на платну форму навчання і відмовилась брати гроші, а також просила забрати 300 доларів. Однак чоловік не погодився і просив її узяти ще 300 доларів за призначення його племінниці старостою групи і подальше сприяння. Після цієї зустрічі в кабінеті провели обшук і вилучили помічені 300 доларів.
При допиті свідків з’ясувалося, що родина дівчини не доручала заявнику передавати хабар і не просила про призначення її старостою. Відтак суд вирішив, що заявник на місці придумав історію про призначення старостою, щоб за будь-яких обставин передати гроші. Станом на 12 серпня дівчина уже вступила на бюджетну форму навчання в інший університет. Родина повідомила, що в них було скрутне матеріальне становище, вони не могли оплачувати навчання і про передачу хабара не просили. Про заявника розповіли, що він є співмешканцем сестри матері дівчини і у 2014 році сам попросив її подати документи до Камянець-Подільського національного університету.
Вимога про передачу коштів не доведена жодними доказами, в тому числі записами НСРД. Суд визнав показання заявника непослідовними, неповними і такими, що суперечать іншим доказам. Зокрема, суд не переконався, чому він діяв в інтересах дівчини і зробив висновок, що він діяв за дорученням правоохоронних органів і спонукав обвинувачену отримати у нього хабар за будь-яку послугу, в тому числі й ту, яку вигадав на місці. Відтак суд вирішив, що заявник фактично спровокував жінку.
Суд встановив, що основні докази обвинувачення збирались не слідчим, а оперативним підрозділом УСБУ. У матеріалах справи відсутнє доручення на проведення слідчих дій від прокурора чи слідчого. А діяти з власної ініціативи оперативникам заборонено.
Суд також визнав порушення при затриманні обвинуваченої та обшуку в її кабінеті. На відео зафіксовано, як оперативники не дали їй зв’язатися з адвокатом і проводили освідування за участю осіб чоловічої статі. Визнані недопустимими доказами вилучені гроші, жіноча сумочка та змиви з рук.
Через неточності і розбіжності визнані недопустимими дані протоколу про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину.
Крім того, суд вважає, що правоохоронні органи невиправдано використовували докази, добуті в ході НСРД.
На думку суду, слідчі мали до передачі коштів вивчити оприлюднені правила прийому університету і ознайомитись з посадовою інструкцію декана, які свідчать, що обвинувачена не могла з використанням службового становища позитивно вплинути на вступ дівчини на бюджетну форму навчання.
Дії жінки з самого початку треба було кваліфікувати як нетяжкий злочин. Однак 31 липня 2014 слідчі зареєстрували в ЄРДР тяжкий злочин (ч.3ст.368ККУ), який через 1 рік і 5 місяців 28 грудня 2015 року перекваліфікували на злочини невеликої та середньої тяжкості (ч.2ст.15,ч.1ст.190, ч.1ст.368 ККУ).
Реєстрація тяжкого злочину дала змогу правоохоронним органам з 2 по 13 серпня 2014 року невиправдано використовувати НСРД, які можуть збиратись і використовуватись виключно для доведення тяжких і особливо тяжких злочинів. У подальшому прокурор та слідчий висунули нове обвинувачення у нетяжких злочинах, які ними не розслідувалися. Ухвали слідчого судді про дозвіл на використання здобутої інформації в іншому кримінальному провадженні в матеріалах справи немає.
Тільки в травні 2018-го прокурор надав у судовому засіданні ухвали суду від 1 серпня 2014 року, якими слідчому поліції було надано дозвіл на прослуховування телефону заявника та дозвіл на зняття інформації за номером мобільного телефону обвинуваченої, негласний контроль і візуальне спостереження за обвинуваченою та особами з якими вона контактує. Однак суд не врахував ці документи, оскільки вони не були відкриті стороні захисту.
Суд визнав жінку невинуватою за всіма пунктами. На вирок може бути подано апеляцію.