Міжнародний банк Barclay може прокредитувати добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» почала переговори з міжнародним банком Barclays про умови кредитування завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС під заставу контракту на експорт електроенергії з другого блоку станції до країн Європейського Союзу.

Про це повідомив голова «Енергоатома» Юрій Недашковський під час круглого столу, присвяченого перспективам нарощування експорту електроенергії з України до ЄС, пише УНІАН.

«Ми ведемо переговори з банком Barclays для кредитування проекту із завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС під заставу нашого експортного контракту в рамках проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС», – сказав він, додавши, що компанія склала експортний контракт на прийнятних для банку умовах, що і дозволило залучити банк до обговорення умов кредитування.

Також Недашковський зазначив, що за оптимального варіанту розвитку подій “Енергоатом” планує почати експорт та добудову третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС наприкінці 2020 – початку 2021 року.

Як відомо, раніше «Енергоатом» представив свій проект «Енергоміст «Україна – ЄС». В рамках проекту передбачається переключити енергоблок №2 Хмельницької АЕС на ENTSO-E (європейська енергосистема) і здійснювати експорт електроенергії. Постачання електроенергії до Європи за довгостроковими договорами можуть дозволити залучити інвестиції в добудову енергоблоків №3 і №4 ХАЕС, стан готовності будівельних конструкцій яких становить 73% і 28% відповідно.

Також Недашковський повідомляв, що «Енергоатом» планує подати на розгляд парламенту законопроект про завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків ХАЕС.

За оцінками компанії, завершення будівництва цих блоків дасть додаткову генерацію електроенергії в об’єднану енергосистему України на рівні 15 млрд кВт-год на рік. Завершення будівництва і введення в експлуатацію третього блоку очікується в 2025 році.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 7

  1. для чого це нам?

  2. кому?

    • Нащо? Я про це пишу вже протягом майже 2-ох років, але ніхто не звертає уваги. Наводжу свій текст (останній варіант):
      Ще раз звертаю увагу на справжню проблему, яка стосується не тільки ядерної енергетики, а і безпеки (ядерної техногенної, економічної…) нашого та інших народів планети, а саме:
      На даний час за офіційною статистикою вже більше 60 % електроенергії на Україні виробляється на АЕС (це в зв’язку з катастрофічним зменшенням постачання вугілля з Донбасу та тим, що там в «зоні ризику» розташовані значні потужності ТЕС, а раніше було приблизно 50 %).
      Гарантований термін безпечної експлуатації (приблизно 30 років) змонтованих на наших АЕС блоків ще радянського виробництва закінчується, а єдиний пострадянський бдок був закінчений монтажем на початку 2000-их років на Хмельницькій АЕС теж з агрегатів ще радянського / російського виробництва (введений в експлуатацію в першій половині 90-их на Запоріжській АЕС агрегат можна взагалі вважати радянським).
      Нічого реального стосовно розбудови на Україні нових потужностей АЕС не робиться (контракт с Росією щодо співпраці у будівництві нових реакторних блоків на АЕС розірваний, конкретних дій з іншими партнерами не має).
      Також припинені роботи (співпраця з Росією) з будівництва на Кировоградщині (де є відповідна сировина) потужностей з виробництва (передбачався майже повнийо цикл) паливних елементів для АЕС.
      Отже через деякий час ми, експлуатуючи старі потужності АЕС, будемо, або суттєво ризикувати стосовно настання техногенної катастрофи світового маштабу, або… сидіти при свічках (на Україні навіть гасових ламп вже не можуть виробляти).
      Крім вказаного дуже велика вірогідність виникнення наступного дуже суттєвого ризику, а саме: Одержуючи паливні елементи для АЕС з Росії «відроблені» елементи ми повертали туди ж. А тепер, розірвавши з Росією відповідні відносини, де ми їх будемо утилізовувати та / або «захоронювати» (за останньою інформацією планують це робити в т.з. «Чорнобильській зоні», тобто недалеко від Києва)?

      • Агрегати все рівно треба буде придбавати російського виробництва. А як це зараз можливо зробити?

        • Доречі, такий передкатастрофічний (а катастрофа за наслідками може набути загальносвітового масштабу) стан у ядерній енергетиці, крім України, не має ні одна країна у світі (спитайте у спеціалістів). А ми ще хочемо мати ядерну зброю.

  3. З 2004 року не можу звикнути до “НОВОЇ ДІЛОВОЇ МОВИ”.
    збудуєМО, профінансуєМО,купиМО,……МОЖЕ.
    Ділова людина спочатку зробиТЬ,а потім мовиТЬ….

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.